“Мінімалка” у 4100. Експерти розповіли, чого чекати хмельничанам від можливого підняття

З 1 січня наступного року Кабмін пропонує встановити мінімальну зарплату на рівні 3 723 гривні, а прожитковий мінімум - 1 700 гривень. Такі цифри прописані  в держбюджеті на 2018 рік.  

У той же час президент допускає збільшення мінімальної заробітної плати до 4100 у 2018-ому. Таку заяву глава держави зробив за місяць до кінця року. За його словами, прийняти рішення про підвищення “мінімалки” можна буде, "проаналізувавши підсумки півріччя або трьох кварталів". А підстава для цього -  "поліпшення інвестиційного клімату та надходжень до бюджету".

Міністр соціальної політики Андрій Рева прокоментував заяву президента, вказавши, що підняти зарплати можливо до третього кварталу 2018 року.

“За пропозицією Мінсоцполітики записано, що за підсумками першого кварталу  у разі виконання бюджету розглянути можливість перегляду цієї цифри. Президент пропонує зробити це не пізніше як до третього кварталу 2018 році, до осені. Але це буде реалізовано в тому випадку, якщо дійсно економічні можливості дозволять це зробити", - зазначив Рева.

Про збільшення середньої зарплати також заговорив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Прогноз - “досягти рівня середньої зарплати в 10 000 гривень”.

На початку цього року “мінімалку” підняли вдвічі - до 3200 гривень. Без врахування податків і зборів “чистими” це - 2576 гривень.

Скільки отримують хмельничани

Лідером за рівнем середньої зарплатні у жовтні 2017 року був Київ – 10 792 гривень. В Хмельницькій області в середньому отримували 6166. 

Журналісти vsim.ua поцікавилися в експертів, як анонсоване підвищення “мінімалки” вплине не хмельничан і які будуть наслідки для бізнесу.

"Ринок потребує тих, хто працює руками"

Сергій Черешня, директор Хмельницького обласного центру зайнятості

На сьогоднішній день людей хвилює оплата праці і рівень цін. Підвищення “мінімалки”, то, звісно, добре. Але піднімаючи зарплату, треба тримати ціни.

Сьогодні близько 7 тисяч жителів області отримують допомогу по безробіттю. Це мало, якщо порівнювати, що колись було і 30 тисяч. Це пов’язано з тим, що люди виїжджають в Польщу, а дехто не може розраховувати на таку допомогу, бо не був офіційно працевлаштований. Роботодавці з приватних організацій пропонують більшу зарплату, але не завжди офіційну. От і маємо такий показник.

Наприклад, в центрі зайнятості сьогодні є близько 200 вакансій комунальних господарств. Але через малу платню люди йдуть неохоче. Хоч і розповідають, що 15 тисяч платять тролейбусникам, насправді зарплата там набагато менша.

Педагогам, юристам, менеджерам, економістам важко підібрати вакансію, скільки б не пропонували зарплати. Пропозицій мало. Ринок потребує тих, хто працює руками. 70% - вакансій для обслуговуючого персоналу. Люди розглядають їх, але відмовляються йти на ці робочі місця через погані умови роботи.  

"Просто підвищувати мінімальну зарплатню не вихід"

Любов Жарова, докторка економічних наук, завідувачка кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльнсоті та міжнародного бізнесу Українсько-американського університету Конкордія

Нещодавні дослідження Міжнародної організації прації (ILO) показують, що багато країн використовують мінімальну заробітну плату та підвищення її рівня для нівелювання негативних наслідків зростаючою нерівності у суспільстві (Чеська Республіка, Естонія, Ірландія, Ізраїль, Польща, Словацька Республіка, Словенія, Сполучене Королівство, Німеччина, Китай, Російська Федерація, Україна, Малайзія, Бразилія).  У більшості випадків мінімальна заробітна плата сприяє зменшенню нерівності заробітної плати, не викликаючи жодних помітних несприятливих наслідків для зайнятості.

Найбільш критичним у випадку використання такого інструменту, як «мінімальна заробітна плата» є встановлення адекватного рівня такої зарплати – який сприятиме балансу потреб на ринку. Крім того встановлення “мінімалки” повинно доповнюватися іншими заходами такими як соціальний захист, створення умов для економічного розвитку підприємств тощо. Тобто просто підвищувати мінімальну зарплатню не вихід.
В випадку України – підвищення мінімальної заробітної плати безумовно є кроком для подолання нерівності у доходах і у довгостроковому періоді є ефективним, особливо якщо є частиною продуманої стратегії економічного розвитку (наприклад одночасне зниження податкового навантаження, підвищення доступності кредитів, тагетування інфляції тощо).  У короткостроковому періоду будь-яка зміна у оплаті праці буде негативно сприйматися роботодавцями, як і будь-яке підвищення офіційних виплат. Але з іншого боку це збільшить базу для оподаткування.
Ризик – використання обіцянок «підвищення виплат» у популістських змаганнях перед виборами без чіткого розуміння довгострокового плану дій.

"Тягар для малого та середнього бізнесу"

Ірина Федець, старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Українським зарплатам справді ще далеко до європейських. Але змінами цифр у законі економіку не піднімеш. Те, що запропонував Президент П. Порошенко, – встановити мінімальну зарплату на рівні 4 100 грн. – це примус для бізнесу, який не має під собою жодних економічних передумов.

Зростання розміру заробітної плати до 4 100 грн. буде означати, що її доведеться збільшити на 28% порівняно із теперішнім рівнем 3 200 грн. Це буде майже вдвічі більше рівня інфляції, який у жовтні цього року становив 14,6% за даними Держстату, та набагато більше від зростання ВВП, яке склало 2,1% у третьому кварталі 2017 року порівняно із третім кварталом 2016 року. Тобто за умов коли економіка зростає повільно, приватних підприємців змушують платити неспівмірно більше.

Це буде особливо великим тягарем для малого та середнього бізнесу, який і так витрачає значні кошти для того, щоб працювати. Це і високі ставки податків і суттєві витрати бізнесом часу та коштів, у тому числі неофіційні платежі, щоб пройти різні регуляторні процедури. Також це штрафи, якими часто супроводжуються перевірки бізнесу і які знову різко зростуть через прив’язаність до рівня заробітної плати.

Замість того, щоб вручну регулювати розміри зарплат для українського бізнесу, Президенту та урядовцям, які підтримують такі кроки, потрібно вжити заходів для того, щоб спростити ведення бізнесу та активізувати розвиток економіки. Йдеться про дерегуляцію, спрощення податкового адміністрування, зниження можливостей для корупції і тиску при трактуванні законів та зменшення розмірів штрафів за помилки.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.