Як перевірити, чи фото справжнє? Пояснюємо на прикладах

Як перевірити, чи фото справжнє? Пояснюємо на прикладах
Читайте також

  • Російська пропаганда активно застосовує фейки в інформаційній війні.

  • Серед її прийомів — фальсифікація фото.

  • Дізнавайтеся, як це можна виявити.

Ще від початку війни з Україною російська державна пропаганда активно застосовувала фейки в інформаційній війні. З початком вторгнення 24 лютого цього року пропаганда активізувалася з новою силою. Основними її темами є виправдання російської агресії, а також звинувачення української влади та армії у воєнних злочинах.

Один з інструментів такої пропаганди — фото. Зокрема через те, що зображення викликає більше довіри, аніж звичайний текст. Мало того, фотофейки можна зустріти не тільки в російській пропаганді, а й, до прикладу, у так званих «циклічних» фейках, які роками гуляють у соцмережах. У цьому матеріалі пояснюємо, як перевірити фото на справжність.

Почнемо з найпростіших методів. Перш за все варто уважно оглянути фото та звернути увагу на деталі, порівнявши їх із супровідним текстом. До прикладу, впевнитися у відповідності погоді, розташуванню, архітектурі, назвам вулиць, номерам машин. Таким чином можна впевнитися, що фото не зроблене в іншому місці, ніж те, за яким його видають.

Відео дня

Як приклад можна навести фото з лідером Чечні Рамзаном Кадировим. 28 березня він повідомив, що перебуває в Україні. Того ж дня проросійські сторінки у соцмережах почали викладати його фото, де він стоїть на колінах з кулеметом. Уважні користувачі помітили на задньому плані автозаправку російського бренду «Pulsar», яких в Україні немає.

Крім того, можна звернути увагу на деталі, що вказують на редагування зображення. Це неприродні перспектива, тіні, віддзеркалення, фокус, контрастність та кольори.

Так, у Facebook поширювалося фото з нібито українським військовим з важкими пораненнями, який перебуває у лікарні. Зображення супроводжувалося емоційним текстом з закликом поставити лайк та зробити репост. Як з’ясувалося, фото було оброблене. Це помітно за неприродним освітленням тіла «військового». Оригінал світлини з’явився у Facebook ще 2014 року. Обидва знімки можна переглянути нижче. Перший з них — фото справжнього військового, друге — фальсифікація. Мало того, фотофейк використовували для збору коштів на допомогу.

Ще один момент, на який варто звернути увагу, це текст, а саме його емоційність. Зокрема, слова «шок», «сенсація», «терміново» та подібні. До прикладу, світлини з невідомими людьми, які мають каліцтва або вади розвитку, з’являються у Facebook регулярно. Вони супроводжуються емоційними написами. Наприклад, про те, що з дитиною ніхто не хоче спілкуватися через її інвалідність. При цьому пропонує поставити лайк, написати коментар чи зробити репост. Такі дописи мають на меті «розкрутити» сторінку, адже будь-які дії з публікацією сприяють її поширенню. Відповідно, зростає і популярність сторінки. Приклад такого фото нижче. Якщо перевірити його через пошук Google, можна побачити, що воно викладалося неодноразово на різних сторінках.

Для оцінки правдивості фото можна також перевірити ресурс, де він опублікований. Сайт або сторінки авторитетного ЗМІ з високою ймовірністю свідчитиме про його справжність, тоді як ресурс з сумнівними новинами вказуватиме на необхідність критичного ставлення до фото.

Ще один спосіб — перевірка фото через системи пошуку зображень. Найбільш популярна з них — Google. Щоб скористатися сервісом, потрібно клацнути правою кнопкою мишки на зображення, там обрати «Пошук зображення через Google Lens», а у вікні, що відкриється — «Знайти джерело зображення». Після цього відкриється вікно пошуку Google, де можна побачити, де ще це зображення було опубліковане.

Альтернативний сервіс — TinEye. На його головній сторінці можна завантажити зображення з комп’ютера або вставити його посилання. Таким чином можна шукати найстаріші або найновіші публікації фото або найбільший розмір зображення. Так, з допомогою цього методу можна легко спростувати фейк російської пропаганди, де вони використали фото з Євромайдану. При цьому вказали, що це українці стоять на колінах, бо до Києва приїхав віцепрезидент США Джо Байден.

Варто також зазначити, що фото перед публікацією можуть віддзеркалювати з метою уникнення виявлення фальсифікації. Приклад — знімок, де ніби український військовий цілує американський прапор. Втім, насправді український прапор на плечі чоловіка домалювали, а фото віддзеркалили. Якщо у вас є сумніви у певному фото, ви можете відзеркалити його з допомогою фоторедактора та перевірити у пошуку, як описано вище.

Читайте також:

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

війна
Коментарі

keyboard_arrow_up