Хмельничани за 60 днів об’їдуть автостопом вісім країн Європи

- Мені найбільше хочеться відвідати Швейцарію, бо мій батько мріє туди колись потрапити, а Богдану – Іспанію, бо там, як нам казали друзі, живуть дуже добрі та гостинні люди, - каже Анна. – Минулий Новий рік зустріли у В’єтнамі, тому цього року хочеться впоратися швидше і відсвяткувати у сімейному колі. 

Мова – не перешкода 

- Через декілька тижнів після приїзду ми знову поїдемо на захід вивчати нові для нас країни, - говорить Богдан. – Думаємо розбити мандрівку всією Європою на три частини: спочатку оглянути центральну і південну частину, оскільки наближається зима і не хочеться сильно мерзнути, потім – Балкани, і наостанок – північні країни. 

Мандрівники поки не знають, як будуть повертатися назад, кажуть, що в дорозі буде видно. Морально вони вже налаштувалися, тому з нетерпінням чекають нових вражень. Та поки що не називають суму, яку потрібно буде витратити. Річна мандрівка Азією коштувала подружжю півтори тисячі доларів.

- Про гроші скажемо, коли повернемося, зараз ще важко спрогнозувати таке, - каже Анна. – Але найбільше грошей йде на візи в країни, а також на їжу та проїзд в громадському транспорті у великих містах. 

Подружжя володіє українською, російською та англійською мовами, запевняють, що цього їм вистачає для спілкування з іноземцями. А в кожній країні вони вивчають декілька головних фраз, які будуть корисні в подорожі. Досі мовних проблем не було, тому через це молоді люди не переживають.

- Якщо мова проста, то вона вивчається автоматично, - каже Богдан. – Тобто, чуєш, як місцеві говорять, і повторюєш, їм приємно, а ти потроху вже можеш висловлюватися. По-китайськи ми розуміли лише деякі слова і фрази. У Азії загалом справи з англійською мовою йдуть добре. Завжди можна знайти англомовну людину.

Нічого не бояться 

Особливість подорожей Ані та Богдана – пересування тільки автостопом. Після мандрівок у такий спосіб Україною, Росією та Азією Європа вже не страшна. Бажання дізнатися більше про інші культури та познайомитися з цікавими людьми мотивує подружжя до нових подорожей. 

- Звичайно ж, цього разу немає ніяких страхів, – каже Анна. – Ми майже не готуємося до подорожі. Лише збираємо необхідні речі, а інформаційною піготовкою – визначенням цікавих місць – будемо займатися вже в дорозі. Вже придбали маленький рюкзачок для техніки та штатив для фотоапарату. А в авто сідати вже нестрашно, адже ми проїхали у більш ніж 1300 транспортних засобах. Так, 99,9 % людей траплялися хороші і дуже допомагали в дорозі, а до п’яних ми ніколи не сідали. 

З кожною мандрівкою подружжя все більше вивчає культуру та побут іноземців, але найголовніше їхнє надбання – цікаві знайомства. Порівнювати між собою різні народи Анна і Богдан не люблять, адже впевнені, що люди цікаві у кожній країні по-своєму. У них вже з’явилося багато друзів з Індонезії та Брунея. 

- Найдивнішими за своєю культурою нам здалися китайці та в’єтнамці, адже вони їдять собак та котів, - каже мандрівниця. – Самі ж не ризикнули спробувати екстравагантну страву. Загалом більшість ситуацій в мандрівці можна спрогнозувати. А от сюрпризні зустрічі та неочікувані події дуже гріють серце та залишаються в пам’яті назавжди. Так, одного разу ми зустріли на вершині вулкана в Індонезії наших хороших друзів, навіть не знаючи, що вони також зараз в цій країні.