“Дуже любив життя, але віддав його за нас”: історія 28-річного Руслана Дімітровського

“Дуже любив життя, але віддав його за нас”: історія 28-річного Руслана Дімітровського
  • Він мріяв стати генералом, захистити дисертацію і одружитись.
  • Герой вважався безвісти зниклим і 16 січня назавжди повернувся додому. 
  • Розповідаємо історію 28-річного воїна Руслана Дімітровського. 

 

“Кожен його день був, як останній”, - так згадують про Руслана його близькі. Хлопець ріс без батьків. Він мав безліч цілей і планів на життя - захистити дисертацію і досягти найвищих чинів у війську. У квітні збирався одружитись з коханою, але не встиг…

Руслан Дімітровський загинув в Ізюмському районі на Харківщині. Йому було всього 28. Військовий довгий час вважався безвісти зниклим, але тепер назавжди повернувся додому. Історію відважного воїна розповідаємо далі. 

“Такого більше не буде”

Руслан Дімітровський народився у Донецькій області. Хлопець осиротів, коли йому не було й року - батьки загинули. Виховувала його бабуся. У Кам’янці-Подільському юнак закінчив ліцей І-ІІІ ступенів "Славутинка", а пізніше - Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 

Відео дня

Катерина Янковська розповіла, вони з Русланом росли разом. В дитинстві хлопець займався спортом.

  • Він був дуже мудрий, завжди досягав своєї мети. Не було такого моменту, щоб він образився. Руслан завжди посміхався. Він планував стати генералом, захистити свою військову дисертацію, яку він писав. Він хотів бути найкращим і добитись найвищих чинів у військовій професії. Якщо раніше в нього виникали думки, що може він не буде військовим, то коли почалось повномасштабне вторгнення, для себе вирішив, що більше ніколи не передумає, - ділиться Катерина. 

Російську навалу старший лейтенант Руслан Дімітровський зустрів зі зброєю в руках. Був командиром інженерно-саперного взводу 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. 

До листопада військовий вважався безвісти зниклим на Харківщині. Однак тіло довго не могли забрати, оскільки населений пункт перебував в окупації. 

Увесь цей час на коханого чекала його дівчина. Як розповідає родичка, Руслан планував одружитись у квітні, але не встиг. З березня захисника вже не було в живих. 

“Відібрали життя у золотих синочків”

“Я дуже любила цю дитину”, - ділиться із журналісткою vsim.ua Любов Янишена. Розповідає, її сини навчались разом з Русланом у військовому ліцеї. Бачились і зустрічались й після закінчення навчання. 

  • У нього була чарівна посмішка і неймовірно симпатичне ластовиннячко. Я при зустрічі завжди називала його сонечком. Одного разу він підійшов до мене і тихенько сказав: “тьотя Люба, не називайте мене так. А то пацани засміють". Така позитивна дитина....Після закінчення ліцею ми зустрілися в місті і пішли випити кави. Тоді він дуже серйозно розповів, що піде на будівництво, попрацює, а там час покаже. Я розсміялась і кажу: “Русланчику, я тебе уявляла щонайменше кіборгом-руйнівником”. Жарт, звичайно. А він чомусь засмутився і сказав: “краще будувати, ніж руйнувати”, - розповіла Любов. 

Жінка додає, загибель Руслана - страшенна втрата, в тому числі для її синів . Вони сподівались до останнього, що він живий. 

Пані Валентина поділилась, Руслан служив з її сином у 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Жінка теж втратила найрідніше 10 місяців тому. 

  • Наш Син Максим їхав тоді, в той страшний березень 2022, віз підсилення боєприпасів до Руслана. Наші синочки офіцери…лише жити і приносити у цей світ радість і добро.  А падлюки відібрали життя у золотих синочків і назавжди погасло сонце в душах матерів, - каже Валентина.

“До останнього надіялись…”

Трагічну звістку про загибель Руслана повідомили і в Кам’янець-Подільському ліцеї “Славутинка”. Кажуть, до останнього сподівались, що хлопець живий. 

  • Сьогодні Славутинка сумує, плаче, не хоче вірити в жорстоку реальність. Ми до останнього надіялися, що наш випускник Руслан Дімітровський (Петух) живий…Тепер Він небесний Воїн. Наш дорогий Руслане, ти назавжди в нашій пам'яті. Ми не забудемо твій усміх, твої очі, твої життєві кроки, твій подвиг, - зазначають у закладі. 

У Подільському центрі професійно-технічної освіти, де навчався захисник, теж повідомили про втрату. 

  • Захищаючи нашу рідну землю, загинув Дімітровський (Петух) Руслан. Енергійний, веселий, життєрадісний - таким в нашій пам'яті залишиться Руслан, - йдеться у повідомленні. 

Руслан Дімітровський загинув в селі Кам'янка Ізюмського району на Харківщині.
“Він дуже сильно любив життя, але віддав його за нас із вами…”, - пишуть друзі і знайомі Руслана у соцмережах. 

Героя зустріли вдома. Кам’янець попрощався з ним вчора, 16 січня. В громаді оголосили День жалоби. 

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (21)
  • Юлия Сахно

    Царство небесне
  • Людмила Клімчук

    Царство небесне,нехай з Богом спочиває!
  • Olga Medvedchuk

    Вічна пам'ять та Царство небесне Герою
  • Іра Івасів

    Вічна пам'ять Герою України

keyboard_arrow_up