Але одна річ - перейменувати вулицю, а інша – фінансовий бік зміни топонімійних назв: у скільки може обійтися „похорон“ радянських назв?
За скликання діючої міської влади перейменовано не так вже й багато топонімійних назв.
- Все тому, що топонімічні назви, пов'язані з іменами найбільш одіозних діячів радянської епохи, перейменували ще на початку 90-х років, – пояснює заступник начальника управління внутрішньої та інформаційної політики Хмельницької міської ради Роман Назаров.
Проте перейменовують не тільки топонімійні назви, які носять імена радянських діячів, а, здавалося б, цілком нейтральні. Роблять це за зверненнями громадян. Так, 2007 року вулицю Ярмолинецької змінили на вулицю Академіка Павловського.
- У даному випадку влада міста позитивно відгукнулась на чисельні громадські ініціативи, зокрема звернення комітету самоорганізації населення мікрорайону Ружична та звернення ряду депутатів Хмельницької міської ради щодо вшанування пам'яті нашого видатного земляка, - каже Роман Григорович. - Вулиця ж Ярмолинецька була обрана не тільки тому, що розташована у мікрорайоні Ружична, де народився та виріс академік Михайло Павловський, але й тому, що вона на той час була новозабудованою і будинки на ній ще не були здані в експлуатацію. Відтак міське господарство не мало проблем із заміною табличок із назвою вулиці, а власники будинків із перереєстрацією інвентарних справ.
Того ж таки 2007 року рішенням міської ради було перейменовано вулицю Радгоспну на вулицю Героїв Чорнобиля. Воно й зрозуміло. Тим паче, що було відповідне звернення від громадської організації „Союз Чорнобиль України“. Вулиця Радгоспна була обрана для перейменування і з причин своєї моральної застарілості, а також тому, що саме там розташоване управління МНС у Хмельницькій області та споруджено пам?ятник Пожежникам-Чорнобильцям.
Крім того, на виконання Указу Президента України “Про заходи у зв?язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні” та враховуючи численні звернення політичних партій та громадських організацій, перейменовано вулицю Постишева на Дмитра Багалія, а вулицю, провулок та проїзд Косіора на вулицю, провулок та проїзд Василя Зеньковського відповідно.
- Дмитро Багалій – видатний український історик та громадський діяч, автор понад 200 фундаментальних праць, а Василь Зеньковський - відомий у всьому світі вчений, християнський православний мислитель, церковний і громадський діяч, міністр віросповідань в уряді Української держави у 1918 році. Що стосується постатей Постишева і Косіора у вітчизняній історії, то сьогодні вже доведено, що вони були безпосередніми організаторами і виконавцями політики фізичного й духовного геноциду українського народу, що проявився в організації голодомору 1932-33 рр., встановленні режиму репресій та терору в Україні, - каже Роман Григорович.
За його словами, у місті залишилось ще близько 20 назв, пов'язаних із комуністичним режимом.
Ні сіло ні впало вулиць не перейменовують. Це досить-таки складна процедура. При виконавчому комітеті Хмельницької міської ради працює топонімічна комісія. Саме сюди надходять звернення громадян, громадських організацій. В основному ініціюють зміни назв вулиць партії чи громадські організації національно-патріотичного спрямування.
- Їх пропозиції розглядаються топонімічною комісією, до складу якої входять досвідчені фахівці краєзнавці, філологи, представники депутатського корпусу міста, а очолює – заступник міського голови Віктор Байдич. Остаточне ж рішення за пропозиціями топонімічної комісії приймають депутати міської ради, - зазначив Роман Григорович.
Перейменування вулиць обходиться міській казні не так вже й дорого:
- Перейменовані вулиці Постишева та Косіора знаходяться в приватному секторі, тож будинків там не так вже й багато. Крім того, там немає установ чи підприємств, яким слід змінювати статутні документи, печатки тощо, - пояснив Роман Григорович.
Заміна прописки теж дорого не обійдеться. Заміна таблички із назвою вулиці обходиться міському бюджету приблизно у 40 гривень.
В бюро технічної інвентаризації кажуть, що в разі перейменування вулиці на підставі рішення виконкому чи довідки з управління архітектури замінюють технічний паспорт та юридичний документ.
- У нас замовляють послугу заміни адреси. Коштуватиме це близько 56 гривень, - каже начальник БТІ Оксана Мустафіна.
А що ж кажуть самі люди, які живуть на перейменованих вулицях? Чи доставило це їм клопотів? Анжела Гончарук, яка живе на вулиці Багалія – колишній Постишева, каже, що змінювали не так вже й багато – документи на будинок, прописку і табличку.
- Зміна документів нам обійшлася приблизно у 20 гривень, табличку нам зроблили безкоштовно. Зміна реєстрації теж дорого не обійшлася, - каже вона. - Проте такі перейменування – зайвий клопіт, адже на зміну документів потрібен час.
Допоки люди не звикли, то плутають назви вулиць, та й таксисти ще не розібралися.
А от Галина Миколюк, яка проживає на вулиці Зеньковського, каже, що нічого поки що не змінювала, бо на те не було потреби. Проте передбачає, що викинути їй доведеться чимало грошей.
Нині сказати, у яку копійку обійшлося б переіменування такої вулиці, скажімо, як Кам'янецька, яка є найдовшою у місті, ніхто не береться. Воно й недивно, бо спеціальними підрахунками навряд чи хто б займався.
Трохи історії
Що там казати, Хмельницький теж мав кілька назв і був перейменований...
Є досить-таки багато вулиць, які змінили не одне ім'я. Так, у книга Сергія Єсюніна „Вулиці Хмельницького“ розповідає, що вулиця Театральна носила назву Мільйонної, Самусяка, Леніна, Жовтневої. Вулиця Пилипчука була Малою Вокзальною, вулицею Робсільміліції, Глухою та Жданова. Проте ця вулиця - один з претендентів на перейменування, тож це її не остання назва. Вулиця Проскурівська спочатку була поштовою дорогою на Летичів, Олександрівською, 25-го Жовтня, Леніна.
Старші люди і дотепер називають вулиці їх колишніми „іменами“. Вулицю Кам'янецьку, наприклад, – Фрунзе, Прибузьку – Радянською, та навіть молодь називає кінотеатр ім. Шевченка - „чкальником“.
Вокзальна, Басейна, Вишнева, Будівельників, Весела, Весняна, Зелена, Лісна, Молодіжна, Набережна, Трудова, Яблунева – бодай кілька таких вулиць знайдеться чи не у кожному місті. А вся річ в тім, що такі наймення – універсальні, і змінювати їх не варто.
Інформаційна служба газети «Діловий тижневик «ВСІМ»
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.