Хмельничанки можуть: ТОП-6 мотивуючих історій про жінок

Хто сказав, що жінка - слабка стать? Що без чоловіка вона ні на що не здатна? Ще досі думаєте, що жінкам щось не до снаги? Тоді ці історії саме для вас. Час від часу на нашому сайті виходять матеріали про цікавих та неординарних хмельничанок. Кожна з них унікальна особистість, але всіх об’єднує одне - незламний характер, впертість та рішучість. Їх приклад надихає та змушує рухатися вперед. Про життєві звершення цих жінок, читайте у нашому матеріалі. 

Жінка проти системи

Історія цієї жінки - вражає, надихає і шокує водночас. Шостий рік поспіль життя Валентини проходить по судових засіданнях. Жінка вперто бореться проти системи. Причиною стала історія про “смертельний кредит”, яка сколихнула Хмельниччину у 2014 році.  Жертвою махінацій став чоловік Валентини Олег. В далекому 2007 році у нього витягли паспорт на залізничному вокзалі. Олег пішов до міліції, написав заяву та через деякий час отримав нові документи. Історія забулася, а родина Волянських продовжила жити звичайним життям. Через 6 років, просто перед новим 2013-им, сім'я отримала “лист щастя”. На конверті адресантом був вказаний ПриватБанк. Відтоді почалася судова тяганина. У 2014 році суддя ухвалила, що Олег Волянський має виплатити “злощасний кредит”, якого не брав. В результаті серце чоловіка не витримало і він помер від нервового перенапруження. 

Дружина важко пережила смерть коханого. Хотіла навіть вкоротити собі віку. Однак подумала про сина та вирішила боротися до кінця. Вже 6 років вона не здається. За плечима десятки судів та значні витрати. Однак жінка говорить, що піде до кінця і смерть чоловіка нікому не подарує. 

Історію Валентини Волянської читайте в матеріалі: “Смертельний кредит” і справа проти судді: подробиці трагедії родини Волянських із Хмельниччини

Вчителька, яка руйнує стереотипи

Вчителька із Хмельницького, яка руйнує стереотипи. Наталія Зима - вперше поріг школи вона переступила 19 років тому. Тоді майбутній “Учитель року” підготувала собі величезну шпаргалку. На ній був розписаний хід уроку від “А” до “Я”. “Тоді було страшно. Вона  думала, що нічого не знаю з хімії”. А сьогодні Наталія Володимирівна відчуває себе впевненим вчителем. “Набиту” роками руку викладання, вона вміло застосовує на практиці. Продемонструвавши це на обласному етапі конкурсу “Учитель року-2020”, не залишилася осторонь кращого результату. 

Першість вона здобувала двічі. Каже, що має унікальний секрет - дитячі слабкості, у вигляді любові до гаджетів, вона використовує в навчальних цілях. 

Роботу в зошиті вчителька замінила на сучасні додатки в смартфонах. На уроках Наталії Зими хімію вивчають, граючись. За допомогою спеціальних програм, її учні змагаються один із одним, виконують на час задачі та вивчають формули в режимі “онлайн”. 

У своїй роботі Наталія Зима завжди керується кількома простими правилами. Їх вона сміливо радить використовувати в роботі вчителям-початківцям. Головне, за її словами, не вважати себе іконою, сміливо помилятися та іти далі. 

Детально про історію Наталії Зими, читайте в матеріалі “На уроці прошу дістати телефони”: вчителька з Хмельницького розповіла, як стала кращою в області

Дівчина зі “сталевим” характером та янгольським обличчям

Ця юна хмельничанка підкорила Європу, не опустила руки після травми та віднайшла себе в ролі тренера. У свої 20 років Ірина Щербанюк успішна регбістка, студентка Хмельницького національного університету, дитячий тренер і суддя з регбі, а ще, за сумісництвом - ді-джей на хмельницьких дискотеках.

Спорт - це її життя. У регбі Ірина потрапила завдяки молодшому брату. Хлопець довгий час займався даним видом спорту і кілька разів брав із собою на тренування сестру. В 14 років, дівчина дізналася, що в місті створюють жіночу команду з регбі й вирішила спробувати свої сили. Любов до регбі прийшла з першими тренуваннями. Ірина пояснює, що просто закохалася в цей спорт, завдяки тренеру. Тренувалася Ірина щодня. Щонайменше по дві години. В процесі  підготовки, команда з регбі стала для дівчини справжньою родиною. Потім була Франція та змагання за збірну.

Справжнє натхнення до спорту Ірина отримала, коли колишній вчитель фізкультури сказав “Вау”. До цього, за словами дівчини, лише посміювався з неї. Після перших успіхів не забарилися і перші травми. Ірина двічі отримувала струс мозку. 

У 18 років, дівчина поїхала в Андору на змагання за юнацьку збірну. А поверненню потрапила вже до дорослої збірної України з регбі. Кар’єра стала набирати обертів, і саме в цей час дівчина отримала травму на змаганнях в Парижі. 

Попри невдачі та тяжке фізичне відновлення, Ірина не здалася, а стала шукати альтернативи. Зараз тренує маленьких діток 4 та 5 класів у безконтактне регбі. Школярі в захваті, а Ірина каже, що отримує кайф від їхніх успіхів.  

Детальніше про Ірину Щербанюк, читайте в матеріалі: Історія хмельницької дівчини зі “сталевим” характером та янгольським обличчям

Водійка, яка “дасть фору” будь-якому чоловікові

А ось цю хмельничанку майже щодня бачать тисячі містян. Вона має чарівну посмішку та великі світло-блакитні очі. Завжди при зачісці та з яскравим макіяжем. Любить спокійну музику, фільми про кохання, прогулянки під нічним небом та свою непросту роботу. У водінні вона  “дасть фору” будь-якому чоловікові. Та й керує не якоюсь там “легковушкою”. Вже 8 років Людмила Ушакова - водій тролейбуса. 

Професія непроста, але в ній Людмила знайшла своє покликання. Каже, що шукала своє місце довго. Закінчила Хмельницький професійний ліцей №8, відразу почала працювати за спеціальністю. Була швачкою. Трішки посиділа вдома, а потім порадилася з мамою, яка працює кондуктором, і вирішила спробувати себе в цій ролі також. Спочатку, говорить, було психологічно важко. Люди різні бувають. Природна стресостійкість допомогла. Тому конфліктних ситуацій, як таких, Людмила навіть не запам’ятала. Та й які конфлікти можуть бути з завжди усміхненим та ввічливим працівником. Хіба, що від залицяльників відбою не було. На свої 42, жінка аж ніяк не виглядає. Часто й густо її сприймають за сестру старшого сина Сергія, а йому, до речі, вже 22 роки. 

Стати водієм тролейбуса вирішила спонтанно, чим не на жарт здивувала чоловіка та рідних. Ті ставилися до такого рішення скептично, але Людмила стояла на своєму. Тепер працює позмінно, прокидається о 5-й ранку, встигає стежити за собою та виглядати “на всі 100”, займатися домом, виховувати дітей та дбати про чоловіка.

Детальніше про Людмилу Ушакову, дізнавайтеся в матеріалі Водій тролейбуса Людмила Ушакова: "На зачіску і макіяж витрачаю майже годину"

Вчителька, яка здійснює мрії 

А от молода, красива і надзвичайно талановита Леся Шевчук із Хмельницького увійшла у ТОП-50 кращих вчителів України. Сталося це ще восени минулого року. Весь 2019 жінка не зупинялася на досягнутому. У своєму рідному НВК № 31 вона працювала над створенням комфортних умов навчання для молодших школярів. Вчила першачків медіаграмотності та любові до довкілля. Експериментувала у своїй творчій лабораторії та активно співпрацювала з ГС «Всеукраїнський батьківський проєкт «МІО-ЛАЙФ». Його головна мета - захист прав і свобод дітей, хворих на м’язову дистрофію Дюшена та м’язову дистрофію Беккера.  

Леся має 12-річного сина Богдана. Хлопчика теж уразила ця рідкісна генетична аномалія. Саме хвороба посадила дитину в інвалідний візок. За ловами Лесі, до першого класу Богдан ішов своїми ніжками, а в четвертий - вже їхав на візку. Хвороба почала прогресувати. І родина Шевчуків зіштовхнулася із рядом проблем. Школа, де навчався хлопчик, була зовсім не пристосована для його потреб. Довелося шукати інший навчальний заклад. Леся обрала спеціалізовану школу №8. 

Леся почула про особливу номінацію від премії Global Teacher Prize Ukraine, яку три роки, як реалізує в Україні ГО “Освіторія”. Мова йде про “Здійснення вчительської мрії”. Подати заявку на конкурс може будь-який вчитель безвідносно до його досягнень та регалій. Спробувати удачу вирішала і хмельничанка. Мрію Лесі вибрали з-поміж сотень інших заявок. Адже просила вона не за себе, і навіть не лише за свого Богданчика. Леся прагнула покращити умови для десятків діток з особливими освітніми потребами. Вона просила про спеціалізований автобус для СЗОШ № 8. І мрія вчительки здійснилася. Тепер завдяки Лесі десятки школярів матимуть можливість з комфортом діставатися до школи.

Детальніше про історію Лесі Шевчук, дізнавайтеся в матеріалі Вчителька із Хмельницького здобула грант на здійснення мрії: як його використала.

Волонтерка 24/7

Ця дівчина одягає та годує військових, незалежно від настрою чи курсу долара.  Попри загрозливу небезпеку, вона неодноразово була на Сході, куди разом зі своїми товаришами відвозила волонтерську допомогу. Почала вона це робити в буремному 2014 році й не припиняє донині.

Мова йде про 28-річну Тетяну Юзепчук. Волонтерка з часів Майдану та Революції Гідності. Спочатку вона допомагала готувати бутерброди, розносила хмельницьким активістам чай. Також дівчина пакувала ліки та теплі речі тим, хто у той час знаходився у Києві. Згодом, вже для військових, почала збирати  та відвозити допомогу на Схід.

В дитинстві Тетяні допомагали небайдужі люди, на прикладі яких дівчина дізналася про безкорисні вчинки. Зараз вона сама намагається допомагати хлопцям чим може, адже впевнена, що українці – одна сім’я.

Без Тетяни не обходиться жоден у Хмельницькому націоналістичний рух. Вона бере участь в організації різноманітних патріотичних вечорів. Її знає кожен колишній і сучасний військовослужбовець зі Сходу. Для багатьох ця дівчина зразок патріотизму та любові до своєї країни. 

Детальніше про історію Тетяни Юзепчук, читайте в матеріалі "Я одягаю та годую військових, незалежно від настрою чи курсу долара"

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.