Павло Дияк загинув 12 липня 2014 року, виконуючи службовий обов’язок у зоні бойових дій на Сході. Сьогодні, рівно рік потому, на хмельницькому цвинтарі зібрались рідні, близькі, товариші та керівництво Державної прикордонної академії, аби вшанувати пам’ять військовослужбовця.
Дружина та батьки прикордонника не приховують сліз. Зі смутком згадує товариша Сергій Шорохов. Чоловікові особливо боляче, адже, під час фатального обстрілу, вони були разом. Військовий намагається пригадати ті події:
- Ми вивозили поранених, попали під обстріл, наш автомобіль по дорозі злетів у кювет. Перший БТР пройшов, а ми замикали колону і йшли позаду і ще натрапили на міну, - говорить Сергій Шорохов. – Далі я нічого не пам’ятаю, прокинувся лише у госпіталі. З нами було десять чоловік, ще одного пораненого везли із собою. Про те, що Павло мене врятував, а сам загинув, мені спочатку не казали. Про Павла Станіславовича можу сказати, як про товариську людину, був мовчазним, старався все завжди тримати у собі. Знаю його близько 15 років, служили з ним в одному підрозділі.
Ректор прикордонної академії Олег Шинкарук розповідає, що меморіальний комплекс передбачає відкриття пам’ятника в місці захоронення прапорщика Павла Дияка та пам’ятного знаку на території центру забезпечення навчального процесу Національної академії ДПСУ. Окрім цього, ректор наголосив і на тому, що під опікою закладу наразі знаходяться сім'ї загиблих.
- Сім'ї прапорщика Дияка надана окрема квартира, минулого року до нас на навчання вступила його донька, також ми працевлаштували дружину, - каже Олег Шинкарук.
На сьогодні у Державній прикордонній службі нараховується 64 загиблих під час проведення АТО, десять військових вважаються безвісті зниклими, ще близько 400 поранених і знаходяться на лікуванні, в тому числі і за кордоном.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.