Місце для фотосесій: репортаж із ботанічного саду ХНУ (ФОТО, ВІДЕО)

Ботанічний сад Хмельницького національного університету заснований 2003 року. Тоді висадили перші колекційні рослини: магнолії Кобус, метасеквої гліптостробовидні, горіх ведмежий та різні види сосен. Зараз загальна кількість екземплярів понад двадцять три тисячі.

20 років тому на місці ботанічного саду була водойма, багато будівельного сміття та нерівна поверхня. Тепер ландшафтний дизайн продуманий до найменших деталей.

При вході на територію ХНУ висаджені в рядок магнолії, які квітнуть білим кольором. Вони вже перецвітають, але дещо завчасно. Керівниця ботанічного саду Людмила Казімірова пояснює, що наступного дня після приморозків на пелюстках з’явились коричневі й чорні плями, а згодом вони почали опадати. Загалом через затяжну зиму початок вегетативного періоду в рослин розпочався на два тижні пізніше, ніж зазвичай. Проте для інших дерев і кущів це навпаки допомогло зберегти бруньки від ушкодження приморзками.

- Аномалії погодних умов кліматологи пов’язують з глобальним потеплінням, адже його наслідками є не лише танення льодовиків, але й тривалі дощові, бездощові періоди, пилові бурі, гради, зміщення сезонності. Рослини також реагують на ці зміни. Запізніла вегетація цієї весни, у порівнянні з  іншими обласними центрами, дала, навіть, позитивні результати, зберігши квіткові бруньки від приморозків. Адже у дні приморозків, у Хмельницькому ще не  квітла переважна більшість кісточкових і плодових рослин, а серед декоративних рослин розпочали квітування лише форзиції та магнолії Кобус і Лебнера. У той час у Львові, Ужгороді, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові - ранньоквітучі сакури, магнолії Суланжа, абрикоси, персики постраждали від приморозків. Цьогоріч відбулося зміщення вегетативного процесу десь на два тижні. У нас пізніше зацвіли підсніжники, шафрани, проліски дволисті та рясти, зрештою, усі рослини. Попередніми роками, навпаки, ми спостерігали раптове настання високих температур, - розповідає Людмила Казімірова.

Але така пізня весна не шкідлива для рослин. Сезонний розвиток однаково наступає й рослини квітнуть, тобто дадуть плоди й насіння, а це основне їхнє біологічне завдання.

- Тепло все-таки настало різко і в якийсь момент це зростання температури до 18-20 градусів дало дуже великий поштовх для рослин, і вони інтенсивно заквітували всі разом. В нас такого ще не було, щоб квітували й рожеві, й білі магнолії одночасно. Зазвичай спочатку білі, а потім через 1-3 тижні включаються рожеві, - каже Людмила Казімірова.

Серед незвичних для Поділля рослин є гінкго дволопатеве, різні види та сорти магнолій, куннінгамія китайська та тюльпанове дерево. Крім того, у колекції саду налічують 102 види рослин, які занесені до міжнародних червоних списків та Червоної книги України. 

- Ботанічний сад може називатися ботанічним садом, коли він має документовану колекцію. В нас вона утворена більше ніж 1500 таксонами (види, культивари, форми, сорти), тобто 1500 різноманітних назв рослин. Серед них є гарна колекція першоцвітів природної флори Хмельниччини. Тому що ми зберігаємо резервну популяцію червонокнижних рослин саме нашого регіону, зокрема Верхнього Побужжя. Це є завданням ботанічного саду. Тому, відповідно до міжнародних документів та рішення Ради ботанічних садів і дендропарків України, саме ми маємо зобов’язання охороняти в умовах культури рідкісні і ті рослини нашого регіону, які зникають, - каже директорка. 

- Найбільша кількість рослин ботанічного саду  походять з інших біогеографічних регіонів світу, тобто є чужоземними. В нас є японський сад чотирьох типів. Зібрана колекція Східно-Азійської флори - клен пальмовидний, хеномелес японський, вістерія китайська, стефанандра Танакі, таволга японська, бруслина крилата, береза даурська - каже керівниця саду. 

Та не всі завезені рослини можуть пристосуватися до нашого клімату. Кедр гімалайський перебув чотири зими, а на п’яту не витримав морозу. Замерзли й секвоядендрон та білострокаті плющі. Екологиня каже, хвилювалася, що цього року побачить рослини, які пошкоджені заморозками або й загинули. Та видимих втрат наразі немає. Їх можна зафіксувати й згодом, бо ще не всі бруньки розпустились. Людмила Казімірова розповідає, що більше шкодять рослинам собаки та відвідувачі ботанічного саду.

- В нас територія відкрита. Частина ботанічного саду належить до зелених насаджень загального користування. На жаль, місцеві жителі, не студенти, як показав карантин, якраз додають нам багато прикрощів. Вони ламають гілки, затоптують клумби заради селфі, нищать наші рослини. Минулого  року зламали дві сакури. Мами й бабусі памперси залишають в кущах. Добре, що з собаками менше стали гуляти, бо ми поставили відповідні заборонні знаки. До речі, власники собак виривають вночі ці таблиці й викидають. Ми побачили такі факти на камерах відеоспостереження. Хоча є і дуже гарні відвідувачі, які потім стають нашими спонсорами, приносять нам рослини, - розповідає керівниця. 

На ділянці, де ростуть тисяча тюльпанів і тисяча нарцисів, відвідувачі повитягували сотню цибулин. Садівниці, які їх закопували у землю, вважають, що це зробили діти. Адже квіти не поцупили, а лише витягнули. Жінки з обуренням розповіли, що найбільше страждають квіти, які посаджені навколо популярних фотозон - магнолій та китайської вишні.

Побачити на власні очі, як квітне ботанічний сад, можна цілодобово, він відчинений без вихідних. Але працівники просять не вигулювати там собак, не смітити та не нищити рослин.

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google