Готуємось конкурувати в Європі: «промисловий безвіз» спростить дрібним виробникам доступ до західного ринку (пресслужба партії "Слуга народу")

Перемовини щодо «промислового безвізу» між Україною та Євросоюзом тривають уже близько 10 років. Активно про нього заговорили у 2016-му, підписати перші договори планували ще у 2017-2018 роках, але до конкретних дій так і не дійшло.

Сьогодні це питання знов на порядку денному. На початку жовтня під час 22-го Саміту Україна — Європейський Союз, який відбувся в Брюсселі, українська делегація представила своє бачення оновлення Угоди про асоціацію у сфері торгівлі та секторальної взаємодії.

«Значну увагу під час Саміту ми приділили виконанню Угоди про асоціацію. Домовилися максимально використовувати її механізми, щоб і надалі розвивати наші торговельні відносини й поглибити економічну інтеграцію між Україною та Європейським Союзом. Водночас наша делегація представила своє бачення щодо оновлення Угоди про асоціацію у сфері торгівлі та секторальної взаємодії. Зона вільної торгівлі має відповідати реаліям сьогодення — як української економіки, так і економіки й законодавчого поля Євросоюзу», — сказав Президент Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками Саміту.

Він додав, що вже розпочала роботу експертна місія ЄС, що оцінить готовність України до укладення Угоди про оцінку відповідності й прийнятність промислової продукції (АСАА).

Сьогодні понад 40% зовнішньої торгівлі України припадає на Євросоюз, і є величезний потенціал для подальшого зростання. Після оновлення Угоди й підписання АСАА ще більше українських бізнесменів зможуть виходити зі своїми товарами на європейські ринки.

Як пояснює заступниця голови фракції «Слуга Народу» Євгенія Кравчук, укладання Угоди суттєво зекономить гроші українських виробників, адже українська сертифікація товарів відповідатиме європейській.

«Коли угоду укладуть, нашим виробникам не потрібно буде проводити додаткову сертифікацію товару в ЄС — достатньо буде вітчизняної. Це суттєва економія грошей, йдеться про десятки тисяч євро. «Промисловий безвіз» дуже спростить доступ українського бізнесу на ринки ЄС, зробить процес виходу на експорт швидшим і дешевшим, збільшить конкурентоспроможність наших виробників. І нехай вас не заплутує слово «промисловий». Ідеться не лише про промислові, а й про всі нехарчові товари. І не про підприємства-гіганти, а переважно про малий і середній бізнес», — сказала вона.

Варто відзначити, що перспективою «промислового безвізу» Україна завдячує «турборежиму» партії «Слуга Народу», яка ухвалила важливі законопроєкти — про остаточну необов'язковість стандартів і про ринковий нагляд.

Водночас умови для створення й ведення бізнесу напряму залежать від місцевої влади. Вона залучає інвесторів, покращує бізнес клімат і встановлює низку податків. У чиїх руках опиняться ці повноваження, залежить від того, кому віддадуть свої голоси виборці. Та чи будуть депутаті обласних і міських рад, мери, працювати над розвитком громади й забезпечувати належні умови для підприємців.

Як зазначає кандидат у депутати Хмельницької обласної ради Володимир Копанчук: «Угода АСАА з ЄС – дієвий інструмент для усунення багатьох технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС. Вона сприятиме розширенню груп товарів в структурі експорту і дозволить змістити пріоритети з ключової на зараз сільськогосподарської продукції на інші види промисловості. Як результат – нові можливості для підприємств нашої області, які працюють в різних галузях товарного виробництва та створюють продукт з високою доданою вартістю, стати впізнаваними на ринках держав Європи та бути конкурентноспроможними за рахунок відсутності додаткових мит та обмежувальних квот. Це, в свою чергу, також стане каталізатором до ланцюгової реакції зростання ВВП».

В свою чергу, кандидат у депутати Хмельницької обласної ради Юрій Маєвський переконаний, що дія угоди суттєво спростить вихід на європейські ринки і для невеликих виробників.

«Переконаний, що підписання та реалізація угоди призведе до зростання іміджу продукції, виготовленої в Україні, полегшить її доступ на глобальні ринки та збільшить привабливість України для локалізації виробництва.

Найголовніше, ми повинні всебічно підтримати національного товаровиробника і бути не сировинним придатком, а країною, яка експортує продукт з кінцевою доданою вартістю, що, в свою чергу, дасть суттєвий поштовх до економічного зростання нашої держави та розвитку внутрішнього ринку!» – зазначив він.