Інтерв’ю з 95-річним ветераном з Хмельницького, якого ледь не розстріляли німці

Григорій Атаманюк врятував дві тисячі земляків 

Із 69 хмельничан - учасників Другої світової війни лише одиниці можуть прийти до військового кладовища, аби вшанувати пам’ять полеглих та розповісти про перемогу над нацизмом. Цьогоріч, у День пам'яті та примирення, із ветеранів прийшов тільки Григорій Атаманюк. Чоловікові 95 років. Перших німців у своєму рідному селі Пилипи-Олександрівські на Віньковеччині побачив, коли йому було 15 років. 

— Пам’ятаю день, коли вперше я побачив німців, вони до нас в село літаком спустилися. Вони вулицями ходили, але просто пройшли, не стріляли, бо це в селі. В селі вони не стріляли. Там один знайомий дав їм молока, бо вони попросили. Спитали дорогу на Віньківці й той показав їм. Вони пішли, - пригадує Григорій Атаманюк.

У тих же 15, Григорій врятував дві тисячі своїх земляків. Після чого і йому загрожував розстріл. 

— Після чого нас хотіли знайти та вбити. Комендант давав по 50 тисяч дойчмарок, щоб нас зловили, розстріляли та повісили в Віньківцях. Повезли нас тоді на розстріл у Дунаївці. Там біля церкви, неподалік був яр, де розстрілювали полонених. Нас поставили на краю урвища. Тоді вбили багатьох. Коли черга дійшла до нас, я взяв хлопців за руки і, під свист куль, потягнув їх із собою в яр. Ми до пізньої ночі пролежали на розстріляних земляках і боялись поворухнутись, щоб нас не помітили. Потім вибралися з ями й пішли на станцію, вранці були в своєму селі, - розповідає ветеран. 

Розписався на Рейхстазі

Григорія Атаманюка німці намагалися спіймати через його матір Єфросинію. Жінку на допиті побили майже до смерті. Вона 21 день була паралізованою.  Тоді юнак вирішив взяти до рук зброю та постав собі ціль - “дійти до Берліну”. 

— В мене була така жага дійти до Берліну й розгромити цих фашистів. І я дійсно дійшов. Розписався на Рейхстазі, що я - Атаманюк Григорій Сергійович, прийшов із Кам’янець-Подільської області Віньковецького району, щоб війна до нас більше не приходила. Мій напис там і зберігся, - каже Григорій Атаманюк. 

Довідка: Рейхстаг - будинок парламентських зборів у Берліні.

Григорій був снайпером-розвідником. Його кулі влучили в 250 німецьких солдатів. Він був у полоні та 9 разів заходив у тил противника.

— Війна йшла 1418 днів і ночей. Наша Батьківщина воювала з німецько-фашистськими загарбниками. Боролися з ними день і ніч, не давали їм спокійно перебувати на нашій території, - каже ветеран.

Всього у ветерана 42 медалі та орденів, про них говорить з посмішкою та гордістю.

— Один з останніх, мене нагородили орденом Петра Сагайдачного. Нема вже куди вішати. Дякую, що оцінили мої заслуги, - каже Григорій Атаманюк.

Сьогодні чоловік найбільше хоче, щоб у країні не було війни, а українці жили в спокої. 

Всього взяли участь у Другій світовій війні майже 500 тисяч жителів Хмельницької області. Залишилось в живих - 330. Найбільше там, де більше населення - у Кам’янеччині, Шепетівщині та місті Хмельницькому. Про це журналістці vsim.ua сказав перший заступник голови обласної ради ветеранів Борис Мельник. За останній рік померли 27 ветеранів. Усі, хто брали участь у бойових діях, їм за 90, більшість прикуті до ліжка.

Що змінилось після 2014 року

Після 2014 року, початку російсько-української війни, українці дещо змінили ставлення до Другої світової війни. Вже не святкувати, а відзначати 8 травня - День пам’яті та примирення, а 9 травня  - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це символізує не так радість самої перемоги, а, швидше, біль та нагадування про десятки мільйонів втрат. Про те, що міжнародні конфлікти не треба розв’язувати зі зброєю та анексією. 

Українці обрали європейський варіант відзначати ці дні під гаслом “Ніколи знову”, натомість у агресора можна досі бачити заголовки “Можем повторить”. До речі, що і спостерігаємо сьомий рік на Півдні та Сході країни. 

Чому георгіївська стрічка - символ “Путінського режиму”

Відмовились і українці  від георгіївської стрічки. З червня 2017 її робити, продавати чи носити забороняється законом. За публічне використання доведеться сплатити штраф від 850 гривень до 2550 гривень, з конфіскацією стрічки чи предметів, які мають таке зображення. За такі ж повторні дії штраф збільшиться вдвічі - від 2550 гривень до 5100 гривень, або адміністративний арешт на строк до 15 діб з конфіскацією стрічки. 

Сьогодні для українців “георгіївська стрічка” стала символом російського імперіалізму, тобто їхнього постійного бажання розширити свої землі. Як доказ цього, їх використовували російські організації під час окупації Криму, акцій “Русская весна” та штурмів адміністрацій на Сході. 

У Вікіпедії йдеться, що георгіївська стрічка використовувалась в державних нагородах Російської імперії у другій половині XVIII - початку XX століть. Орденська стрічка, атрибут вищої військової нагороди Російської імперії — ордена святого Георгія. Сьогодні - символ агресивної ідеологічної та військової експансії Путінського режиму.

Тобто, стрічка символізує не так антифашизм, як сепаратизм.

Мак - символ пам’яті у світі

Його появу пов’язують із віршами двох людей. Канадський військовий лікар Джон Мак-Крей, який під враженням боїв у Бельгії у 1915 році писав; “В полях фламандських квітне мак Поміж хрестві - скорботний знак Про нас…” та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл, яка у своєму вірші “Ми збережемо віру” обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих, саме вона в 1918 році причепила червоний шовковий мак на пальто. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії. Приспів однієї військової пісні починається словами “Червоні маки на Монте-Кассіно Замість роси пили польську кров”. Про це йдеться на офіційній сторінці Українського інституту національної пам’яті.

Всього у Другій світовій війні близько 7 мільйонів українців взяли участь в бойових діях. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), СРСР (більше ніж 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч), а також визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА) – разом понад 7 мільйонів осіб.

Втрати України у Другій світовій війні

Зруйновано:

• 28 тисяч сіл
• 700 міст
• Людські втрати:
• Понад 5 мільйонів цивільних
• 3-4 мільйони військових.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.