Віктор Попик народився у Городку. У серпні минулого року його мобілізували. Спочатку він проходив навчання на Яворівському полігоні, що на Львівщині, потім у Чернігові, згодом служив на Сході у Дебальцевому, у 13-му батальйоні 3 роті 1 взводу мотопіхоти. 16 лютого чоловік загинув. Віктору Попику 4 листопада цього року мало б виповнитись 44 роки.
«Його військові побратими бачили, як Віктор впав від кулі снайпера, а далі почався шквальний мінометний обстріл… В усіх була надія, що Віктор Попик живий й перебуває в одному із шпиталів країни. Але… після тривалих пошуків брат Володимир упізнав тіло Віктора у Дніпропетровському морзі», - повідомляє прес-служба Городоцької міської ради.
Його класний керівник Моря Діна Степанівна згадує: «Віктор був добрим учнем. Він завжди допомагав тим, хто цього потребував. Пам’ятаю,що за добрі вчинки, його завжди поважали інші діти».
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.