Загибель військових на війні: хто і як повідомляє рідним

• Смерть солдата — це втрата для кожного українця.

• А найважче цю втрату переживають його рідні.

Військових із Хмельницького, які загинули, захищаючи Україну, вшановують з особливими почестями. Церемонії прощання відвідують десятки людей, серед яких друзі, побратими, представники місцевої влади та просто небайдужі хмельничани. І, звісно ж, найближчі родичі — дружини, діти, батьки.

Автор цього матеріалу неодноразово був на церемоніях прощання з загиблими військовими. Не важко зрозуміти, що найближчим людям полеглих героїв надзвичайно важко. Як повідомляють рідним військових про їхню загибель та куди вони можуть звертатися за допомогою?

Наказом Міністерства оборони, який виданий у травні 2014 року, передбачено, що у випадку загибелі військового командир військової частини того ж дня повідомляє про це військового комісара за місцем проживання сім’ї. Також формується офіційне письмове сповіщення про загибель, яке надсилається до військкомату. Відправляти цей документ безпосередньо сім’ї загиблого заборонено.

Військкомат на підставі отриманого сповіщення зобов’язаний повідомити сім’ї або близьким родичам військового про його смерть, а також висловити їм співчуття, проінформувати про пільги та призначення пенсії.

Речі загиблого військового розподіляють таким чином:

• особисті речі та цінності відправляються сім’ї або найближчим родичам, а якщо їхнє місце перебування невідоме — до військкомату; за наявності заповіту ці речі розподіляються відповідно до нього

• державні нагороди та документи до них відправляються до військкомату для подальшого вручення сім’ї або найближчим родичам

• військові квитки, обліково-послужні картки, розрахункові книжки відправляються до військкомату

• документи, що посвідчують особу військовослужбовця, знищуються

В окремій інструкції Міноборони йдеться про порядок оповіщення сім’ї та процедуру проведення поховання. Зокрема, військовий комісар у день, коли йому повідомлять про смерть військового, зобов’язаний оповістити про це місцеву державу адміністрацію або орган місцевого самоврядування за місцем проживання сім’ї. Він також особисто повідомляє про смерть військового рідних, за можливості це робиться за присутності лікаря.

Військовий комісар також узгоджує з рідними та місцевою владою час, місце та порядок поховання. Організовується воно військовою частиною, в якій служив загиблий. Зокрема, її коштом купують предмети ритуальної належності, як от труну на вінок. Також купують державний прапор, який після поховання передають сім’ї загиблого. Від місця загиблого до місця поховання тіло військового супроводжують дві-чотири особи з військової частини.

У Хмельницькому прощання з загиблими військовими проводять у будинку траурних обрядів міської ритуальної служби, що на Толстого, 5. Віддавати останню шану загиблим героям можуть всі охочі. Під час церемонії військові капелани проводять службу.

Поряд із загиблим військовим весь час присутня почесна військова варта. Після завершення служби з промовою виступають міський голова та військовий комісар. Труну з тілом виносять військові та вантажать у катафалк. При цьому присутні стають на коліна на знак пошани до загиблого.

У Хмельницькому отримати допомогу, зокрема й психологічну, ветерани та їхні сім’ї можуть у Центрі допомоги учасникам АТО, телефони 0673805065, 0382659070.

Читайте також:

• Як не посивіти під час війни: поради від хмельницьких психологів

• Симчишин назвав імена загиблих хмельничан від 24 лютого

• «Росії не повинно бути на цій землі». Що про війну кажуть іноземці, які навчаються в Хмельницькому

• «Кадирівці живих не залишають»: розповідь переселенки про життя біля лінії фронту

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.