Лікарка Русудан переїхала з Грузії. Тепер вона популярний гінеколог у Хмельницькому

• Русудан Пажава переїхала в Україну з Грузії.
• Тепер вона популярний гінеколог у Хмельницькому, в якої щороку на обліку чимало вагітних. 
• Загалом її досвід роботи в медицині складає 15 років.
• В інтерв’ю медик розповіла, чому має ще одне ім’я, про досвід роботи в Грузії, найхвилюючі моменти у своїй практиці та вагітних підлітків.

Хмельничанки довіряють свої вагітності акушерам-гінекологам міського перинатального центру. Дізнавшись, що скоро стануть мамами, вони стають до них на облік. Деякі користуються популярністю й тому мають чимало пацієнток. Кого найчастіше обирали для ведення вагітності у 2021 році, читайте тут. 

Русудан Пажава - одна з тих, до кого йде найбільше вагітних. Гінекологиня родом з Грузії. До України вона перебралася через бойові дії на Батьківщині. Якийсь час жінка жила в Луганську. Та через російсько-українську війну знову мусила переїхати. Так доля занесла лікарку в Хмельницький. 

Де б не жила Русудан, всюди набиралася досвіду в медицині. Працювала онкогінекологом, вела прийоми й виконувала операції. Тож лікаркою вона працює вже 15 років.

Спілкуючись із Русудан на різні теми, на її очах кілька разів виблискували сльози. Вперше це сталося, коли вона розповідала про свої переїзди. Згодом - коли пригадувала історії своїх пацієнток, які ледь не втратили дитину. 

Більше про гінекологиню Русудан Пажаву дізнавайтеся в інтерв’ю. Про інших акушерів-гінекологів міського перинатального центру читайте за посиланнями в кінці матеріалу. 

Звідки ви родом?

- Я родом із Грузії. Із села Кахаті, це в Західній Грузії. Воно розташоване неподалік Абхазії. Насправді я пишаюся тим, що там народилася і виросла. Однак у 1993 році мені довелося звідти поїхати через військові дії.  Тоді там було зовсім неспокійно.

Чому ви переїхали саме в Україну?

- У Луганську жили мої родичі, тож туди мене й забрали. Тоді я саме закінчила школу. Вже в Луганську вступила в медичне училище. Закінчила його із відзнакою. Після цього рік працювала медсестрою. Згодом стала студенткою Луганського державного медичного університету. Потім пройшла інтернатуру та клінічну ординатуру. 

Коли отримали громадянство України і як вивчили українську мову?

- Я є громадянкою України із 1996 року. Українську мову я вивчила в Луганську. Коли потрапляєш в середовище будь-якої країни, то мова дається не складно. Зараз я вільно читаю підручники українською мовою. А говорити українською соромлюся, бо тоді дуже чути акцент. 

Луганськ ви залишили також через бойові дії?

- Так. У 2014 році в Луганську сталася біда. Тому довелося звідти їхати. На той період я саме була вагітна. З чоловіком ми переїхали спершу в Скадовськ, потім в Миколаїв. Згодом у Вінницю. А потім нас покликали в Хмельницький друзі мого чоловіка. Тому ми знову переїхали. Насправді ми думали, що залишили Луганськ всього на кілька місяців чи тижнів. Та з того часу ми туди так і не поверталися. Зараз я підтримую зв’язок лише з деякими колегами-медиками, які залишилися там. 

Який досвід у медицині ви маєте?

- Загальний мій досвід складає 15 років. Чесно кажучи, я ніколи не думала, що буду працювати в медицині. До 9 класу хотіла бути юристом. Тоді я була прихильницею детективів. Та до лікувальної справи мене підштовхнула шкільна вчителька з біології. Працювати саме в акушерстві я захотіла під час навчання в університеті. Тоді мені дуже сподобався навчальний цикл, - пригадує лікарка.

- На 4 курсі в нас була практика. Я побувала на пологах. Коли показалася голівка, я втратила свідомість. На мене подивилася лікарка і сказала: “Пажава, ти збираєшся бути акушером-гінекологом?” (сміється)

Де ви ще працювали до Хмельницького перинатального центру?

- За сімейними обставинами мені довелося поїхати з Луганська на Батьківщину, в Грузію. Там я протягом 1, 5 року працювала гінекологом. Згодом повернулася в Луганськ. Пройшовши спеціальні курси, я вивчилася на онкогінеколога. Так, я стала працювала в онкодиспансері. Тоді я вела прийоми, виконувала операції, хімієтерапію та решту обов’язків. Тобто, працювала акушер-гінекологом та онкогінекологом. 

Пропрацювавши гінекологом у Грузії, чи можете назвати різницю між медициною в Україні та за кордоном?

- Так, відмінності є. Коли я повернулася в Грузію з України, там вже була страхова медицина. Тобто, кожна вагітна там має страховку. У перинатальному центрі є представник банку. Коли жінка приходить в медзаклад, заводять її історію хвороби. Лікар її оглядає, ставить діагноз. Тоді пацієнтка оплачує в касі вартість, враховуючи страховку, - каже акушер-гінеколог. 

- Під час вагітності в Україні має бути мінімум 9 візитів в жіночій консультації. Тоді, як я була в Грузії, обов’язковими було 4 візити, а зараз 6-7. До того ж якщо грузинка вчасно стає на облік, до 12 тижнів, то всі послуги для неї безоплатні. Тому там жінки зацікавлені в тому, щоб вчасно звернутися до лікаря, - додає лікарка.

- Іще одна відмінність - це те, що лікар, який веде вагітність, може приймати в цієї самої пацієнтки пологи. Принаймні так було в медзакладі, де я працювала. Також лікар в Грузії отримує не фіксовану заробітну плату, а за кількістю прийомів пацієнтів. Тобто виключно за виконану роботу. І це дуже правильно. 

Як ви працевлаштувалися в Хмельницькому?

- У Хмельницький я приїхала у 2015 році. На той час я була в декреті. Коли вже дитина підростала, стала шукати місце роботи. Зізнатися чесно, я зверталася в багато інстанцій. Всюди мені казали, що немає вільного місця. Якось я випадково потрапила в управління охорони здоров’я міськради. Того дня я просто гуляла із дитиною у візочку. І вирішила туди зайти. Там був начальник. Йому я розповіла всю свою історію. Він пообіцяв перетелефонувати мені стосовно роботи. Якщо чесно, то я не дуже сподівалася на його дзвінок. Проте він все ж таки пролунав. У міському перинатальному центрі тоді було декретне місце. На нього мене й взяли. Так, я працюю в медзакладі на Хотовицького 2, 5 роки. 

У якому відділенні ви працюєте?

- Я працюю в кабінеті невиношування. Це вузька спеціальність. У мене спостерігаються вагітні з екстрагенітальною патологією. Наприклад, це жінки із цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою, бронхіальною астмою, вадами серця і так далі. Також серед моїх пацієнток ті, в кого відбулося запліднення методом ЕКО, ті, хто виношує двійню, вагітні в ранньому віці та жінки зі звичним невиношуванням. За минулий рік у мене було 165 вагітних пацієнток.

Вагітні в ранньому віці. Чи багато у вас було таких пацієнток?

- За 2,5 роки моєї роботи тут, в мене було 5-6 таких вагітних. Минулого року була 14-річна дівчинка. Їй робили кесарів розтин. Цього місяця до мене прийшли дві 15-річних. Такі дівчатка приходять до мене разом із мамами. Як лікарка, я саме їхнім мамам все пояснюю та розповідаю. Організм таких дівчат ще не зрілий. Тому така вагітність може протікати з ускладненнями. До речі, вагітні у ранньому віці зазвичай приходять вже на пізніх термінах. Наприклад, в 32, 33 чи 37 тижнів. Певно, вони бояться зізнатися батькам. Тож доношують до такого терміну, поки мама не побачить животик, - каже лікарка.

- У ранньому віці дівчата можуть народити й природнім шляхом. Проте в них ще не повністю сформована нервова система. Вони не можуть винести больовий поріг. Також відчувають страх перед пологами. Вони навіть на прийом приходять дуже залякані. 

- Загалом підлітки недостатньо фізично розвинуті для безпечної вагітності та пологів. Та якщо навіть вагітна дівчина-підліток фізично готова до вагітності, їй частіше за все не вистачає соціальної та емоційної зрілості. Нерідко в них виникає негативне ставлення до своєї майбутньої дитини. 

А як щодо вагітних вже у зрілому віці?

- У мене є і старші пацієнтки. Це 45-46 років. Є вагітна, якій 46. Їй робили запліднення методом ЕКО. Також була 45-річна жінка. У неї було безпліддя в анамнезі. Раніше в неї була вагітність, яка завмерла. Їй казали готувати на ЕКО. Проте ця жінка така розумничка. Вона виконувала абсолютно все, що їй казали лікарі. І в неї вийшло завагітніти природнім шляхом. Нещодавно вона народила здорового хлопчика. 

В Україні все частіше народжують первістка ближче до 30 років. Чи впливає вік на протікання вагітності?

- Я вважаю, що жінка має закінчити свою репродуктивну функцію до 35 років. Після 35 можуть виникнути хромосомні патології. 

Чи дійсно найчастіше вагітність двійнею наступає методом запліднення ЕКО?

- Насправді в мене багато жінок, які завагітніли двійнею природнім шляхом. Це генетично передається. Якщо, наприклад, в роду колись були двійні. І байдуже в якому поколінні. Ген двійні може бути як в майбутнього батька, так і матері. Колись на моїй практиці була одна трійня. Тоді було запліднення ЕКО, - каже акушер-гінеколог.

- До речі, в мене була така пацієнтка, яка в 40 тижнів народила сама двійню. Як правило, такі діти мають невелику вагу. У цієї жінки на світ з’явилися малюки, вагою 3 700 і 3 800. 

Чи є у вас історія, яку ви згадуєте зі слізьми на очах?

- Так, є такі історії. Адже це акушерство. Іноді все буває досить непередбачувано. Якось була в мене вагітна, в якої було все добре до 32 тижнів. Згодом вона потрапила в лікарню із важким гестозом. Тобто, ускладненнями. Їй зробили кесарів розтин приблизно за тиждень після госпіталізації. Народилася здорова дівчинка. Згодом пацієнтка потрапила в реанімацію у дуже важкому стані. Поки вона там була, я не могла ні їсти, ні спати. Я так хвилювалася, що за тиждень втратила близько 7-8 кілограмів. Я молилася щодня, аби жінка викарабкалася. І врешті, вона вийшла з того стану. Ця жінка досі до мене постійно дзвонить і навідується щомісяця зі своєю дитиною. Я просто плачу від радості, коли вони приходять, - розповідає медик. 

- Є ще одна історія, яку я ніколи не забуду. Якось в мене на обліку стояла 37-річна жінка. Вона доносила дитину до 32 тижнів. І якось серед ночі вона мені телефонує і каже, що в неї між ногами кров. Її терміново відвезли до лікарні. На жаль, там відбулося тотальне відшарування плаценти. Це дуже загрозливий стан для дитини. Шансів вижити дуже мало. Пацієнтка мала жахливу депресію. Я, звісно, її увесь час підтримувала. І вже за 9 місяців вона прийшла до мого кабінету й повідомила, що знову вагітна. Знаючи її історію, на певному терміні я її госпіталізувала. Все минулося і її виписали. Згодом знову ми запланували покласти її в стаціонар. Коли вона поступила в лікарню, стали проводити обстеження. І раптом виявили, що в дитини низький пульс. Тоді її забрали на УЗД і побачили, що щось не те із плацентою. У жінки знову виявили відшарування. Її прооперували і врятували дитину. Вона народила здорового хлопчика. 

Зрозуміло, що ви сприймаєте кожну історію близько до серця. Чи не думали залишити свою роботу через таку кількість емоцій?

- Ні, навіть не думала. Я обожнюю свою професію. Я завжди і радію, і плачу. Адже акушерство - це дуже важко. Я сама по собі дуже вразлива людина й завжди дуже хвилююся за своїх пацієнток. За 9 місяців, які вони до мене ходять, я настільки звикаю до них. Коли вони народжують і припиняють до мене ходити, я дуже сумую. Жартома дзвоню до них і запитую: “Ну коли ви знову прийдете?”

Як до вас звертаються пацієнтки?

- Мені завжди стає смішно, коли запитують, як мене звати. Тоді я роблю паузу і думаю, чи сказати правду, чи ні. Бо зазвичай, коли я кажу “Русудан”, то всі перепитують. Тому іноді я говорю, щоб мене називали Руслана. До речі, в нас у Грузії не заведено звертатися до людини за іменем та по батькові. Там просто кажуть, наприклад: “Доктор Русудан”. Спершу в Україні мені було незручно називати ще й по батькові людину. Але зараз я звикла. І взагалі тепер я більше українка, ніж грузинка.

Чи давно ви були на своїй Батьківщині?

- У Грузії я востаннє була у 2018  році. Сподіваюся поїхати цьогоріч. Чесно кажучи, я обожнюю свою Батьківщину. Дуже сумую. До речі, у моїй сім’ї зберігаються всі традиції. У мене чоловік теж грузин. 

Де ви познайомилися з чоловіком?

- Хоч і чоловік грузин, та ми познайомилися в Луганську. Ось так нас звела доля. У нас є двоє дітей: 13-річна донька та 7-річний син. Вона такі ж вразливі, як їхня мама. Тому я б не хотіла, аби вони теж були лікарями. Адже все будуть сприймати, як і я, близько до серця. 

Читайте також: 

Інтерв’ю з гінекологом Андрієм Ропотаном, який оперує жінок вже 36 років

Популярні гінекологи Хмельницького: інтерв’ю з Лілією Бойцун

Інтерв’ю з популярним гінекологом Анною Каретною, до якої йде найбільше вагітних

Інтерв’ю з популярним хмельницьким гінекологом Іриною Сухораб

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.