Олександр Грех відбув гітлерівські та комуністичні табори.
Про це розповів у фільмі.
Його презентували учням старших класів.
У Хмельницькому презентували фільм «У світлі воскреслої пам’яті. Грех Олександр». Це четвертий фільм про жертв політичних репресій, який створили волонтери благодійного фонду “Карітас” спільно з працівниками архіву.
Показали його учням старших класів до Дня Героїв, який був учора.
Олександр Грех народився 22 жовтня 1923 року в селі Терешівці біля Меджибожа. Чоловік пережив голодомор, війну та гітлерівські й сталінські концтабори. Про жорстоке поводження з політв’язнями, те, як їх морили голодом, постійно били й змушували важко працювати - розповів у документальній стрічці.
Олександра 1942 року відправили на примусові роботи до III Рейху. У місті Цвікау працював на заводі, де ремонтували паротяги. Наступного року його арештували й до 1944-го перебував у Дрезденському гестапо.
В лютому 1945 року Дрезден за кілька годин вщент розбомбила англо-американська авіація. Тоді загинули 160 тисяч людей. 9 травня 1945 року Дрезден звільнили радянські війська. Олександр, через те, що вільно спілкувався німецькою мовою, став перекладачем у військовій комендатурі. Та в серпні його арештували знову, тепер контррозвідка «СМЕРШ». Його на 10 років позбавили волі “за зраду Батьківщині”. Він перебував у виправно-трудових таборах.
Дистрофія та інвалідність І групи - наслідки перебування на будівництві Рибінського водоймища. Голод, холод та важка праця супроводжували Олександра впродовж трьох років. Як він згадує, тоді важив 37 кілограмів.
Далі були 7 років в Норильському таборі особливого режиму. Після 13 років заслання Олександр повернувся додому у рідне село.
Далі чоловік працював бухгалтером цеху Хмельницького міськмолзаводу і навчався у 10-му класі вечірньої школи. Закінчив Львівський торгово-економічний інститут. Його відправили у Молдову. Там він працював заступником директора Тирновської міжрайбази Молдавсоюзу.
Одружився на студентці з Кіровоградщини та разом переїхали на Хмельниччину. Тут він працював на комбінаті «Хмельницькпромбуд» старшим інженером, а згодом і начальником відділу.
Із 1983 року чоловік був на пенсії. У листопаді 2020 року волонтери Карітасу брали у нього інтерв'ю. Чоловік до останнього пам'ятав про страх, голод, знущання та тисячі смертей. У лютому цього року Олександр Грех помер й так і не побачив документального фільму про себе.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.