Хто навчає наших дітей? Інтерв'ю з молодою вихователькою хмельницького дитсадка

• Вони - амбітні, сучасні і креативні, а їхні методи роботи відрізняються від досвідчених колег. 
• Розповідаємо про молодих педагогів. Хто вони - люди, які  виховують і навчають ваших дітей?
• Читайте історію 30-річної Марини Лісевич, яка працює в садочку, де впроваджують альтернативну освіту. 

Вони займаються з нашими дітьми у садочку або навчають їх у школі. Допомагають пізнавати світ і сформувати перші уявлення про речі. У Хмельницькому працює чимало молодих педагогів. Через невеликий стаж роботи і юний вигляд, чимало людей можуть сумніватись у їхній компетенції. Та вони мають свій стиль, легкий підхід до дітлахів, а за “фішку” - сучасні методики роботи.

Журналістка “ВСІМ” вирішила розповідати вам більше про молодих хмельницьких освітян. Про сторітеллінг, патріотичне виховання в садочку і адаптацію малечі в часи війни поділилась 30-річна Марина Лісевич. Давайте знайомитись?

“Вам за маму буду я”

Вона ласкаво називає вихованців “діточками”, а вони по-доброму кличуть її “Вікторівна”. Марині Лісевич - 30. Вона працює вихователем у дошкільному закладі “Ластівка”. Перед нашою розмовою Марина помітно хвилюється. На столі поруч з нею - навчальні програми і списаний папір з нотатками (аби нічого не забути - прим. авт.) Розповідає, стаж її роботи у садочку - п’ять років. Колись вона здобула освіту соціального працівника, та наважилась перевчитись, аби працювати з малечею. Цей садочок закінчила і її донька.

• Чому вихователь? Ще будучи малою, я збирала іграшки і уявляла себе вчителем або вихователем. Я змінила кваліфікацію і пішла навчатись в нашу гуманітарно-педагогічну академію. Ні однієї секундочки я про це не пожалкувала. Бо до цього я хотіла, але не наважувалась. Тепер я вихователь і маю чудових діток в групі. Я дуже люблю свою роботу. Це щастя, коли бачиш віддачу і любов в їхніх очах. 

Вихованці Марини - це середня група з 4-х і 5-річними дітлахами. Їх вона вела відтоді, як ті потрапили до садочку вперше. Зараз каже, діти дуже подорослішали. 

• У молодшу групу приходять ще всі домашні, хочуть до мами. Я їм сказала “вам за маму буду я”. Після того, як діти побули трохи вдома, вони повернулись набагато дорослішими, - розповідає вихователь. 

Марина також зізналась, що її зворушують прояви любові у дітей - несподівані обійми чи слова. 

• Буває, я можу щось писати або ми зациклюємось на грі й дитина промовляє “Вікторівна, я тебе люблю!”. Або під час зарядки, коли всі сконцентровані, підходять і обіймають. 

Діти і війна

Дітям теж емоційно важко впоратись з переживаннями, які принесла війна. Тим паче багатьом було складно йти в садочок майже після півроку паузи. Вихователі кажуть, вони намагаються створити атмосферу турботи і не акцентувати уваги на тому, що відбувається. Хоча дошкільнята все розуміють. Адже в багатьох з них батьки чи рідні захищають Україну. В старших групах навіть проводять хвилину мовчання в пам’ять про загиблих захисників. 

Зі спостережень педагогів, діти хвилюються, особливо під час повітряної тривоги. Адже раніше в цей час вони були разом з рідними. Тепер часто під час сирен з дитячих уст лунають запитання “ми подзвонимо матусі?”

• Ми обов'язково повідомляємо батькам, що ми знаходимось в укритті. І коли відбій, так само повідомляємо, що з нами все добре і ми знаходимось у групі. Ми робимо для них таке середовище, щоб вони відчували себе як вдома. Атмосфера турботи присутня, без цього ніяк. В нас усіх теж свої діти, - пояснює Марина. 

Що ж до адаптації, то для багатьох дітей, а то й батьків - це суцільний стрес. Сльози вдома, істерики дорогою до садочка й важкі розлуки - часто це болюче. Вихователь зауважує, що адаптація цьогоріч пройшла швидко. Принаймні, в “Ластівці”. Мовляв, діти дуже подорослішали. 

Що таке STREAM-освіта?

У садочку працюють за основною освітньою програмою “Дитина”. Але вже два роки заклад використовує елементи так званої STREAM-освіти або як її називають педагоги “Стежинки у Всесвіт”.  Запитуємо, що ж це таке і як воно відбувається на практиці з дітлахами?

STREAM – інтегрований підхід до освіти, який передбачає формування уявлень та вмінь дітей у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, інженерії, мистецтва, математики; акцентує увагу на вивченні точних наук, виховує культуру інженерного мислення (прим. авт.)
Як пояснює вихователь, це альтернативна програма для дошкільнят. Вона дозволяє малюкам всебічно досліджувати світ. 

• Програма формує культуру інженерного мислення в дошкільників. Це коли дитина, маючи свій досвід, може ним поділитись з іншими. До прикладу, в освітній програмі “Дитина” є метод навчання-досвід. Ми навчаємо, як користуватись цим досвідом в житті. А у STREAM-освіті навпаки: дитина розповідає, як вона користується цим досвідом у житті і передає це іншим. В STREAM освіті є багато цікавих форм роботи: сторітелінг, освітні ситуації, геокешинг, також є дослідницькі лабораторії, - пояснює Марина Лісевич і показує програму по всіх напрямках. 

У “STREAM” роблять акцент на креативності дітлахів. До прикладу, під час геокешинг (туристична гра, - прим. авт.) діти досліджують природу. Сторітелінг - малеча самостійно може придумувати історії, чим розвиває власну думку. У лабораторіях дошкільнятам показують як відбуваються різні процеси, а ті, своєю чергою, роблять досліди під наглядом дорослих. 

• Це цікаво і нам, дорослим, і дітям, бо разом з ними ми пізнаємо все, що є навколо нас, - додає вихователь.

Наразі у закладі розвивають навички з альтернативної освіти. Вихователі проходять вебінари, їздять на семінари і  підвищують кваліфікацію. 

Діти і гаджети: як проявляється?

Чимало батьків з народженням маля зарікаються - “ніяких мультиків”. Та згодом власну обіцянку порушують і не помічають як перед екраном дитина проводить все більше і більше часу. Роблять це, щоб заспокоїти чи відволікти. Як наслідок - телефон може заміняти дитині живе спілкування. 

За словами Марини Лісевич, малечу, яка проводить багато часу за гаджетами, можна помітити.  Часто їм бракує спілкування й вони стараються це компенсувати у садочку. 

• Відбувається брак спілкування і малий розвиток мовлення, тому діти намагаються це компенсувати. Як правило, задають багато питань “а чому так, а розкажи, а покажи”. Ми рекомендуємо батькам більше спілкуватись з дітьми. Наприклад, дорогою до садочка чи додому розказувати все, що бачите, називати кожну деталь, - радить педагог. 

Марина Лісевич додає, що робота її надихає, особливо тоді, коли бачить зацікавлені очі своїх 15 вихованців. Часто навіть манеру спілкування з дошкільнятами за звичкою переносить на свою 9-річну доньку. А після відповіді “мам, я вже доросла”, згадує, що вже вдома. Та по-іншому каже - не може. 

Надалі ми будемо знайомити хмельничан з іншими молодими педагогами - вихователями, вчителями й викладачами. 

Читайте також:

• До школи за кордоном: історії хмельницьких батьків і поради психолога
• Інтерв’ю з хмельницьким лікарем, який оперує без розрізів і рятує дітей після ДТП
• “Є викладачі, які перейшли на бік ворога”: як живе херсонський університет у Хмельницькому

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.