Аліменти - утримання

Шлюб є добровільним союзом жінки та чоловіка. Вступаючи у шлюб подружжя бере на себе обов’язки, в тому числі й по матеріальній підтримці одне одного.
Сімейне законодавство України вживає терміни «утримання» та «аліменти», чітко не розмежовуючи дані поняття, які фактично використовуються як синоніми.
Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, що потребує фінансової допомоги. Щоб встановити, що особа може бути утриманцем слід брати до уваги наявність чи відсутність додаткових доходів (наприклад, здавання в оренду нерухомого майна, авторських гонорарів чи дивідендів тощо). Доказами, що підтверджують потребу у матеріальній відповідальності можуть бути довідки про розмір заробітної плати, пенсії, стипендії, довідка з центру зайнятості про те, що особа є безробітною, показання свідків, або інші докази, що мають значення для справи. В даному випадку вирішення даної проблеми здійснюється через суд, а суд повинен встановити всі обставини справи, а саме: рівень доходів одного з подружжя, який не надає фінансову допомогу, дієздатність, стан здоров’я, а також, чи після виплат залишаються в нього засоби, необхідні для існування на тому ж рівні, який був раніше.
Важливою умовою, є хороша поведінка одного з подружжя, що потребує фінансової підтримки. Визначення поведінки залишається на розсуд суду, при цьому може братись до уваги обов’язки подружжя (наприклад, відсутність піклування про побудову родинних відносин, приниження честі та гідності, недбалого ставлення до матеріальних потреб сім’ї).
Право на утримання (аліменти) одного з подружжя припиняється у разі, якщо утриманець поновив свою працездатність або повторно зареєструвала шлюб. Також, суд може позбавити права особи на утримання, коли:

1. шлюбні відносини тривали не довго (в судовій практиці трапляються різні строки – менше 1 року, 5 років чи 10 років);
2. непрацездатність настала спеціально;
3. навмисно зроблено все, щоб бути утриманцем.

Також є бов’язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину до її повноліття, а способи виконання даного обов’язку визначаються за домовленістю між батьками. Домовленість відносно форми та порядку надання утримання дитині може оформлюватись договором між батьками. Такий договір укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується. Якщо один з батьків виїздить в іншу країну для постійного проживання, він повинен виконати аліментні зобов’язання щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття, але якщо дані аліментні зобов’язання не були виконані, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.
Якщо один з батьків дитини є іноземцем то з нього теж, відповідно до норм чинного законодавства, можна стягнути аліменти на утримання дитини. Але цей процес не легкий і займе не мало часу, потрібно також ознайомитися з нормами законодавства тієї держави громадянином якої є один з батьків з якого будуть стягуватися аліменти, дане питання можна розглянути більш детально на сайті: https://semeynoepravo.kiev.ua/alimenty/alimenty-s-inostranca/