Інтерв’ю з директором Хмельницької обласної лікарні Яковом Цуглевичем

• Найбільшим медзакладом області є Хмельницька обласна лікарня.

• Майже п’ять років її очолює Яків Цуглевич.

• Пересадки органів, нове обладнання та вимагання грошей з пацієнтів.

• Про це та інше запитував журналіст vsim.ua.

Хмельницька обласна лікарня є найбільшим медичним закладом Хмельниччини. Від грудня 2019 року, тобто майже п’ять років, директором установи є Яків Цуглевич. До призначення він керував департаментом охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації. Нині Яків Цуглевич також є депутатом Хмельницької обласної ради. Їй же й підпорядкована Хмельницька обласна лікарня. З директором медзакладу поспілкувався журналіст vsim.ua.

Трансплантація та випробування ліків

— Скільки трансплантацій органів провели в обласній лікарні за останні роки?

— Ми почали три роки тому. Першою пересаджували печінку. Пацієнт приходив до нас, я його особисто бачив, він зловживав алкоголем. Також 2020 року ми пересадили нирку і сьогодні у нас загалом шість пересаджених нирок. Переважно це від родичів, від батька або від матері, і маємо дві пересаджені трупні нирки, які прижилися, і, на щастя, пацієнти почуваються задовільно. Але це мало, тому що у нас в області було 2000 людей, у яких була зафіксована смерть мозку, і це були потенційні донори. Але, на жаль, родичі не дозволяють, з релігійних мотивів чи через що, не знаю. Хоча завдяки донору можна було б врятувати чотирьох людей, просто життя їм продовжити.

— Чи всі пацієнти, яким робили трансплантацію, живі зараз?

— Так.

— Який тариф НСЗУ на трансплантацію?

— За печінку 1,3 мільйона гривень, а за нирку 800 тисяч.

— Тобто основна перешкода зараз полягає у нестачі донорів?

— Так. Тут є дві причини. Це те, що родичі не хочуть віддати, і лікарі, я теж думаю, не наполягають на цьому, ті реаніматологи, які повинні були б у реанімаційних відділеннях говорити з родичами потенційних донорів. Треба проводити цю роботу, тому що, наприклад, держава витрачає на людей з хронічною нирковою недостатністю на гемодіаліз приблизно від 250 до 400 тисяч гривень на одного пацієнта в рік, і якість життя у них не дуже, тому що треба два-три рази в тиждень приїжджати на гемодіаліз. Водночас після трансплантації, наприклад, нирки, вартість ліків, які треба буде приймати пацієнту до кінця життя, всього-на-всього 60 тисяч гривень на рік. І якість життя набагато вища, вони працездатні, ходять на роботу, почуваються набагато краще. Тому що 4-5, максимально 10 років можна на гемодіалізі витримати. Таких пацієнтів у нас в області десь 150 людей є, які потребують пересадки нирки.

— Чи є у вас бажання і можливість пересаджувати інші органи, наприклад, серце або легені?

— Ми хочемо пересаджувати легені, наші торакальні хірурги їздили на навчання у Київ, асистували. Нам потрібно купити апарат штучного кровообігу і ми готові, хлопці готові. Є анестезіологи, які їздили на навчання, легені повністю можемо пересаджувати. Печінку ми можемо пересаджувати, але знову ж таки проблема з донорами. Якщо у реєстр донорів потрапляє людина з області, то скоріше забере або Інститут Шалімова, або Інститут серця, там же електронна черга. І так не можна, щоб до нас, наприклад, потрапив неродинний донор. У нас тільки родинний донор може бути, а якщо хтось би до нас потрапив, то електронна черга забирає, на жаль.

— Як пацієнти можуть стати учасниками випробування лікарських засобів?

— Підписують договір з пацієнтом. Є фірми, які постачають ті чи інші ліки, це з дозволу МОЗ. Найчастіше випробовують протипухлинні препарати, препарати від цукрового діабету, для хронічних хворих, але їх небагато. Лікарі можуть пропонувати взяти участь у випробуваннях. Укладається договір між пацієнтом, лікарем і постачальником ліків. Їх небагато, їх набагато менше стало, тому що до війни серед постачальників були переважно закордонні фірми, сьогодні це одиничні випадки.

— Чи є оплата за участь у випробуваннях?

— Напевно є, я не знаю, це передбачає договір між лікарем, пацієнтом і постачальником.

Ремонти та нове обладнання

Раніше ми вже розповідали вам про те, що в обласній лікарні є апарат комп’ютерної томографії. Крім того, заклад замовив ще один апарат КТ, а ще очікує постачання апарата магнітно-резонансної томографії за державним замовленням. Також розповідали про ремонт в опіковому відділенні.

— У ваш заклад за державним розподілом мав надійти апарат МРТ. Чи вже є він, а якщо ні, то коли буде?

— 11 жовтня має бути постачання. Зараз постачальник виконує роботи, ізоляцію стін у кабінеті, де будемо встановлювати апарат.

— Чи проводили ви вже навчання працівників, які будуть працювати з апаратом?

— У нас є працівники.

— Як довго потрібно чекати на діагностику на апараті КТ у вашій лікарні?

— На КТ 7-10 днів у плановому порядку, на МРТ черга буде більша. Обстеження робляться безоплатно за наявності електронного направлення та показань.

— Ваша лікарня в березні цього року замовила капітальний ремонт приміщення клінічної лабораторії третього поверху патологоанатомічного корпусу за понад 7,1 мільйона гривень. Що там зробили або мають зробити?

— Там багато чого зробили. Ми хочемо взяти сертифікат ISO (International Organization for Standardization, Міжнародна організація зі стандартизації — прим. авт.), напевно, це буде одна лабораторія в області, сертифікат міжнародний. Для цього потрібно відповідне обладнання, шафи, технічні приміщення. Повністю ремонт робимо.

— Простіше кажучи, «підтягнути» лабораторію до міжнародних стандартів.

— Так.

— Ще замовляли капітальний ремонт сходової клітки сьомого корпусу за майже 1,5 мільйона гривень. Що там зробили?

— Ремонт вже зроблений. Там повністю поміняли сходи, перила і стіни. Там хто бачив, той бачив, які стіни там були. Освітлення і самі сходи поміняли.

— Також ви замовляли капітальний ремонт приміщень та коридору цокольного поверху другого корпусу за майже 1,5 мільйона гривень. Що там зробили чи мають зробити?

— Вже зроблений ремонт повністю сучасний. Там має бути військово-лікарська комісія для військових.

— Ще ви замовляли капітальний ремонт з усуненням аварійної ситуації підвальних і частини адміністративних приміщень бухгалтерії за понад 1,3 мільйона гривень. Що саме там мають зробити?

— Замовили, але цього року ми не встигнемо почати напевно. Це бухгалтерія, там у нас у підвалі розміщений архів всіх фінансових документів, там затоплювало, там цвілість, там треба зробити опалення повністю. Приміщення виконуватиме функцію в тому числі бомбосховища.

Вимагання грошей з пацієнтів та догани лікарям

Наші читачі регулярно скаржаться на вимагання грошей чи оплати за ліки в обласній лікарні. Про такі випадки згадувала й голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. А цього місяця з поборами зіткнувся журналіст vsim.ua. Тим часом обласна лікарня отримує сотні мільйонів гривень. Так, за січень 2023 — березень 2024 року (тобто 15 місяців) загальний дохід закладу склав майже 1,1 мільярда гривень.

— Чи буває так, що НСЗУ вам не платить за надані послуги?

— Одиничні випадки. Або неправильно введено дані, або запізно введено. Якщо до 5 числа наступного місяця не встигли ввести, то послуга не оплачується. А взагалі у нас таких випадків мало. Ми це контролюємо, у нас є спеціальна людина в інформаційно-аналітичному відділі, яка контролює кожен випадок. В кінці місяця запис у базі загорається червоною смугою, три-п’ять випадків, вона терміново дзвонить лікарю, який неправильно вніс, або завідуючому відділенням, і вони виправляють.

— У нас на сайті коментарі часто пишуть і голова НСЗУ про це говорила, є випадки скарг на вимагання грошей і вимагання оплати за певні послуги у вашому закладі. Яких заходів ви вживаєте для протидії цьому?

— На цьому наголошується на п’ятихвилинках, на нарадах. Хай конкретно [пацієнти] приходять кажуть, будемо наказувати. Те, що НСЗУ було, я знаю цей випадок, ми розбирали, лікар на свою фірму направляла. Хай приходять до мене, кажуть, будемо реагувати. Хоч би напряму хтось прийшов сказав, а то всі кажуть, кажуть, а ніхто не хоче прийти [особисто] сказати.

— Розкажіть детальніше про цей випадок, який ви вже згадали. Голова НСЗУ розповідала про лікарку, яка направляла пацієнтів до свого чоловіка, щоб вони купували у нього ліки.

— Не ліки, лінзи і витратні матеріали на операцію. Більше вже не направляє.

— Ви вживали якихось заходів щодо неї?

— Так.

— Яких саме?

— Почуєте скоро.

— Чи були у лікарні випадки, коли ви виявляли порушення і вживали певних заходів, наприклад, виносили догану чи звільняли з роботи?

— Догани були.

— Ви хотіли чути конкретні випадки. Я був 2 вересня у поліклініці на рентгенографії з контрастом за електронним направленням. Після обстеження лікар сказав, що за сульфат барію треба розрахуватися — або заплатити 210 гривень, або купити в аптеці два контейнери. Чому так відбувається?

— Тому що барій в Програму медичних гарантій не входить, НСЗУ за нього не платить, а платить тільки за рентген-обстеження, а сульфат барію — це додатковий засіб обстеження. Він не оплачується НСЗУ, його треба купувати. Так само, як, наприклад, урологи роблять оглядову рентгенографію нирки з контрастом, так само потрібен контраст.

— Цього року в березні ваша лікарня замовляла 10 тисяч контейнерів сульфату барію. Це для яких потреб?

— Для цього ж.

— Тобто ви замовили, заплатили, і потім ще пацієнти платять за нього?

— Якщо у нас є, то його повинні були дати, якщо ми закупили, то тоді безкоштовно, це 100%.

— Чому пацієнтів не попереджають заздалегідь про те, що потрібно купувати щось?

— (немає відповіді)

— Якщо зараз у нас є сульфат барію, і ви заплатили, то хтось догану вже отримає.

Після цього Яків Цуглевич у присутності журналіста подзвонив працівниці лікарні, яка підтвердила, що сульфат барію у закладі є. Відтак директор пообіцяв розібратися у ситуації.

Читайте також:

• Побори у Хмельницькій обласній лікарні: як це відбувається і що каже директор
• КТ і МРТ в Хмельницькій обласній лікарні. Медзаклад чекає на нові апарати
• Нове опікове відділення в обласній лікарні: що зробили і як виглядає (ФОТО, ВІДЕО)
• 24,9 мільйона на обладнання: що замовила Хмельницька обласна лікарня (СПИСОК)
• НСЗУ перевіряє медзаклади Хмельниччини. Які порушення виявили

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.