На Хмельниччині вісьмох полеглих захисників відзначили посмертно. Імена

• Рідним героїв вручили Ордени «За мужність» ІІІ ступеня.

Вчора, 26 лютого, родинам полеглих військових з Хмельниччини представники влади передали державні нагороди, присвоєні воїнам посмертно. \. Про це повідомили у Хмельницькій обласній військовій адміністрації.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі згідно з указами Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено:

• майора Навроцького Вадима Васильовича

Захисник народився 21 червня 1998 року. Він був начальником прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування 9 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. 1 червня в районі населеного пункту Бочкове Харківської області оборонець отримав важкі поранення. Медики не змогли врятувати його життя. 8 червня Вадим помер від отриманих травм. Йому було 25 років.

• старшого солдата Бойчука Максима Олександровича

Бойчук Максим народився 10 січня 1989 року.  Він був жителем села Мала Слобідка, що на Кам’янеччині. Герой загинув внаслідок підриву керованого боєприпасу в районі населеного пункту Курдюмівка Донецької області. Йому було 35.

• старшого солдата Стецюка Миколу Володимировича

Герой народився 22 травня 1999 року в селі Гориця Берездівської громади. Коли почалася війна, Микола повернувся з Польщі і в березні 2022 був мобілізований. Воював у Лисичанську, Бахмуті, на Харківщині. Загинув 4 травня 2024, отримавши вибухову травму.

• старшого солдата Томашевського Сергія Олександровича

Воїн народився в 1991 році. Він був мешканцем Деражні. 5 квітня 2024 року життя Сергія Томашевського обірвалось внаслідок військових дій.

• старшого солдата Вільчинського Максима Валерійовича

 Максим був помічником гранатометника. Служив у складі прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Захисник боронив країну на межі Луганської і Харківської області. 11 січня 2024 року не повернувся із бойового завдання. Йому було 49.

• старшого солдата Граділя Михайла Миколайовича

Михайло Граділь на початку повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав ЗСУ.  Він загинув 20 червня 2024-го неподалік Вовчанська на Харківському напрямку. Герою був 31 рік.

• сержанта Польшина Олександра Валерійовича

Коли почався широкомасшабний наступ, Олександр повернувся в Україну і став на її захист. Пішов добровольцем у 38-у окрему бригаду морської піхоти. Військовий загинув на Херсонщині 21 травня 2024 року. Йому було 44 роки.

• солдата Паламарчука Степана Олександровича

Степан Паламарчук народився 20 липня 1993 року. Працював у Хмельницькому на одному з місцевих ринків. До лав Збройних Сил його мобілізували у травні 2024 року. Боєць захищав Україну у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. У липні Степан Паламарчук відзначив свій 31-й день народження. А 6 серпня 2024 року його не стало. Життя захисника обірвалось на північно-східному напрямку внаслідок важкого поранення, отриманого в бою.

«Ми завжди схилятимемо голови перед подвигом наших Захисників і Захисниць, які віддали найдорожче – своє життя, аби Україна залишалася вільною. Їхня відвага, жертовність і любов до Батьківщини – це приклад непохитної сили духу. Низький уклін і щира подяка родинам, які виховали мужніх синів, вірних чоловіків, люблячих батьків, що стали на захист нашої держави,» – йдеться у дописі Хмельницької ОВА.

Читайте також: Двох прикордонників з Хмельниччини відзначили нагородами посмертно

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.