Військових з Хмельниччини посмертно нагородили орденами

Фото зі сторінки Сергія Тюріна у Фейсбук

• Ордени вручили рідним вісьмох захисників.
• Наймолодшим воїнам було по 25 років.
• Дізнавайтеся імена Героїв.

Начальник Хмельницької ОВА вручив державні нагороди сім’ям загиблих військових. Вони отримали ордени посмертно. 

- Сьогодні мав за честь зустрітися із родинами восьми воїнів-захисників, та вручити їм державні нагороди, на жаль, посмертно. Герої, що загинули, виборювали мирне українське небо заради спільного майбутнього та віддали найцінніше – власне життя. Висловлюю близьким щиру вдячність за стійкість та незламний характер, адже вас спіткала непоправна втрата. Немає жодних слів для того, щоб вгамувати цей біль, – каже Сергій Тюрін.

Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) нагороджено:

КЛИМЕНКА Юрія Володимировича

Юрій проходив службу з 2016-го. Мав звання старшого лейтенанта. Захисник загинув 5 березня. Поховали воїна на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове. Йому було 25 років. 

Орденами “За мужність” III ступеня (посмертно) нагороджено:

ЖИЖУКА Руслана Михайловича

Руслан Жижук народився 16 січня 1978 року. У мирному житті, розповів його родич Леонід, він гарно малював та займався ремонтами. 

Після мобілізації Руслан Жижук пройшов тримісячне навчання за кордоном. Загинув під Бахмутом 27 жовтня. Поховали його на Алеї слави у мікрорайоні Ракове. 

РОГОВА Андрія Петровича

Йому було 35 років. Із 2019 року захисник працював комплектувальником товарів в одній з філій міжнародної компанії в Хмельницькому.  У нього залишилися батьки. Військового поховали на Алеї слави.

КМЕТЯ Віталія Віталійовича

Віталій Кметь родом із Волочиського району. В останній час жив у Хмельницькому. Тут працював експедитором. Після призову чоловік пів року прослужив гранатометником механізованого відділення. Загинув 5 березня під час виконання бойового завдання поблизу Ямполівки Лиманської громади Донецької області. У нього залишилися батьки, дружина та cин.

ВАСИЛИШИНА Михайла Івановича

Михайло захищав країну ще в часи АТО. Працював збиральником меблів, а до військової служби –на очисних спорудах водоканалу машиністом станції сирого осаду.  

Чоловік став на захист країни в лютому 2023 року. Колеги говорять про нього як про відповідального працівника, турботливого батька і хорошого друга.

МАРЦЕНЮКА Віктора Дмитровича

29-річний Віктор Марценюк родом із села Котюржинці на Теофіпольщині Хмельницької області. Чоловік служив за контрактом, був учасником АТО, а потім виїхав за кордон й працював там. З початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну і пішов боронити свою державу. Спочатку воював на Донецькому напрямку, після – на Харківському. Там він і загинув. 

МІХОДУЯ Олександра Івановича

Його життя обірвалося 28 лютого 2024 року на Запорізькому напрямку в Пологівському районі. Захисник загинув під час виконання бойового завдання. Йому назавжди буде 29 років.

ДМИТРЕВИЧА Андрія Сергійовича

Він мешкав у селі Севрюки Антонінської громади. Воїн помер 6 жовтня. Він отримав поранення під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Герою навіки залишиться 25. 

Читайте також: На Хмельниччині попрощались із 20-річним воїном Максимом Корнійчуком: його історія

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.