“Привіт, я в Україні”: дружина звільненого з полону “азовця” Надія Годованюк розповіла про розмову з чоловіком

-
Ввечері до жінки зателефонував невідомий номер.
-
Та в трубці на тому боці вона почула рідний голос чоловіка, який ще донедавна був у російському полоні.
-
Богдан Годованюк — один із тих 215 звільнених з полону ввечері 21 вересня.
-
Він бореться за свободу України з першого Майдану і довгий час не виходив на зв'язок з рідними.
В середу, 21 вересня, відбувся обмін військовополоненими між Україною та росією. Додому, на рідну землю, повернулося 215 захисників та захисниць. Серед них — прикордонники, поліцейські, моряки, нацгвардійці, тероборонівці, митники, цивільні та “азовці”.
Зокрема, 5 командирів легендарного полку — Денис Прокопенко "Редіс", Сергій Волинський "Волина", Святослав Паламар, Денис Шлега, Олег Хоменко. А також 10 іноземців. Їх обміняли на 55 російських військових та кума путіна Віктора Медведчука.

“Я не повірила”
Усі 215-теро перебували у російському полоні з травня. Вони місяцями не мали зв’язку зі своїми рідними та близькими. Серед звільнених є хмельничанин — Богдан Годованюк.
Вдома, у Хмельницькому його з нетерпінням чекає дружина Надія. Вчора, вперше від липня, вона нарешті почула голос чоловіка. Жінка була вражена та навіть не одразу повірила, що це відбулось.
— Майже пів на дев'яту вечора телефонний дзвінок з невідомого номера: "Привіт, це я". І я розумію, що це мій чоловік, — на емоціях розповідає “Суспільному” Надія Годованюк.
На тому боці слухавки в автобусі Богдан повідомив їй, що їх щойно обміняли. Він ще й сам не знав точно де знаходиться, лише те, що на рідній українській землі.
— Я не повірила, кажу “Що серйозно?..” Він сказав, що все добре, що дуже радий, дуже щасливий і просив передавати всім вітання, бо там була дуже велика черга на телефон, — розповідає Надія.
Дружина зазначила, що Богдан не відразу приїде додому. Спершу всі військовополонені мають пройти медогляд, обстеження в психолога та інших спеціалістів, реабілітацію.
— Думаю на днях вже буде відомо чи можемо ми їх побачити чи самі поїхати туди, бо реабілітація буде тижні 2, мабуть проходити. Їм треба відійти, їм треба кваліфіковані спеціалісти після пережитого. Коли він буде в Хмельницькому не знаю. Надіюся якнайшвидше, — говорить жінка.
“Богдан завжди був щирим патріотом”
Богдан Годованюк став на захист України в 2014 році. Вже через рік, в 2015-му, боєць вступив до лав полку “Азов”. Відтоді він безперервно був на службі. Дружина каже, Богдан був щирим патріотом ще з часів першого Майдану. В перших рядах він поїхав до Києва, захищати Україну. Згодом перебрався зі своєю місією на Схід, бо не зміг просто сидіти вдома, коли ворог атакував країну.
— Крайній і перший зв’язок був 20 травня, після дня його евакуації був 13 липня. Він мені зателефонував і сказав, що він живий-здоровий, знаходиться в Донецьку, в прокуратурі, його переведуть в СІЗО і він буде там чекати суд. Йому інкримінували на той час участь в терористичній організації “Азов”. Від того часу по вчорашній день я про нього не чула нічого зовсім, — ділиться інформацією Надія Годованюк.
Дружина Богдана до останнього вірила і сподівалася, що невдовзі побачить чоловіка. У серпні вона виходила на мовчазну акцію протесту разом з іншими рідними бійців "Азову". Тоді Надія розповідала журналістці vsim.ua, що не знає де її чоловік і в якому він стану, але вірить та надіється, що її коханий живий.
За словами голови офісу президента, цей обмін — результат особистих домовленостей президента України з президентом Туреччини Ердоганом. Дивіться відео, як бійці повернулися додому:
А загалом з початку повномасштабного вторгнення рф вже вдалося повернути з полону 802 бранців.
Читайте також:
-
Почесні громадяни Хмельницького: назвали імена 92 кандидатів
-
Вона і війна. Хмельничанка Тамара стала вдовою, але досі не поховала чоловіка
-
«Я вірю, що він живий», — дружина полоненого «азовця» з Хмельницького
-
«Не мовчіть»: у ворожому полоні хмельничанка Тетяна Васильченко
-
Захищав Маріуполь та загинув на «Азовсталі»: історія Богдана Демчука з Хмельниччини
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Валентина Гребеля
Майя Ягодзінська
Valentina Chernenko
Людмила Лужняк