«Подивіться, хто загинув у ДТП». Що означають ці повідомлення?

Дмитро КАРДАШ

Ілюстративне фото

На різних сторінках у Facebook з’являються однакові повідомлення про загибель у ДТП.
При цьому додається посилання на сторонній ресурс.
Дізнавайтеся, що це все означає.

У соцмережі Facebook масового поширюється нова схема фішингу, тобто викрадення особистих даних. У профілях з’являються публікації, у яких ідеться про те, що певна людина загинула у ДТП і її, ймовірно, знають ті, хто читає публікацію:

— Подивіться, хто загинув у ДТП, я думаю, ви його знаєте, тому вибачте…

Далі йде коротке посилання сторонній сайт. Публікації з’являються у різних людей, але зміст їхній однаковий, відрізняється лише посилання. У постах при цьому позначені кілька людей. Їхній зміст емоційно-трагічний та не вказує на конкретну людину й не звертається ні до кого конкретно. Таких публікацій тільки автор цього матеріалу в особистій стрічці бачив до десятка. У двох із них були позначені начальник управління соцзахисту міськради Словян Воронецький та директор міської лікарні Валерій Гарбузюк.

Відео дня

Все це є проявом одного з різновидів інтернет-шахрайства — фішингу. Його суттю є збір облікових даних користувачів — логінів та паролів. У випадку з описаними вище повідомлення йдеться про метод соціальної інженерії. Він полягає у маніпулюванні людьми з метою здійснення останньою певних дій чи розголошення конфіденційної інформації.

В нашому випадку маніпуляцію полягає у тому, щоб емоційним текстом змусити людину вважати, що в ДТП загинув її можливий знайомий, та зрештою перейти за посиланням. Масштаби поширення повідомлення дозволяються припускати, що воно призначене для збору логінів та паролів користувачів для подальшого поширення цього ж таки повідомлення.

Те, що все це є фішингом, підтверджує Центр протидії дезінформації на своїй сторінці у Facebook:

— Мета такої розсилки — змусити користувачів перейти за посиланням, щоб надалі заволодіти доступом до сторінок власників у соцмережі, — повідомляють в установі.

Там закликають не переходити за посиланнями та скаржитися на подібні дописи. А у випадку, якщо все ж стали жертвою шахрайства чи втратили доступ до власної сторінки, звернутися до Кіберполіції чи інших компетентних органів. Втім, яка ж усе ж таки кінцева мета шахраїв, у Центрі протидії дезінформації не повідомляють.

Нагадаємо, що раніше ми кілька разів розповідали вам про «вірусні» повідомлення, які поширюються соцмережами. Їхня суть зводиться до певної небезпеки та заклику до поширення. При цьому немає конкретизація щодо джерела інформації та часу події. Таким чином повідомлення стають «вічними» та не прив’язаними до певного міста чи регіону. Внаслідок цього, а також неуважності користувачів, вони поширюються на багатьох сторінка протягом тривалого часу. Засобом поширення можуть бути не тільки соцмережі, а й месенджери.

Як приклад можна навести повідомлення про викрадення дітей чи смерть дитини через випитий газований напій. Більше про це у матеріалах:

Нижче скріншоти публікацій про «смертельну ДТП».