- Олександр був для мене найкращим другом, ми працювали з ним в одному кабінеті, - каже товариш офіцера. - Було різне у нас, але про нього поганого нічого не можу сказати. Він був чуйним і хорошим батьком, дуже любив своїх дітей, ми разом гуляли сім’ями. – бойовий товариш не стримує сліз. - Хай земля йому буде пухом. Для мене і моєї сім’ї він вічно залишиться в пам’яті.
Як розповідає командир третього загону, підполковник Ігор Ковбасюк, військовий загинув, підірвавшись на міні-розтяжці. Перший такий боєприпас Олександр зумів пройти, іншої міни він не побачив.
- Дуже важко повірити, що Олександра нема, - каже командир. – Ще вчора в 9 ранку він тільки дзвонив, і біля 12 його вже не стало. Саша був професіоналом своєї справи, був дійсно людиною з великою літери, завжди приходив на допомогу, - згадує підполковник. – Бачите, скільки людей тут, скільки ще залишилось там, в зоні проведення АТО. Усі зараз співчувають сім’ї Олександра.
За словами товаришів і колег по службі, Олександр був життєрадісною людиною, хорошим сім’янином.
- Можна дуже багато говорити про чесноти Олександра, - розказує Ігор Ковбасюк. – Робота була, напевно, у нього на першому місці. Далі була сім’я. Він дуже любив своїх дітей, приходив з ними навіть сюди, на територію його частини, поки був у відпустці. - відгукується про офіцера командир. - Батькам дзвонив. Зараз вони просто не знаходять собі місця.
Командування полку, де ніс службу герой, кажуть, що це вже сьомий їхній бойовий товариш, який лягає у землю.
- Будь проклята ця війна і ті люди, які її розв’язали, всі, хто ї підтримує і хто не може це закінчити. Інших слів просто нема. Щиро співчуваю сім'ї, - такі слова пролунали з уст одного із товаришів по службі офіцера Кушнірука.
Поховали героя на Алеї Слави, на кладовищі у Раковому.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.