"Незнана Хмельниччина": руїни Зіньківської фортеці і храм, якому понад 500 років

Сьогодні помандруємо на схід нашої області – до двох сіл – Зінькова та Адамівки, котрі розташовані поруч. Подорож легко вкладеться у формат мандрівки вихідного дня, адже їхати до вражень всього нічого.

Планувати подорож краще на неділю, бо саме в цей день будуть відчинені храми, котрі складатимуть основні атракції сіл, тож майте на увазі.

Церква у Адамівці збереглась з 18 століття

Першою на шляху з Хмельницького до Зінькова лежатиме Адамівка – фактично – передмістя Зінькова, котрий колись був містом. Біля самісінької дороги, ліворуч, так, що важко проїхати повз, стоїть в Адамівці цікава мурована Покровська церква 1773 року побудови.

Монументальна та приземкувата споруда мальована у вже звичні на Поділлі та Волині кольори, крита бляхою, однак, виглядає цілком пристойно, як на історичну пам’ятку, котру однозначно варто відвідати. Охоронна табличка, котра дає знати, що церква і справді належить до пам’яток та охороняється державою, чомусь висить всередині приміщення.

В храмі досить багато старих ікон, так званого «сільського» стилю, котрі варто порозглядати після служби.

Мальовничі руїни Зіньківського замку

Виїздимо з Адамівки і вже за найближчим горбочком потрапляємо до Зінькова – поселення, котре вперше згадується у 1404 році, фігурує у масі історичних документів та літописів та займає своє вагоме місце в історії нашого краю та держави.

Що ж цікавого можна побачити у Зінькові?

Зважаючи на те, що колись це – укріплене місто, у Зінькові був колись величний замок, від котрого наразі залишилися лише мальовничі руїни, з котрих, проте, відкривається неймовірні краєвиди. Тож, перш за все – йдемо на замчище!

Щоб потрапити на замковий пагорб, котрий лежатиме праворуч від траси, потрібно зупинитися у самому центрі Зінькова, біля численних магазинчиків, та розпитати дорогу. Йти до замчища недалечко і ось ми вже на високому пагорбі, під котрим стоїть костел, який буде наступним пунктом нашої подорожі.

Від колись величного замку, збудованого у 1450 році, зображення котрого збереглися й до нашого часу, зараз залишилися лише невеликі фрагменти однієї з трьох веж та кілька підвалів. Проте, як вже згадувалося, краєвиди із замчища відкриваються просто розкішні, тож обійти увагою залишки твердині ми просто не можемо.

Стежкою спускаємося до підніжжя фортеці, котру також варто оглянути й знизу, бо саме так видно ті невеликі фрагменти, що вціліли та навіть охоронну табличку, котра зливається кольором із сірим камінням.

Троїцький костел з півтисячолітньою історією

Йдемо до Троїцького костелу – ровесника замку. Храм, побудований разом із замком та відновлений у 1708 р. старанням та коштом дідича — великого коронного гетьмана Адама Миколая Сенявського, не справляє враження старого, але насправді має півтисячолітню історію. Варто також потрапити всередину храму та попросити настоятеля про невеличку екскурсію, так що не соромтеся!

Біля Михайлівської церкви - джерела з смачною водою

Від костелу підіймаємося назад на замчище та розпитуємо у людей дорогу до ще однієї неймовірно красивої цікавинки Зінькова – дерев’яної Михайлівської церкви, вершечки котрої, якщо придивитися із замчища, можна помітити на дальній околиці села.

Дорога до церкви буде страшнючою, тож сміливо залишайте транспорт та простуйте пішки, тим більше, що дорогою вам зустрінуться зіньківські джерела із неймовірно смачною водою, котрою варто запастися!

Доріжка повертає нагору і незабаром красуня-церква, збудована у далекому 1769 році постає перед нами у всій красі.

Поруч із церквою дуже гарно – сосновий борок наче навмисне створений для шикарних фотографій, тож не забувайте фотоапарати ні в якому разі. За гарної погоди біля церкви дійсно можна зробити справді шедевральні фото.

Всередині церква вражає відсутністю традиційного іконостасу, розписів та образів, що, проте, додає їй свого шарму, тож неодмінно намагайтеся потрапити всередину і чемно напроситися на екскурсію до священика, котрого неважко знайти.

До Зінькова за ковбаскою

Колись у Зінькові був і краєзнавчий музей – неподалік від транзитної дороги через село, але, хоча й місцеві жителі стверджують, що він і досі працює, потрапити туди нам жодного разу за кілька подорожей не вдалося, але розпитати про музей варто! Можливо, саме вам посміхнеться удача і ви взнаєте навіть більше за нас!

Ну, і, звісно, як же поїхати із Зінькова без традиційної Зінківської ковбаси та смачного домашнього хліба? Оголошення про цю смакоту висять чи не на кожних воротах, тож неодмінно запасіться місцевими делікатесами, щоб було що згадувати про цікаве село Зіньків!

Між Хмельницьким та Зіньковом всього 59 кілометрів, що гарною дорогою не займе у вас ані багато часу, ані пального, тож не вагайтеся, та збирайтеся до старовинного Зінькова! І до наступних подорожей!

Від редакції: Наступного тижня очікуйте нових історії від наших мандрівників! 

Читайте також: 

• Тарноруда - багате історією село на кордоні
• Стародавні замки та храми Дунаєвецького району
• Школи в палацах і музей Ахматової
• Стародавні церкви і руїни Сутковецької фортеці
• Мальовничі краєвиди і неймовірні пам'ятки Хмельницького району
• Антоніни - перлина, яка руйнується
• Скандал із Глібовим і палац у Чорному Острові
• Легенди і "родзинки" Сатанова