• Дмитро Заруцький був одним із тих, хто ліквідовував масштабну пожежу на нафтобазі. 

• По ній росіяни влучили ракетами 24 березня. 

• Він розповів про початок війни, кількадобові чергування та як його сім’я пристосовувалась до нових обставин. 

Завтра, 24 лютого, мине рік, як в Україні триває повномасштабна війна. За цей час рашисти не припиняли обстрілювали домівлі мирних жителів та інфраструктурні об’єкти. Від влучань ворожих ракет неодноразово страждала й Хмельниччина. 

За рік війни найбільше дісталось обласному центру та Шепетівщині. А ліквідовувати наслідки ворожих прильотів першими вирують надзвичайники. Днями одного з них — пожежника Дмитра Заруцького нагородили відзнакою ДСНС «За мужність в надзвичайній ситуації». Його історію розповіли в управлінні. 

Уламки ракети впали на нафтобазу

Дмитро Заруцький каже: «Із кожним масованим обстрілом, все менше перестаєш дивуватися жорстокості та цинізму російських терористів». Чоловік працює заступником начальника 37-ої Державної пожежно-рятувальної частини Хмельницького.

24 березня росіяни вдарили ракетами по Старокостянтинові. Уламки влучили у нафтобазу. На допомогу старокостянтинівським колегам поїхав із командою Дмитро Заруцький.

— Про війну я дізнався з ранкових новин. І лише після цього зателефонувала дружина, яка 24 лютого разом з дітьми була у батьків, і шокована розповіла: Україна у вогні, — пригадує день початку повномасштабного вторгнення Дмитро.

За лічені хвилини рятувальник вже був у пожежній частині Хмельницького. Того дня чергування усіх надзвичайників затягнулося на декілька діб.

— Вже за метрів сто від пожежі відчувалася висока температура і чим ближче ми наближалися тим вищим ставав градус у повітрі. Одразу було прийнято рішення – відігнати техніку подалі від вогню та приступити до пінної атаки, — пригадує пекло нафтобази чоловік.

Діти вважають тата «супергероєм»

— Коли побачив увесь масштаб пожежі на нафтобазі – це дуже нагадало, коли палала нафтобаза під Києвом. Тоді, здавалося, це була наймасштабніша пожежа такого рівня. Але з постійними масовими ракетними ударами по території нашої країни, після кожного ще страшнішого випадку влучання, і як наслідок – пожежі, все менше перестаєш дивуватися жорстокості та цинізму терористів росії, — додає рятувальник.

Його дружина Олена з першого дня повномасштабного вторгнення готувала себе морально до життя чоловіка на робочому місці, до загроз, які постануть перед ним. 

Натомість, донька – трирічна Мілана — свого татка-рятувальника називає «супергероєм». Вона не впізнала його, коли той вийшов до донечки у бойовому одязі. Не впізнав татуся і дворічний син Данилко. Бо бачив його лише у звичайній формі. 

— Поки малеча ще не розуміє, які загрози чатують на життя та здоров’я їхнього любого та найкращого супергероя-татуся. Як і мама вони щодня чекають його ввечері вдома з гостинцями і, на щастя, абсолютно не розуміють, що у країні йде страшна війна жорстокого боягуза-лиходія, — кажуть в управлінні.  

Днями ж, за мужність, виявлену під час ліквідації наслідків влучання ворожої ракети в об’єкт критичної інфраструктури Дмитра Заруцького нагородили відзнакою Державної служби України з надзвичайних ситуацій «За мужність в надзвичайній ситуації».

Читайте також:

• «Так палало, що усе місто бачило»: вогнеборець з Хмельниччини про влучання ворожої ракети

• «Настав мій час»: хмельничанин Юрій розповів чому записався до бригади «Лють»

• “Страшно було перший місяць”: як лісівник з Ярмолинеччини став танкістом (ФОТО)

• “Вирва у 3 метри глибиною”: як двоє саперів знешкоджували перші ракети на Хмельниччині