«Смотрящий» за Хмельниччиною може вийти на волю. Деталі його справи

• Сергій Бойко, або ж Грубий, став «смотрящим» 2012 року.

• 2020 року разом з трьома спільниками він почав вимагати 350 тисяч у підприємця.

• Один із фігурантів — учасник смертельної бійки біля ресторану «Токіо».

У Хмельницькому винесли вирок «смотрящому», який не тільки «наглядав» за Хмельницькою областю, а й разом зі спільниками вимагав у місцевого підприємця 350 тисяч гривень. При цьому бізнесмена били й погрожували автоматом та гранатою. Якщо вирок не оскаржать в апеляції, «смотрящий» вийде на свободу менш як за два місяці. Розповідаємо про все по черзі.

«Смотрящий» за Хмельниччиною від Гуги

Головним фігурантом справи є Сергій Бойко, відомий також як Грубий або Губернатор. Родом він із селища Летичів, нині йому близько 50 років (це розрахунок за даними сайту «Dетектив INFO», дати народження у відкритих джерелах немає). У вироку йдеться, що він працював заступником директора приватного підприємства, назва якого зашифрована.

У листопаді 1993 року Сергія Бойка судили за розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах та призначили 10 років з конфіскацією майна. Тоді йому було орієнтовно 19 років. У січні 1994 року Верховний Суд переглянув вирок та призначив 6 років з конфіскацією майна з відбуттям покарання в колонії посиленого режиму. Сидів Сергій Бойок у Шепетівській виправній колонії до липня 1977 року.

Як ідеться у вироку, під час відбуття покарання Сергій Бойко не став на шлях виправлення і соціалізації та підтримував «злодійські закони/традиції»:

— …Використовуючи свої особисті якості та можливості, здобув повагу та авторитет серед суб’єктів підвищеного злочинного впливу, осіб зі схильністю до вчинення злочинів та злочинного способу життя, як особа зі статусом суб’єкта злочинного впливу.

Вийшовши на свободу, він продовжив дотримуватися «злодійських традицій» та систематично зміцнював свій вплив у злочинному світі й здобув повагу та авторитет серед «злодіїв у законі». В результаті 2012 року під час «сходки» «злодіїв у законі» Сергія Бойка визнали «положенцем» та «смотрящим» за Хмельницькою областю. За даними сайту Police Control, він представляв у регіоні «злодія в законі» Серго Глонті, відомого також як Гуга. Останній народився у Тбілісі, був «коронований», таким чином ставши «злодієм у законі», в московському СІЗО «Бутирка» 1995 року.

Довідка. Явище «злодіїв у законі» виникло в СРСР у 1930-х роках. У 1990-х чисельність «злодіїв» на пострадянському просторі зросла. 2005 року почалося переслідування «злодіїв» у Грузії, внаслідок чого вони були змушені тікати до інших країн, зокрема Туреччини, Росії та України. 2018 року у Росії почали масово заарештовувати кримінальних «авторитетів». 2020 року там запровадили відповідальність за статус «злодія у законі». Тоді ж почалася чергова хвиля еміграції «злодіїв» в Україну. Того ж року в Україні запровадили кримінальну відповідальність за поширення злочинного впливу, звернення до «злодіїв у законі» та «сходки».

Обіймаючи свою «посаду», Сергій Бойко:

• встановив в області свої «правила» та вимагав їхнього виконання

• призначив «смотрящих» в окремих районах області

• «по поняттях» вирішував спори серед представників злочинного світу

• призначав покарання людям, які «провинилися»

• наповнював «общак» різними способами, в тому числі вимаганням

• обліковував та розподіляв гроші, в тому числі «ділився» зі «злодіями у законі», які стояли в ієрархії вище

• змушував до виконання своїх вказівок та застосовував фізичне й психологічне насильство у випадку опору

• брав участь у «сходках» за участі «злодіїв у законі», зокрема, 2016 року на Хмельниччині та 2018 року в Одесі й на Житомирщині

— Визначаючи [Сергія Бойка] «положенцем»/«смотрящим» за Хмельницькою областю, враховувалися його лідерські якості, вміння здійснювати вплив на інших осіб, які є представниками злочинного світу, надавати вказівки та вимагати їх беззастережного виконання. Надання [Сергію Бойку] відповідного злочинного статусу відбулось з метою підтримання злодійських традицій на території регіону, матеріального забезпечення та координації злочинної діяльності, накопичення та утримання грошових коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності (так званого «злодійського общака»), подальшого розподілу коштів та майна серед суб’єктів підвищеного злочинного впливу та осіб зі схильністю до вчинення злочинів та злочинного способу життя, забезпечення грошової підтримки особам, котрі відбувають покарання у виправних установах регіону (так званий «грів», тобто гроші, продукти, інші речі, які нелегально надходять в місця позбавлення волі задля підтримки ув’язнених), здійснення контролю за злочинною діяльністю груп та осіб (як місцевих, так і з інших регіонів, так звані «гастролери» (тобто, особи, які вчиняють кримінальні правопорушення в різних містах)), які причетні до вчинення на території Хмельницької області тяжких, особливо тяжких злочинів та відповідного надходження коштів, здобутих злочинним шляхом, до «злодійського общака», — йдеться у вироку суду.

Конкретні випадки впливу Сергія Бойка слідство зафіксувало протягом липня-вересня 2020 року, записавши його телефонні розмови. У різних співрозмовників він цікавився справами, пропонував допомогти у вирішенні проблемних ситуацій, вимагав пояснити ситуацію з поверненням певної суми грошей, наказував діяти за попередніми домовленостями, а у випадку незгоди зустрітися й пояснити свою позицію, казав, що у випадку вирішення проблеми не буде ніяких претензій, вимагав пояснень з приводу розподілу певних товарів.

Співрозмовники ж погоджувалися виконати вказівки. Крім того, зафіксовані розмови між різними людьми, які обговорювали вказівки Сергія Бойка, зокрема щодо повернення грошей, розподілу «гріву», дій у певних ситуаціях. Ці ж люди висловлювали готовність усе це виконувати й згадували про статус Сергія Бойка як «положенця» та «смотрящого».

Вимагання грошей за неіснуючий борг

У середині лютого 2020 року Сергій Бойко розробив план вимагання грошей і для його реалізації залучив раніше судимих подільників — Романа Зеленюка, Олександра Поліщука та Михайла Єрмакова. Останній із них, до слова, був учасником бійки біля ресторану «Токіо» 2010 року, де вісім спортсменів забили на смерть 30-річного чоловіка.

План полягав у вимаганні грошей з хмельничанина, які той нібито заборгував підприємцю з Вінниці. Про цей «борг» Сергію Бойку розповів знайомий, ім’я та статус якого у вироку не називаються. Сума складала 330 тисяч гривень (майже 546 тисяч гривень info на теперішні гроші).

Кілька днів по тому Сергій Бойко подзвонив хмельничанину, представився «смотрящим» та сказав, що потрібно терміново зустрітися. Призначили зустріч біля ЦУМу. Там хмельничанину повідомили, що він має віддати 350 тисяч гривень, тобто на 20 тисяч більше згаданої вище суми. При цьому пригрозили зламати руки й ноги, а то й убити, якщо чоловік не віддасть гроші. Хмельничанин же сказав, що ніяких боргів у нього немає. Але також сказав, що йому потрібен час подумати та попросив перенести розмову на інший день.

Ще за кілька днів Сергій Бойко знову подзвонив потерпілому та спитав, чи готовий той віддати гроші. Чоловік відповів, що не знає, на що «смотрящий» пригрозив розправою. Розуміючи, що потерпілий не збирається віддавати гроші, зловмисники вирішили перейти від слів до діла.

За чоловіком почали стежити і за кілька днів його перестріли на одній із заправок на Західно-Окружній. Подільник Сергія Бойка підбіг до потерпілого, вчергове сказав, що той має віддати гроші, і вдарив кулаком в обличчя. Він хотів вдарити вдруге, але хмельничанин бризнув йому в обличчя з газового балончика й утік.

Тоді з потерпілим вирішили зустрітися, заманивши через інших людей. Дізнавшись про іншого хмельничанина, у якого з потерпілим був конфлікт, переконали того організувати зустріч. Чоловіки домовилися прийти на паркову біля «Епіцентру» вдень 29 лютого та поговорити.

Потерпілий приїхав до «Епіцентру» на авто, в якому також були його двоє дорослих синів та шестирічний онук. Чоловік вийшов з машини та пішов у бік центрального входу. Його перестріли троє подільників Сергія Бойка. Один з них вкотре висунув вимогу віддати гроші, пригрозив фізичним насильством та на підтвердження своїх слів показав гранату. Після цього схопив потерпілого за одяг і намагався посадити в своє авто. При цьому ще й показав автомат, який лежав у цьому авто на задньому сидінні. Двоє інших подільників були поряд.

Потерпілий дістав балончик та розпилив газ в обличчя трійці. Вимагачі відійшли на кілька метрів, а чоловік втік, сів в авто та намагався поїхати. Ті почали за ним бігти та не давали поїхати, а один зі зловмисників кинув гранату в авто. Потерпілий був змушений зупинитися. Він вийшов з машини та почав розпиляти газ з балончика у вимагачів. Тоді один з вимагачів кинув у хмельничанина гранату, потрапивши у лобове скло.

Інший вимагач почав виламувати двері авто біля місця водія. Потерпілий тим часом намагався сховатися від гранати. Скориставшись тим, що він перестав розпиляти газ, вимагачі підбігли до нього та почали бити руками й ногами. Двоє синів хмельничанина намагалися допомогти батькові, але зловмисники їх стримували.

Після численних ударів потерпілий вирвався, але його наздогнали й знову почали бити, навіть після того, як він упав. Сини чоловіка відтягнули вимагачів, потерпілий сів в авто, і всі разом виїхали з парковки. Під час цих подій чоловік просив зловмисників зупинитися й казав, що в автомобілі його шестирічний онук, але це вимагачів не зупинило.

В результаті нападу потерпілий отримав переломи кількох кісток черепа, в тому числі зі зміщеннями та накопиченням крові й повітря, а також крововиливи під шкіру й кон'юнктиву. Вимагачі тим часом подумали, що хмельничанин може звернутися до правоохоронців, та вирішили залягти на дно. Потерпілий дійсно звернувся до поліції у березні 2020 року.

На початку серпня 2020 року зловмисники вирішили знову взятися за потерпілого, вважаючи, що до правоохоронців він не звертався. Вони розуміли, що чоловік уникатиме зустрічі, і тому вирішили залучити посередника — спільного знайомого.

Сергій Бойко зустрівся з цим знайомим та попросив передати потерпілому вимогу віддати гроші. Той вирішив допомогти владнати конфлікт та погодився. Після цього протягом серпня «посередник» зустрічався з потерпілим та передавав вимоги від Сергія Бойка щодо грошей. Вперше це було на проспекті Миру біля тренажерного залу «Літіум». Тоді потерпілий погодився віддати гроші.

Відтак вони знову зустрілися біля стоматологічної поліклініки (адреса у вироку зашифрована, тому невідомо, біля якої саме). «Посередник» повідомив потерпілому, що Сергій Бойко дуже злий на нього і гроші все одно потрібно буде віддати, бо спокійного життя він не дасть. Потерпілий погодився й попросив «посередника» посприяти тому, щоб до нього не застосовували психологічний та фізичний тиск.

Наприкінці серпня потерпілий та «посередник» знову зустрілися. Останній повідомив, що Сергій Бойко вимагає віддати 200 тисяч гривень за спокійне життя й можливість спокійно вести бізнес. Потерпілий попросив дати можливість віддавати гроші частинами особисто Сергію Бойку.

31 серпня потерпілий та «посередник» зустрілися біля магазину «Транзит». Останній сказав залишити телефон та інші речі у своїй машині, взявши тільки пакет з готівкою, де було 100 тисяч гривень. Після цього «посередник» на своєму авто повіз потерпілого на заправку «WOG», що на кільці у напрямку Ярмолинців.

Там потерпілий зустрівся з Сергієм Бойком і той сказав, що до нього дуже багато претензій через його поведінку. А також — що чоловік повинен віддати гроші незалежно від того, чи є у нього борги, бо він його образив. Крім того, «смотрящий» вчергове пригрозив фізичним насильством. Також сказав, що всі гроші потерпілий повинен передавати через «посередника», та пішов у невідомому напрямку.

Потерпілий же сів в авто до «посередника» і вони разом виїхали з території заправки. Чоловік віддав гроші, але «посереднику» подзвонили й сказали, що за ними «хвіст», тобто переслідування правоохоронцями. «Посередник» повернув гроші потерпілому, висадив у Раковому та поїхав у невідомому напрямку. Сергія Бойка затримали пізніше — 24 вересня 2020 року.

Як розглядали справу у суді та що вирішила Феміда

У суді Сергій Бойко свою провину визнав повністю. Зокрема, підтвердив, що дійсно був «смотрящим» та вимагав гроші з підприємця. Також сказав, що кається, примирився з потерпілим та відшкодував йому завдану шкоду і попросив суворо не карати. Фактично його свідчення відповідали тому, що описано в тексті вище. Як ідеться у вироку, «смотрящий» також перерахував на потреби ЗСУ 100 тисяч гривень і до того ж потребує операції.

Під час допиту у суді потерпілий підтвердив зафіксовану слідством історію з вимаганням. Говорив також, що у червні 2020 року його машину облили кислотою та пошкодили фари. Тоді ж йому передавали погрози від Сергія Бойка. На момент допиту, за словами потерпілого, він примирився зі «смотрящим» і претензій до нього не має.

Четверо свідків у суді сказали, що є конкурентами потерпілого у сфері заготівлі м’яса. Розповіли, що мали з ним домовленості, але той постійно їх порушував та обманював. А також — перешкоджав та погрожував працівникам. Вони зверталися до поліції, але це нічого не давало, адже потерпілий мав зв’язки з правоохоронцями і «всі ці справи заминалися».

Під час винесення вироку Сергію Бойку суд врахував пом’якшувальні обставини — щире каяття, відшкодування збитків потерпілому, допомогу ЗСУ та незадовільний стан здоров’я. Крім того, «смотрящий» був працевлаштований до затримання, одружений, за місцем проживання характеризувався позитивно, має сина та батьків літнього віку. Обтяжуючих обставин суд не побачив.

В результаті Сергія Бойка визнали винуватим у двох злочинах:

• вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження (частина 4 статті 189)

• умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу (частина 1 статті 255-1)

Призначене покарання — 3 роки 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла. Також з нього стягнули 46 254 гривні витрат на експертизи. Такий вирок винесла суддя Наталя Хараджа.

Оскільки термін ув’язнення рахується з моменту затримання, а у випадку Сергія Бойка це 24 вересня 2020 року, він може вийти на свободу 24 липня. Але це якщо на вирок не подадуть апеляцію.

У рішенні також є перелік предметів, які фігурують у справі, зокрема:

• предмети, ззовні схожі на набої

• одна куля та одна гільза

• металевий предмет, схожий на спецзасіб «PH P-У-УОС» (травматичний револьвер), та набої до нього

• металевий предмет, схожий на ніж із написом «Brawning»

• металевий предмет, схожий на мачете

• металевий предмет, схожий на складний ніж

• металевий предмет, схожий на кистень (розкладна дубинка)

• паперові згортки із порошкоподібною речовиною білого кольору

Що ж до подільників Сергія Бойка, то двоє з них, а саме Олександр Поліщук та Роман Зеленюк, пішли на угоду зі слідством. Їхні дії кваліфікували як вимагання (частина 4 статті 189). Обом призначили по два роки випробувального терміну. Про це йдеться у вироку від 15 травня цього року. У четвертого фігуранта справи, Михайла Єрмакова, почалися проблеми з психікою, через що постало питання про призначення відповідної експертизи. Згодом він помер, а справу щодо нього закрили у січні цього року. Про це пише видання «Dетектив INFO».

Читайте також:

• Смерть в СІЗО та ринок наркотиків на Хмельниччині: головне зі звіту прокурора області Олійника

• Кам'янчанин отримав 7,5 року в'язниці за смертельне побиття сусіда

• Забрали в ТЦК з місця злочину. Подробиці справи мешканця Полонного

• Алкозалежний та «подвійний» ухилянт. Двоє чоловіків отримали вироки на Хмельниччині

• Хмельничанка намагалася дати хабаря поліцейській. Жінку судили

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.