“Баскетбол - це моє життя”: історія успіху хмельницької спортсменки із характером переможця

Ганна Шликова. Фото Сергія Аніськова

Баскетбол. Що зазвичай уявляють, коли згадують про цей вид спорту? Швидкість, влучність, скрип кросівок, безперервний стукіт м’яча, інтрига, постійна боротьба...

У цей динамічний вид спорту грають не лише чоловіки. Прекрасна половина людства теж вміє вдало орудувати помаранчевим м'ячем і досягати успіхів. І не лише на паркеті, а й на тренерському містку. А якщо додати і суддівство? Тоді отримаємо портрет 26-річної хмельничанки Ганни Шликової, баскетбольної наставниці, рефері та граючого тренера БК “Хмельницька політехніка”.

Перший чемпіонат виграла у шкільні роки

Свій спортивний шлях Ганна розпочала ще у п’ятому класі. Зізнається, що у спорт прийшла сама, бо зацікавилася баскетболом. Дівчина згадує, що почалося все з відбору гравців.

• Все було дуже просто. В той самий день прийшов тренер, зібрав нас усіх на тренування і з тих пір я почала грати. Разом з тим і почалась моя любов до баскетболу, який згодом став усім життям.

У 2009 році під керівництвом тренера Наталі Анатоліївни Довгань стала чемпіоном України серед дівчат 1992 року народження.

Тренером стала після школи

Після закінчення школи дівчина вирішила розпочати тренерську кар'єру. Цю роботу їй довелось поєднувати із навчанням в університеті. Відтак наставництвом Ганна займається уже дев’ять років. Попри це, основним місцем її роботи є школа. Там вона працює вчителем фізичного виховання. Разом зі збірною Хмельницької області вигравала не одне змагання, однак чемпіонат України поки не підкорився.

• Зараз виступаємо в дивізіоні “А”, у ньому грають діти 2004 року народження. Треба розуміти, що хлопці - це не дівчата. В чемпіонаті у дівчат може бути 5-6 команд, а у хлопців - 32. І те, що четвертим роком ми у топ-12 команд - це для Хмельницького прекрасне досягнення. Дуже хочемо перемогти у національному чемпіонаті. Взагалі є бажання, щоб мої діти потрапили до збірної, потрапили до списку кандидатів у збірну. Це для мене буде найкращим досягненням.

Ганна зізнається, що на інші захоплення у неї немає часу. Все через дуже щільний графік, однак цьому дівчина не розчаровується, адже баскетбол для неї - улюблена справа всього життя.

• На захоплення у мене немає часу. Дуже щільний графік, діти, багато дітей. Граємо в чемпіонаті України уже п’ятий рік. Хлопці ростуть, вони вже у дев’ятому класі. Буду сподіватися, що наступного року гратимемо з хлопцями у першій лізі.

Баскетбольний “універсал”

Попри те, що у баскетболі існує чимало ігрових позицій, Ганна зізнається, що її роль на паркеті часто змінюється. Усе залежить від ситуації.

• Щодо позиції, то знаєте, це вже як доведеться. Зазвичай це буває так: куди поставлять, там і граю. Останнім часом граю першим номером, на позиції розігруючого захисника (на цій позиції обов’язок гравця - організовувати атаки команди, вміти бачити майданчик та гравців на ньому; свого роду “тренер на майданчику”, - прим. ред.).

Ганна розповідає, що за баскетбольну кар’єру команда стала для неї родиною.

• Якщо вже вирішили, що я граю, отже, я граю. Я не можу покинути команду і поїхати судити матчі. Це мої друзі, як от, наприклад, Ірина Доровська, моя однокласниця. Разом з нею і вчилися грати в баскетбол, і грали. У нас спільні друзі і в принципі все спільне. Є і дівчата, які навчалися у мене, також мої друзі. Хтось називає мене просто Аня, хтось Анна Сергіївна, а хтось просто “Шлик”. Вони всі - моя сім’я.

Зазвичай, гравці стараються себе мотивувати, “зарядити” перед кожним матчем. Однак дівчина обходиться і без цього.

• Коли я виходжу на паркет, я не думаю про такі речі, як мотивація. Для мене головне - вийти і показати хорошу гру. Або ж прийняти правильні рішення для команди. Концентрація на грі - на першому місці. Інших додаткових стимулів я не шукаю.

Працює також баскетбольним рефері

Крім тренерської роботи та кар’єри гравця Ганна Шликова працює і баскетбольним рефері. Суддівством займається уже 5 років. Попри це, відповідну ліцензію отримала лише цього року.

• Працюю рефері на матчах чоловічої першої ліги. Цим займаюся уже 5 років. Але ліцензію на суддівство матчів чемпіонату України отримала лише цього року. Маю також право судити матчі жіночої баскетбольної Суперліги. Хотілось би ще і чоловічої, туди дуже важко потрапити. Це було б цікаво.

Дівчина зізнається, що усю роботу суміщати складно, адже завжди потрібно правильно розставляти пріоритети.

• Треба завжди вибирати щось одне, визначатися, що більше потрібно. В даному випадку, це, звичайно, тренерство. В ньому я бачу результат своєї роботи. Можливо, його не всі помічають. Однак я бачу, що коли до мене приходять діти, які майже нічого не вміють і зараз вони вже грають в баскетбол і показують результати.

Довелось грати проти зірки збірної України

А як щодо зарубіжного баскетболу? Ганна розповідає, що, попри складний графік, старається слідкувати за баскетбольним життям за кордоном. Дівчина згадує, як вона грала проти зірки жіночої збірної України Аліни Ягупової.

• В принципі, часу на перегляд матчів не маю. Свою роботу починаю о пів на восьму ранку, а закінчую о десятій вечора. Але про останні новини і події світового баскетболу завжди в курсі. Рада тому, що зірка українського жіночого баскетболу Аліна Ягупова виступатиме в Національній баскетбольній асоціації (НБА). Це просто шикарно. Пам’ятаю її ще зовсім маленькою, з косичкою. Вона грала за Дніпропетровськ, ми за Хмельницький. Тоді в неї ще не все так добре виходило. Але дівчина росла, вона відточувала майстерність, і згодом її треба було вже тримати вдвох.

Хоче, аби баскетбол став популярнішим

Сама ж Ганна у розмові із журналістом vsim.ua зізналася, що б і сама не проти була би пограти у Європі. Однак бажає, аби в Хмельницькому баскетбол став популярним видом спорту.

• Зараз, на жаль, багато “телефонних” дітей. Часто їх просто не витягнеш на тренування, аби вони розвивалися, вчилися грати. А баскетбол - гра не з простих, тут треба вміти не лише влучно кидати та бігати, а й швидко приймати рішення. За секунду гравець має зрозуміти, коли віддати передачу, коли самому йти в прохід під кошик, як організувати атаку, як оборонятися. Цьому і навчаємо дітей. Дуже хочеться, щоб у Хмельницькому розвивався баскетбол, щоб усі знали, що в нашому місті є такий вид спорту і його любить чимало людей.

У свої 26 років Ганна Шликова досягла чималих успіхів. У чому ж секрет?

• Головне - любити свою справу, це найкраща мотивація. І тоді успіхи обов’язково прийдуть. - підсумовує Ганна.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram,  Instagram та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.