Писав рапорт, щоб потрапити на фронт. Історія військового Олександра Іващука

Олена Кошарська

Фото зі сторінки 36-го батальйону

Олександра призначили охоронцем у хмельницький обласний військкомат.
Та він прагнув воювати. Тож написав рапорт та потрапив у новостворений батальйон.
Відвоював за рік у трьох областях.

24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна війна. На той час Олександр Іващук служив у взводі охорони Хмельницького обласного терцентру комплектування та соціальної підтримки. Саме сюди з початком вторгнення росії його призначили разом з іншими добровольцями. Як військовий потрапив у новостворений батальйон з Хмельниччини розповіли на сторінці військового формування.

— Ми писали рапорти з проханням відправити на фронт. Ми прагнули не охороняти, а воювати, захищати нашу землю. Наш нинішній начальник штабу майор Андрій Скакун, який також тоді служив у ТЦК, повідомив, що формується новий батальйон. Ми зголосилися й так потрапили в 36-й батальйон, – згадує солдат про березень минулого року.

Після того у пункті постійної дислокації почалися навчання та злагодження підрозділів. Свої навички і знання бійцям передавали досвідчені інструктори.

Відео дня

— 5 травня виповнився рік, відколи ми із Хмельниччини виїхали на Сумщину. Там виконували завдання й продовжували навчатися військовій справі, — додає захисник.

Цей “сумський період” Олександр називає важливим для підготовки бійців. Адже військовослужбовці охороняли стратегічні об’єкти, будували фортифікаційні споруди, удосконалювали вміння володіти стрілецькою зброєю. Згодом його батальйон перемістився у Донецьку область, на рубіж вогненних Пісок.

— Там я повоював тиждень, – розповідає Олександр. – Внаслідок баротравми, контузії потрапив у шпиталь. Пройшов лікування й повернувся у батальйон, який на той час тримав оборону вже на Харківщині.

Зараз солдат Іващук продовжує виконувати бойові завдання та стоїть на захисті країни від росіських загарбників.