Наближається ЗНО, випускники шкіл та ліцеїв активно обирають собі майбутній фах. Хтось мріє стати юристом, хтось отримати червоний диплом економіста, хтось стати кваліфікованим менеджером та влаштуватися в провідну компанію України або, навіть, реалізувати себе на світовій арені.
У міністерстві освіти та науки України радять обирати собі майбутню професію ретельно проаналізувавши її затребуваність на ринку праці, інакше є ризик мати кілька дипломів з відзнакою і бути безробітним. Ми запитали хмельницьких випускників, ким вони мріють стати і як оцінюють свої можливості.
Олександр Стефанчук, 17 років
- Я, перш за все, оцінюю можливості свого розумового складу. У мене переважає тяга до гуманітарних наук. Технічні предмети я теж розумію, але там я себе навряд чи зможу реалізувати. Набагато швидше та легше даються саме гуманітарні науки. Майбутня професія ще остаточно невизначена. Обираю між близькими мені спеціальностями: юридична або філологічна освіта, або журналістика. Потрібно ще подумати, де я зможу розкритися наповну, що більше зараз потрібно суспільству. З профорієнтацією до нас приїжджало багато ВУЗів, проте, на жаль, мене вони мало зацікавили. Більшість агітували на навчання військової справи або аграрної промисловості, а для мене це трішки далеке.
Таміла Швереда, 16 років
- З самого дитинства мене цікавило вивчення іноземних мов, і тому я дуже зраділа, коли у мене з'явилася така можливість. На весь рік, на ось цей 11 клас, поїхати в Польщу і вчитися там як типовий учень в польській школі, з усіма правами та обов'язками. Я вчилась дистанційно тут в українській школі, і вчилась там - стаціонарно. Хочу сказати, що це був неймовірний досвід, я дуже щаслива, що потрапила в таку школу і таку атмосферу. Зараз я можу сказати, що я вільно володію польською мовою, що я можу розмовляти англійською мовою, що я вивчала там німецьку мову. Я розумію, що це реально моє майбутнє і те, чим я хочу займатися. Мови - це зараз дуже актуально. Міжнародні відносини - якраз той факультет, на який я хочу вступати. Мені здається це не тільки престижно, не тільки дає хліб людині, а й розвиває особистість. Моя найбільша мрія - самореалізуватися в цьому спектрі. Мати гарну роботу, розвиватися, не сидіти на місці. Я хочу багато подорожувати. Міжнародні відносини вимагають від людини не лише відповідальності, а й бути впевненою в собі. Цей рік у Польщі мене дуже змінив, я чітко зрозуміла для себе, ким я хочу бути, і, що від мене вимагатимуть люди.
Катерина Ломако, 16 років
- Проаналізувавши всі 11 років в школі, я зрозуміла, що схильності до філологічних наук в мене точно немає. Математика - це той предмет, який дається мені набагато краще. Тому професію обирала, відштовхуючись від спрямованості до математичних наук. Ще досі остаточно не знаю ким я буду, чим я буду займатися. Бо є багато людей, які обирають собі якийсь напрямок, а потім працюють за іншою спеціальністю. Але, поговоривши з батьками, ми вирішили, що економічна спеціальність кругом затребувана. Вона є в усіх сферах нашого життя, тому пріоритетний напрямок - це економіка підприємництва. Нещодавно їздила до Києва та Львова на день відкритих дверей щодо вступу саме на ці факультети. Мені здається, що це затребувана спеціальність і я зможу з нею впоратися, а якщо захочу займатися чимось іншим, то в будь-який час зможу змінити вид своєї діяльності.
Єгор Гранишин, 16 років
- Я дуже люблю спорт, і, спочатку, хотів пов'язати своє життя саме з цим видом діяльності. Але, дивлячись на ситуацію в нашій країні, на те, як ставляться до спортсменів - я передумав. Вирішив обрати економічну спеціальність, вона дає багато можливостей та широкий вибір місць для праці. Наприклад, торговий агент зараз отримує досить гідну заробітну плату. Їсти хочеться завжди, а працювати лише для того, щоб мати можливість прогодувати себе, я вважаю неправильним.
Вікторія Томусяк, 16 років
- Взагалі з дитинства в мене була тяга до більш творчих напрямків в професії. Я з дитинства займалася музикою і думала саме з нею пов'язати своє життя. Але, буквально декілька років тому, я зрозуміла, що набагато більше хочу малювати, тому пішла до художньої школи. І, відповідно, зрозуміла, що до цього в мене також є хист. На сьогоднішній день я визначилася, що хочу вступати на творчий факультет, який пов'язаний з дизайном та рекламою. Дуже хотіла б навчатися в Польщі, але ВУЗ, ще не вибрала. Точно знаю лише те, що це буде факультет пов'язаний з малюванням, в іншому я себе не бачу. Батьки повністю мене підтримують у виборі. Жодних умовлянь “передумати” не почула ні від мами, ні від тата.
Як показує моніторинг ринку праці, в Україні, та й у Хмельницькому зокрема, не вистачає якраз спеціалістів робітничих професій. А ламінований папірець європейського зразка уже давно не вражає роботодавців. Шукають, перш за все: позитивних, креативних, з активною життєвою позицією, готових працювати на перспективу і, переважно, за мінімальну заробітну плату. Принаймні, такий висновок можна зробити, проглянувши сайти з пошуку роботи.
За даними міського центру зайнятості та за інформацією взятою із популярних сайтів з пошуку роботи: robota.ua та work.ua, журналісти склали Топ-5 професій, які найбільше користуються попитом на ринку праці Хмельницького та мають гідний оклад.
Очолює наш рейтинг – професія швачки. На сьогоднішній день, найбільшим попитом на ринку праці Хмельницького користуються саме фахівці даної галузі. На сайтах з пошуку роботи за кваліфікованого працівника ідуть просто справжні змагання. Заробітна плата сягає від 8 000 до 14 000, а подекуди й до 16 000 гривень за місяць. У центрі зайнятості пояснюють, що на Хмельниччині дуже розвинута швейна промисловість, є безліч фабрик з пошиття спецодягу та випуску оригінальної швейної продукції за кордон. Саме тому фахівців бракує завжди і платять їм більш достойні зарплати.
У соціальній мережі facebook журналісти опитали у особистих повідомленнях понад 30 осіб і виявилося, що більшість працюють у галузі швейного виробництва за дипломом, а деякі, навіть, змінили свою вищу освіту, щоб стати швачкою.
Олеся Задерей говорить, що працювала за професією з першого дня отримання диплому. 20 років була швачкою. Пояснює, що робота користувалася попитом у Хмельницькому завжди, тому місце знайшла швидко. Та й заробітна плата непогана. Змінила два ательє, а потім вирішила, що пора пробувати щось нове. Міняти професію Олеся не збиралася, просто доросла до власного ательє. У ролі приватного підприємця уже 5 років. Займається переважно ремонтом одягу, хоча іноді береться за творчість – шиє оригінальні речі на замовлення. Говорить, що справа прибуткова, незважаючи на конкуренцію, роботи вистачає всім.
А ось Марина Косюк після закінчення школи вирішила отримати вищу освіту. Та ще на першому курсі зрозуміла, що менеджмент – не справа всього її життя. Звісно, вирішила довчитися, але вже під час навчання почала працювати технологом на швейному виробництві, і не прогадала. Говорить, що займається улюбленою справою, розробляє та втілює в життя свої задуми. Шиє концертні костюми для дітей і дорослих, слідкує за модою та розробляє дизайни суконь відповідно до новітніх тенденцій fashion-індустрії. Марина зовсім не жалкує, що не спробувала влаштуватися за фахом. Пояснює, що головне – це натхнення в роботі. Братися за нові завдання з захопленням, щоб очі горіли. А не йти на роботу як на каторгу, з дня у день виконуючи те, що продиктував диплом.
У центрі зайнятості пояснюють, що стійким попитом продовжують користуватися професії: металообробки, будівництва, транспорту, легкої промисловості, сфери торгівлі, громадського харчування та послуг. Затребувані менеджери (управителі) в усіх сферах економічної діяльності, бухгалтери, економісти та інженери з досвідом роботи. Крім того, існує потреба в робітниках найпростіших професій – підсобні робітники, прибиральники, двірники, вантажники.
А ось на обліку у міському центрі зайнятості Хмельницького, здебільшого, перебувають: банківські працівники, державні службовці, менеджери, фінансисти, економісти, колишні працівники УМВСУ, соціальні працівники, юристи. З числа робітничих професій – це оператори комп’ютерного набору, секретарі керівника, діловоди, перукарі, продавці непродовольчих товарів.
Тобто вища освіта в наш час не у фаворі. І це при тому, що в Україні 80% випускників, отримують саме диплом вишу. Ринок перенасичений псевдо фахівцями, пояснюють у Міністерстві освіти та науки. Безліч вищих учбових закладів не мають достатнього фінансування та кваліфікації для підготовки гідних спеціалістів. Тому і виходить, що у країні за професію, наприклад, юриста платять удвічі менше, ніж за професію касира чи прибиральника.
За даними robota.ua та work.ua антирейтинг Топ-5 професій, які не користуються попитом на ринку праці склали:
При цьому сайти з пошуку роботи такими пропозиціями явно не рясніють. Проаналізувавши більше 1 000 оголошень про роботу в Хмельницькому, журналісти знайшли лише 3 вакансії юриста, 4 – вихователя та 4 пропозиції для педагога. І конкуренція тут дуже гаряча. Роботодавці хочуть бачити лише досвідчених фахівців, у яких за плечима не менше 2-х років стажу на відповідній посаді. Вихователів та педагогів здебільшого кличуть на роботу у приватні заклади або центри розвитку. Пропонують місце на неповний робочий день на неповну ставку або з 7.00 до 19.00 за мінімальну заробітну плату.
У депертаменті освіти і науки говорять, що диплом ВНЗ надто знецінений. Але випускники 11-х класів все ж продовжують обирати саме вищу освіту через престижність та стереотипні уявлення про затребуваність таких фахівців на ринку праці.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.