- Мені найбільше хочеться відвідати Швейцарію, бо мій батько мріє туди колись потрапити, а Богдану – Іспанію, бо там, як нам казали друзі, живуть дуже добрі та гостинні люди, - каже Анна. – Минулий Новий рік зустріли у В’єтнамі, тому цього року хочеться впоратися швидше і відсвяткувати у сімейному колі.
Мова – не перешкода
Мандрівники поки не знають, як будуть повертатися назад, кажуть, що в дорозі буде видно. Морально вони вже налаштувалися, тому з нетерпінням чекають нових вражень. Та поки що не називають суму, яку потрібно буде витратити. Річна мандрівка Азією коштувала подружжю півтори тисячі доларів.
- Про гроші скажемо, коли повернемося, зараз ще важко спрогнозувати таке, - каже Анна. – Але найбільше грошей йде на візи в країни, а також на їжу та проїзд в громадському транспорті у великих містах.
Подружжя володіє українською, російською та англійською мовами, запевняють, що цього їм вистачає для спілкування з іноземцями. А в кожній країні вони вивчають декілька головних фраз, які будуть корисні в подорожі. Досі мовних проблем не було, тому через це молоді люди не переживають.
- Якщо мова проста, то вона вивчається автоматично, - каже Богдан. – Тобто, чуєш, як місцеві говорять, і повторюєш, їм приємно, а ти потроху вже можеш висловлюватися. По-китайськи ми розуміли лише деякі слова і фрази. У Азії загалом справи з англійською мовою йдуть добре. Завжди можна знайти англомовну людину.
Нічого не бояться
Особливість подорожей Ані та Богдана – пересування тільки автостопом. Після мандрівок у такий спосіб Україною, Росією та Азією Європа вже не страшна. Бажання дізнатися більше про інші культури та познайомитися з цікавими людьми мотивує подружжя до нових подорожей.
- Звичайно ж, цього разу немає ніяких страхів, – каже Анна. – Ми майже не готуємося до подорожі. Лише збираємо необхідні речі, а інформаційною піготовкою – визначенням цікавих місць – будемо займатися вже в дорозі. Вже придбали маленький рюкзачок для техніки та штатив для фотоапарату. А в авто сідати вже нестрашно, адже ми проїхали у більш ніж 1300 транспортних засобах. Так, 99,9 % людей траплялися хороші і дуже допомагали в дорозі, а до п’яних ми ніколи не сідали.
З кожною мандрівкою подружжя все більше вивчає культуру та побут іноземців, але найголовніше їхнє надбання – цікаві знайомства. Порівнювати між собою різні народи Анна і Богдан не люблять, адже впевнені, що люди цікаві у кожній країні по-своєму. У них вже з’явилося багато друзів з Індонезії та Брунея.
- Найдивнішими за своєю культурою нам здалися китайці та в’єтнамці, адже вони їдять собак та котів, - каже мандрівниця. – Самі ж не ризикнули спробувати екстравагантну страву. Загалом більшість ситуацій в мандрівці можна спрогнозувати. А от сюрпризні зустрічі та неочікувані події дуже гріють серце та залишаються в пам’яті назавжди. Так, одного разу ми зустріли на вершині вулкана в Індонезії наших хороших друзів, навіть не знаючи, що вони також зараз в цій країні.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.