Як Хмельницький розвиватиметься протягом п’яти років: третя частина інтерв’ю з Олександром Симчишиним

Відносини з центральною владою, ОДА та містами-сусідами

— Як відбувається ваша комунікація з президентом, з його офісом, з центральною владою?

— Фактично ніяк. Один, здається, був очний захід, куди запросили міських голів, це ще було до пандемії. Але я на ньому присутній не був, бо в мене тоді, здається, сесія міської ради була. Тобто один захід за півтора роки. Так не можна комунікувати в принципі. Зараз змінився ніби відповідальний за регіональну політику, найближчим часом відбудеться розмова, і я дуже сподіваюся, що все ж таки якісь мости комунікаційні будуть будуватися. З прем’єром я взагалі один раз бачився 15 хвилин, коли він в Хмельницький приїжджав. Так не було раніше насправді. Було кілька селекторів, але це тільки після того, як міські голови починають жорстко озвучувати свої позиції. Це неправильна комунікація, особливо, коли є спільні виклики, такі як пандемія. Мери тягнуть все на своїх плечах, між собою радяться, комунікують, обмінюються досвідом, допомагають. А там комунікації немає, або якщо є, то вона порожня абсолютно.

— Під час повного локдауну спостерігалася певна конкуренція між міськрадою та ОДА. Вона проявлялася навіть у тому, хто і як подасть дані про поширення коронавірусу. Останнім часом спостерігається певне «потепління» між вами. Що змінилося і якою ви бачите подальшу співпрацю з ОДА?

— З обласною державною адміністрацією останнім часом хороша комунікація. На початках було багато непорозумінь. Зараз абсолютно нормальна комунікація на рівні штабів, абсолютно нормальна на рівні їхнього керівництва. Ми комунікуємо, спілкуємося. Коли був адаптивний карантин, постійно радилися, як наслідок — приймали абсолютно адекватні рішення, які призвели, по-перше, до стабілізації ситуації в місті, і по-друге — дали можливість всій нашій економіці в місті працювати навіть не зважаючи на те, що ми майже місяць були в червоній зоні. Можливо комусь просто досвіду не вистачає, але зараз все нормально. Тобто останні місяці відзначаю доволі якісну хорошу комунікацію, від якої виграють всі. І безпосередньо обласна влада виграє від того, і міська виграє, і головне, що від того люди виграють. І результат набагато кращий, коли ми безпосередньо співпрацюємо. Ця співпраця більше носить не політичний, а господарський формат, тобто це питання пандемії, це питання бізнесу, це питання роботи штабів і так далі. Я хотів би, щоб така співпраця була і на рівні центральної влади. Ми прекрасно розуміємо, що спільними зусиллями ми могли би зробити набагато більше. На жаль, поки того не розуміють. По політичних речах однозначно я як виборець ті речі критикую і буду критикувати, тому що мені не подобаються всі ті політичні речі, які відбуваються на рівні центральної влади.

— Дехто з ваших опонентів закидає вам те, що міський голова Тернополя Сергій Надал нібито ваш куратор. Чи це так насправді і взагалі якою є ваша співпраця з ним?

— Я такі речі смішні читав, вони відверто смішні і дивні. У мене ніколи не було куратора, немає і не буде. Я така людина, яка ніколи над собою кураторів не передбачає. У мене їх ніколи не було і немає. Поняття кураторів, наглядачів, смотрящих — це точно не до мене. Їх ніколи не було і немає. З Тернополем у нас абсолютно нормальна співпраця, і з Надалом у мене абсолютно нормальна співпраця, і з Русланом Марцинківим (міський голова Івано-Франківська — прим. авт.) у мене нормальна співпраця, і буде зараз з Посітком нормальна співпраця однозначно. Крім того, в мене абсолютно хороша комунікація з міським головою Житомира, наприклад. Я навіть ніколи не слідкував, від якої партії він балотувався цього разу, здається, від «Пропозиції». З Моргуновим вінницьким так само абсолютно нормальна тісна комунікація. Тобто останні події нас всіх об’єднали навколо спільних проблем. Ми радимося не з міністрами і урядом, а між собою, і допомагаємо один одному, купуємо тести — купуємо на всіх, знаходимо кисневі концентратори — ділимося постачальниками з усіма. Хто раніше знайшов, той один одному підказує. Тут була така хороша дружня підтримка, при чому різних людей, політично різних людей. З усіма тими, кого я назвав, приблизно рівна співпраця в частині допомоги один одному.

Оновлення у міськраді та формування ОТГ

— Чи планується створення або ліквідація підрозділів міської ради чи комунальних підприємств?

— У нас зараз відбудуться серйозні оргштатні зміни. Вони пов’язані в тому числі зі створенням об’єднаної територіальної громади, тому що збільшується чисельність населення, якому ми будемо надавати послугу. І що важливо — суттєво збільшується територія. А це, скажімо так, напевно не ускладнює, але надає певної специфіки управлінню. Я фактично відлагодив, як на мене, дуже ефективний механізм управління в межах міста і систему контролю, планування і так далі. Зараз ми дуже сильно виросли територіально. Це зовсім інша логістика. Тепер треба контролювати безпосередньо і те, що в Богданівцях Деражнянського району відбувається, те, що у Водичках відбувається, в Іванківцях, Череповій, Пирогівцях, Бахматівцях. Тепер треба буде міняти трохи систему управління і через те у нас будуть серйозні оргштатні зміни. Буде збільшена штатна чисельність працівників виконкому, тому що фактично всі ті структури, які обслуговували там, будуть ліквідовані. Відповідно, нам доведеться добирати частину цих людей, частину інших людей, щоб надавати там адміністративну послугу. Це реєстратори, адміністратори, надавати там соціальну послугу. Це працівника територіального центру і управління соцзахисту. Надавати там інші послуги, які влада забезпечує, це питання землі, староста. Тому фактично штатна чисельність Хмельницької міської ради буде збільшена. Але вона точно буде менше, ніж якби ми зробили суху математику — те, що зараз є плюс те, що там є. Тобто загально ми однозначно зекономимо. Але штатна чисельність збільшиться. Тому під це збільшення відбудуться безпосередньо і організаційні зміни. Дійсно, ми хочемо створити департамент інфраструктури і житлово-комунального господарства, об'єднавши управління комунального майна з управлінням житлово-комунального господарства, і підпорядкувавши туди ще МКП по утриманню нежитлових приміщень, щоб надати цим напрямкам єдину структуру. Розглядаємо ще різні варіанти по управлінню транспорту з можливим його приєднанням, це питання, яке ми зараз аналізуємо. Розглядаємо можливість реформування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів. Мене не зовсім задовольняє той формат, у якому він зараз існує. Цілком можливо, що там теж будуть безпосередньо організаційні зміни, безпосередньо в цьому департаменті. Зміни так само можуть відбутися в управлінні соціального захисту, але там не буде ні об’єднання, ні приєднання, там можуть бути, скажімо так, певні організаційні зміни з метою покращення ефективності роботи самого управління, тому що там деякі відділи і деякі посади один одного трохи дублюють. Але це організаційне впорядкування, яке не вплине безпосередньо на самих працівників. По суті ми формуємо, навіть не формуємо, а суттєво змінюємо і удосконалюємо існуючу структуру, щоб вона там само ефективно їхала далі.

— Чи вплине створення ОТГ безпосередньо на місто у фінансовому плані?

— Звичайно, що вплине, звичайно, що це будуть доволі таки серйозні наслідки, бо ми беремо на себе доволі таки серйозний багаж і значно більшу відповідальність. Вони так само покладають на нас велику надію, бо вони бачили все, що відбувається у Хмельницькому, бачили, відчували, працюють тут, чи діти працюють. Ми так само не маємо права їхню довіру не виправдати, це стосуватиметься у покращення інфраструктури. Звичайно, що ми за рік, за два там все не відбудуємо, але вже от зараз, наприклад, ми поставили завдання в кожному великому селі обов’язково спланувати кожен рік будівництво одного спортивного майданчика, як ми це будуємо біля наших шкіл, визначити перелік тих доріг, які потребують в першу чергу ремонту, бо там, наприклад, їздить громадський транспорт, або вони є важливими дорожніми артеріями, аби ми могли чітко розпланувати і раз на п’ять років по кілька об’єктів показувати. Сьогодні ми робимо в Олешині, завтра ми робимо в Шаровечці, післязавтра ми робимо в Копистині, і чітко людям треба по-чесному сказати, що ви от з нами, за п’ять років ви отримуєте чітко по року, тут майданчик, тут дорогу, тут освітлення, тут водогін, тут нормальне транспортне сполучення і так далі. Це все буде впливати на фінансовий ресурс суттєво, тому що це додаткові видатки. Але, з іншого боку, це так само подальший розвиток міста, тому що ми отримуємо додаткові території, після приєднання ми обов’язково проведемо хороший аудит всіх цих територій, проаналізуємо ті рішення, які останнім часом приймалися місцевими радами на предмет їхньої законності і ефективності взагалі, бо там навіть і зараз сесії відбуваються. По місту проаналізуємо резерви, тому що ми вже по суті ту інформацію аналізуємо, там в тому числі і земельні питання, проаналізуємо резерви наповнення міського бюджету за рахунок тих територій, подивимося, скажімо так, і економічну складову, де ми можемо так само рости і розширятися. Подивимося безпосередньо трудовий потенціал, робочі руки. Місто має рости не тільки якісно, а й в ширину в тому числі, тому що розвиток це передбачає обов’язково. Від цього росту всі виграють, в тому числі і ці села виграють, які приєдналися до міста.

Зміни у Хмельницькому в найближчі роки

— Назвіть п’ять проблем, які ви плануєте вирішити протягом наступних п’яти років.

Сміттєпереробка. Це взагалі формат поводження з побутовими відходами. Багато хто говорить, що треба побудувати завод. Будівництво сміттєпереробного заводу не вирішує проблеми поводження з побутовими відходами. Бо, наприклад, сміттєпереробний завод і небезпечні відходи — це зовсім різні речі. Батарейка, люмінесцентна лампа, медичні відходи є, сміттєпереробний завод їх не переробляє. Це і медичні біологічні відходи, медичні небіологічні відходи, елементарний вирваний зуб, наприклад, чи наслідки оперативного втручання, тому ми розробили хорошу комплексну систему поводження з побутовими відходами. Зараз проєкт медичних відходів фактично відпрацьовується на стадії завершення, там сортування і створення центру управління відходами, там дегазація діючого сміттєзвалища, яка працює, і там будівництво сміттєпереробного комплексу, а також впорядкування сміттєзвалища до європейських стандартів. Це одна з головних проблем, екологічна проблема, побутова проблема, яку ми плануємо продовжувати вирішувати. Наступного року плануємо починати безпосередньо сам процес будівництва сміттєпереробного комплексу. Ми вже навіть у бюджеті закладаємо наше співфінансування на повернення кредиту, чекаємо коштів і на впорядкування сміттєзвалища, тобто фактично 2021-2022 рік — реальний час, за який цей процес вже набуде значно більших видимих рис, ніж то є зараз, але це і далі буде продовжуватися. На наступний рік ми хочемо повністю забрати з міста старі контейнери об’ємом 0,75 кубічних метрів, поставити однокубові, купити ще додатково техніку для вивезення сміття.

Палац спорту. Насправді це дуже важливий об’єкт. Багато хто, коли чує про Палац спорту, думає, що це винятково для того, щоб там «Сокіл» чи «Новатор» в Чемпіонаті України грав. Це величезний комплекс, це така собі точка спортивно-розважально-ділового життя, тому що там буде все відбуватися. Там будуть відбуватися будь-які спортивні змагання, ігрові та індивідуальні. Там будуть відбуватися тренування, там будуть відбуватися концерти, там будуть відбуватися виставки, там будуть відбуватися форуми, тобто це надзвичайно важливий об’єкт для міста з усіх точок зору.

Аеропорт. Я не можу сказати, що запустимо його в роботу, тому що об’єктивно тут не все від мене залежить. Якщо сміттєпереробка та Палац спорту — моя пряма відповідальність, то у випадку з аеропортом я більше беру на себе відповідальність, ніж вона є моєю. Ми будемо мати найбільшу фракцію в обласній раді і це дасть нам можливість, скажімо так, трохи зрушувати це питання на рівні області. І дуже сподіваюся, що в ході найближчих парламентських виборів ми будемо мати хороше представництво в парламенті, яке дасть нам змогу серйозно лобіювати це питання на рівні держави. Бо тут держава, область, місто, втрьох цю ситуацію можуть зрушити і в Хмельницькому аеропорт має з’явитися. Аеропорт — це так само подальша перспектива, бо без аеропорту Хмельницький за три-п’ять років не буде розвиватися. Або буде розвиватися, але дуже такими слабенькими периферійними темпами. Для того, щоб це був серйозний розвиток, аеропорт має бути обов’язково.

Продовження всіх інфраструктурних проєктів, які ми почали — будівництва доріг, навчальних закладів, спортивної інфраструктури, фізкультурної інфраструктури, прибудинкові території, житловий фонд, вирішення екологічних питань. Зараз ми завершуємо проєкт розчистки річки Кудрянка, далі хочемо замовляти проєкт по Плоскій. Тобто всі екологічні проблеми так само плануємо максимально вирішувати.

Будівництво нового транспортного коридору. Існуючий транспортний коридор, яким по суті є вулиця Кам’янецька, наразі дуже з великими проблемами вирішує ситуацію з транспортом. Місту потрібен другий транспортний коридор, і цим транспортним коридором я бачу розв’язку на Старокостянтинівському шосе від Шевченка зі з’їздами на Проскурівську через залізницю і з’їздами на Красовського та Толстого. Ми робили передпроєктні пропозиції ще два роки тому. Залізниця нам погоджувала можливість такого будівництва, бо треба було спочатку просто проаналізувати, чи це можливо, там величезна кількість мереж. Це технічно можливо, естакадою восьмиметровою будувати, тому цілком можливо, що навіть на наступний рік ми закладемо кошти на проєктно-кошторисну документацію. Це буде дороговартісна документація. І це буде дуже дороговартісний проєкт, який ми точно не зможемо своїми силами реалізувати, але який надзвичайно місту потрібен, бо це інший транспортний коридор, куди можна буде величезну кількість транспорту вантажного відправляти, легкового і навіть ми хочемо проєктувати так, щоб можна було і громадський транспорт теж туди спрямовувати. Плюс будівництво дороги, яку ми зараз проєктуємо від «Електроніки» до Західно-Окружної вздовж Південного Бугу, плюс будівництво вулиці Мельникова, яку ми зараз будуємо від Зарічанської до Трудової. Ці об’єкти дуже суттєво вирішать проблему з заторами в місті. Але вони всі дуже дорогі, Мельникова це 65 мільйонів гривень, від Зарічанської до Західно-Окружної буде десь близько 100 мільйонів гривень, щодо розв'язки ми навіть не готові зараз сказати, але це може бути до мільярда гривень, зважаючи на прецеденти, які є в Україні. Це дуже дорогі речі, але інакших варіантів немає, тому що все те, що ми можемо зробити в частині розмітки, світлофорів, ми вже все фактично зробили.

— Який ви бачите механізм стимулювання водіїв більше користуватися «Дозором» і дотримувалися графіків руху?

— Є кілька методів впливу, і ми ці методи застосовуємо. У нас і розірвання договорів передбачено, і низка інших каральних санкцій, і мінусові бали на конкурс. Але об’єктивно зараз у цих умовах ми їх не застосовуємо, щоби не зробити ще гірше. Зміни у транспортній галузі будуть продовжуватися. Ми більшу ставку робимо саме на комунальний транспорт. І нові тролейбуси ми будемо обов’язково купувати, і автобуси в нас в планах купувати, ми мали ще цього року купити 10 штук, але гроші були змушені зняти через пандемію. Але купимо в 2021, 2022 році. Будемо купувати великогабаритні комунальні, які точно будуть в «Дозорі». І перевізники будуть розуміти ту всю відповідальність, ми ж теж ці всі речі моніторимо, аналізуємо й бачимо. І хто себе безсовісно, не буде мати шансів більше працювати.

— Яка зараз ситуація з індустріальним парком, коли управляючу компанію мають обрати і почати будівництво там?

— Ми чекаємо розгляду законопроєкту по індустріальних парках. У нас все готово, ми парк внесли в реєстр, він офіційно створений, зареєстрований, під нього розроблена програма, визначене положення про проведення конкурсу на управляючу компанію. Ми його можемо проводити хоч сьогодні, але буде питання в тому, що якщо управляюча компанія виграє, вона буде змушена платити повноцінний земельний податок. А це приблизно два мільйони гривень на рік, не здійснюючи наразі ніякої діяльності. Тому ми хочемо, аби, і це передбачено тими змінами до законодавства, яке пропонують, давати можливість органу місцевого самоврядування давати пільгу управляючій компанії до моменту початку діяльності, а саме звільняти її від сплати земельного податку. Ми цього чекаємо, як тільки така штука буде, ми обов’язково проводимо конкурс, ми визначаємо управителя, замовляємо частину проєктів на будівництво інфраструктури. Він дуже в хорошому місці, тому що там проходить каналізація, яка йде до нас на очисні. По Вінницькому шосе йде газопровід середнього тиску, можна спокійно газ проводити під будь-які потужності. Спільно з «Хмельницькобленерго» ми відпрацювали зміни до їхньої інвестиційної програми і передбачили зовсім поряд будівництво розподільчої станції, яка дасть змогу використовувати будь-які потужності по електроенергії для будь-якого виробництва. Там тільки одну дорогу треба побудувати з Вінницького шосе донизу, вона теж запроєктована. Інвесторів, до речі, з десяток тим цікавилося, дуже багато хто виїжджав, дивився, аналізував логістику, тобто ми зацікавленість ним вже маємо.

— Що буде зі Співочим полем?

— Там заплановані два футбольних поля. Одне поле ми проєктуємо в штучній траві, повноцінне велике, одне поле ми проєктуємо в природній траві, газон. Там буде невеличка господарська споруда, це туалети, душові, роздягальні і будівля для зберігання інвентарю. Буде невеличка трибунка, така десь на 700-800 посадкових місць. Цей проєкт готовий, і ми навіть хотіли пробувати його цього року починати будівництво, але тут треба було зважити пріоритети і не залізти в довгобуд, тому ми і не починали, але там от саме такий спортивний об’єкт запроєктований. Він і для тренувань професійних команд, він і для тренувань ДЮСШ буде слугувати, він буде слугувати і для матчів на першість міста, області і так далі. Це ще буде залежати від нашого фінансового ресурсу, поки що з того, що ми аналізуємо, бюджету, який ухвалено в першому читанні, тієї податкової бази, яку нам пропонують, у нас бюджет розвитку буде в два рази менший, ніж він був 2020 року, це при тому, що 2020 року він був у півтора рази менший, ніж був 2019 року. Якщо буде такий, то починати не будемо. Тут такий об’єкт, який має будуватися два роки, і ми не хочемо, щоб це було більше. Менше це неможливо, тому що штучне поле можна побудувати за півроку, ми його за півроку готові побудувати. А природне об’єктивно має сезон перебути, щоб це було якісно. Той, хто кладе газон рулонний і зразу експлуатує, потім стикається з тими проблемами, що газон починає пріти, горіти і так далі. Він сезон має перезимувати.

Читайте також:

• Наступний мер, нові призначення і брат-депутат: друга частина інтерв’ю з Олександром Симчишиним

• Хто веде сторінки Симчишина у соцмережах, коли прокидається мер і де він обідає (ВІДЕО)

• Симчишин розповів, що можна зробити з карантином вихідного дня

• Які зміни чекають на транспорт Хмельницького в 2021 році

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.