Про "відкоси" від армії

В мене складається враження, що політична і військова верхівка наполегливо прагне зробити 2 речі:
1) загнати на фронт тих, хто прагне цього уникнути
2) вигнати з фронту тих, хто туди рветься добровільно

Ось сьогодні, якийсь чиновник з Міноборони не погодив законопроект, який передбачав "легально відкуповуватись від призову"
http://www.pravda.com.ua/news/2015/08/18/7078219/

Можна довго дискутувати про те, що кожен має захищати Батьківщину, але я чесно не бачу абсолютно ніякої користі від того, що якогось "дохляка" чи пацифіста чи "маминькиного синочка" насильно затягнуть в армію.
Я не бачу ніякої користі від того, що в армію затягнуть хоч і міцного, але не вмотивованого чоловіка, який там буде більше саботувати накази ніж проявляти військові здібності.

Я цілком схвалюю будь-які ініціативи, при яких той хто не бажає йти в армію, відшкодовує державі утримання тих хто туди йде.
Маєш гроші - вніс в касу грошима. Не маєш грошей, але маєш вільний час - відпрацьовуєш на громадських роботах певну кількість годин на тиждень: ремонтуєш техніку, допомагаєш реабілітації чи догляду за пораненими, працюєш на будівництві житла для сімей чиї годувальники загинули на фронті...

Військкомати (як і вся лінія Міноборони) весь пострадянський час були вкрай корумпованими структурами (при чому брали гроші як з тих хто прагнув "відкосити" від армії, так і з тих, хто прагнув потрапити до неї, аби потім будувати кар'єру у силових структурах).
І сьогодні ці чиновники свідомо чи підсвідомо, але не хочуть втрачати оцю частку своєї впливовості.

Натомість владна верхівка з великим натхненням робить дії на нівелювання ролі добровольчих батальйонів (як легальних так і не дуже). Вони сприймаються як елемент який має внутрішню волю, і може ставити власні політичні і військові вимоги на порядок денний. Тиловим штабістам простіше мати справу з мобілізованими безправними громадянами, на думку яких можна не зважати.

Особливо цинічним є твердження тилового чиновника, що:
"Ми виходимо за межі соціальної правової держави, коли один може відкупитись, а інший ні. Тому МОУ це питання не погодило".

Перед тим як висловлювати такі твердження, було б добре надати громадськості інформацію, яку кількість (в абсолютному і відносному значенні) в структурі мобілізованих складають діти депутатів парламенту, міністрів, голів облдержадміністрацій, президента врешті-решт?

Я ще жодного разу не чув, щоб на фронті загинув чи був поранений син якогось можновладця. Не чув і про те, як були мобілізовані діти впливових політичних чи бюрократичних осіб.
Невже вони всі такі хворі?..

PS. На фото черги у військкомат на Київщині рік тому. І така ситуація була по всій країні. Військкомати не встигали опрацьовувати бажаючих йти в армію. То якщо зараз треба виловлювати людей по квартирах (аби закрити мобілізаційний план), то може проблема не в людях, а в довірі людей до влади?

#армія #мобілізація #військомат #АТО #хабарі

https://www.facebook.com/andriipopyk