“Тут зовсім інша війна”. Історія військового, який пройшов 5 миротворчих місій
-
Він пройшов Косово, Кувейт, Ірак та Афганістан.
-
А нині нищить ворогів на рідній Україні.
-
Олександр вже 24 роки несе військову службу.
-
Він зізнається, що жодна з місій не була таким пеклом, як війна на рідній землі.
У військовій частині А 2641, яка базується на Кам’янеччині, нині проходять службу кілька десятків військовослужбовців, які брали участь у миротворчих операціях у різних країнах світу. Одним із таких є Олександр.
У прес службі підрозділу розповідають, що у нього за плечима 5 миротворчих місій. Він пройшов Косово, Кувейт, Ірак та Афганістан.
— У сукупності це кілька років життя, відданих службі за тисячі кілометрів від рідної країни. Та військовослужбовець і подумати не міг коли у 2013 році був в Афганістані, що справжня війна у його рідній Батьківщині — попереду, — пишуть військові.
Перший бойовий досвід у 21 рік
Олександр прийшов у ЗСУ ще 24 роки тому — у 1999 році. Першою країною, куди він відправився з миротворчою місією стала Косово у 2001 році.
— Я тоді ще проходив службу у десантних військах, був водієм-механіком БРДМ. Із десантниками і поїхав у свою першу місію. В Косово перебував у складі українсько-польського батальйону, — згадує військовий.
У цій країні в нього було дві місії: перша – в період 2001-2002 років, друга – впродовж 2005-2006-го. Військові мали стабілізувати ситуацію в регіоні, підтримувати мир, забезпечити безпечне й захищене життя місцевого населення. Підрозділ Олександра патрулював місто, супроводжував конвої, ніс службу на блок-постах.
— Пам’ятаю, що під час першої місії було дуже гаряче, багато напружених ситуацій, обстрілів. Можливо молодий вік давався взнаки, 21 рік, і це перший мій серйозний бойовий досвід… — каже Олександр.
Тоді він був певен, що потрапив на справжню війну. Олександр додає, подумати не міг, що через 13 років на Батьківщині розпочнеться набагато більше пекло.
Ротації до Кувейту, Афганістану та Ірану
— Друга ротація в Косово була спокійніша, іноді здавалося що там вже війни і немає, конфлікт був заморожений. За ці дві ротації у Косово не лише збагатився досвідом, а й набув розуміння, яке має бути забезпечення особового складу для якісного несення служби. Там воно було практично ідеальним, починаючи від харчування до амуніції. Форми на кожну пору року, різновиди берців… - додає боєць.
У 2003 році Олександра, як уже досвідченого миротворця, відрядили до складу 19-го окремого батальйону РХБ захисту. Він полетів до Кувейту.
— На той час ця країна була плацдармом для розміщення основної частини угруповання наземних військ Коаліційних сил, тому що від Іраку виходила загроза застосування хімічної зброї. В Кувейті ми були півроку, потім нас перекинули до Іраку. Там наш батальйон хіміків був включений до складу 5-ої окремої механізованої бригади, — розповідає Олександр.
Він був в числі одних із перших, хто заходив в Ірак. Зізнається, що порівняно з Косово, було все важче, небезпечніше, і війна інтенсивніша, і клімат інший, а спека просто нестерпна.
— У 2012 році я освоїв саперну справу і вже у якості водія-сапера у 2013 році поїхав в Ісламську Республіку Афганістан. Там я брав участь у розмінуванні, патрулюванні, перевірці аеродромів, охороні та супроводі вантажів. Загалом виконував там військовий обов’язок майже півтора року, — додає захисник.
“Всі мої ротації разом — це ніщо”
У всіх цих ротаціях Олександр і його побратими навчилися правильно діяти у боях, здобули натовський досвід. І такі навички та вміння військовослужбовцю стали в нагоді на рідній Батьківщині, де у 2014 році росія розпочала війну.
— Коли війна прийшла у нашу країну, я на той час мав вже чималий бойовий досвід, добре знав і що таке війна, і обстріли, і як нести службу на блокпостах, і правила пересування колон військ та ще багато чого. Але навіть, якщо взяти всі мої ротації разом, то це ніщо, порівняно з тим, що зараз відбувається в Україні. Таке враження, що там ми майже не воювали, якщо співставити сьогоднішні бойові дії. Тут зовсім інша війна, — пояснює військовий.
На рахунку Олександра не одна ротація в районах проведення АТО/ООС. З перших днів повномасштабного вторгнення він разом із побратимами захищав столицю та розміновував деокуповані території.
Читайте також:
-
Сапер-водолаз із Кам’янеччини повернув життя підбитому танку (ФОТО)
-
“Як не ми, то ніхто”. Як подружжя із Кам’янця стало до лав ЗСУ
-
“Я там, де маю бути”. Програміст Тимофій змінив діловий костюм на “піксель”
-
Втратив ноги на війні: в Кам’янці відбувся пробіг в підтримку пораненого воїна
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.