В посиленому режимі та з хорошою зарплатою бійці Нацгвардії «білий дім» охороняють

З вартовими порядку поспілкувались «ВСІМ». Про свій досвід, враження і роботу вони розповіли журналістам. Виявляється, не такий страшний вовк, як його малюють. Хоч контроль і посилили в кількісній складовій, та його якість не змінилася. Насправді, усі страшилки про те, що до Будинку рад впускають лише за пред’явленими документами,  неправда. Військовослужбовці чемно вітаються із людьми «з вулиці», проте не цікавляться тим, до кого та з якою метою прийшли. В цьому декілька разів переконалися громадські активісти та журналісти «ВСІМ», яких до знайомства нові військовослужбовці ще не бачили. Але все по порядку.  

Контроль посилився?

Від 1 березня «білий дім» охороняє Нацгвардія. До цього часу ці функції були покладені на Державну службу охорони. На центральному та «чорному» входах несуть службу четверо нацгвардійців. Двоє з них мали б перевіряти документи   в осіб, які заходять до приміщення. Ще двоє мають здійснювати контрольно-пропускний режим на задньому дворі адмінбудівлі. 

Для фінансування охорони «білого дому» обласна рада виділила 587  520 гривень. Це сума тендерного договору з березня по грудень. У вартість входить і заробітна плата нацгвардійців.

У розпорядженні голови ОДА на офіційному сайті з’явились навіть правила пропускного режиму до приміщень, які перебувають у користуванні облдержадміністрації.

Згідно цієї інформації, пропуск осіб здійснюється у робочі дні з 9 до 13 години, а також з 14 до 18 за узгодженням з працівниками апарату і структурних підрозділів ОДА.

Самі ж працівники адміністрації мають право заходити до службових приміщень у робочі дні 07.30 до 21.00, а в разі необхідності – у будь-який час доби у робочі, святкові та вихідні дні.

Заступник командира військової частини 3053 Нацгвардії України по роботі з особовим складом, майор Ігор Муляр розповідає, що всі чоловіки пройшли особливий відбір. Мають необхідну теоретичну базу, досвід і хороші фізичні здібності.  Про свою заробітну плату чоловіки не говорять. А заступник командира лише запевняє, що юнаки активно йдуть служити до Національної гвардії.

-Якщо раніше військові отримували близько 1800 гривень зарплати, а згодом в межах двох тисяч, то зараз грошове забезпечення нацгвардійців – 7200 гривень, -запевняє Ігор Муляр.   

- Нацгвардійці службу несуть службу у дві зміни. Основні функції – це обмеження доступу громадян до органів державної влади. При необхідності перевіряють документи.

Хто ж несе служба?

У приміщенні облдержадміністрації чергують двоє чоловіків. Йдемо знайомитися та заодно перевірити, чи дійсно хлопці комунікабельні та уважні до кожного, хто заходить в приміщення.

Сержантові Вадиму Шинкаруку – 23. З його зміни він наймолодший військовослужбовець. У лавах Нацгвардії трудиться уже четвертий рік.

- Я одразу після навчання пішов в армію на строкову службу. Потім підписав контракт і залишився. Служба не важка. Наші обов’язки – пропускний режим. Це постійне спілкування з людьми. До нас звертаються, ми розповідаємо, куди слід пройти і до кого звернутись. За цей час не було жодних проблем,  - каже нацгвардієць.

Разом із Вадимом службу несе 35-річний Ярослав Рак. Чоловік має великий досвід, працював у правоохоронних органах.
- На контракті я служу лише 2 місяці. До цього був в армії, потім працював у міліції. Я відчуваю, що військова служба – це моє. В мене в родині практично половина – люди військові. Служба приносить задоволення. Люди у нас приємні, конфліктів жодних не було, - говорить Ярослав Рак.

Двоє військовослужбовців вартують на контрольно-пропускному пункті на «чорному» виході до адміністрації.  Чоловіки привітні, однак дуже неохоче розповідають про себе. На питання, що входить у їхні обов’язки, суворо відповідають – контрольно-пропускний режим. Та й говорити про досвід та свою роботу в деталях чоловіки не хочуть. Зрозуміло одне – служба йде.

Віктор Соловод, 43: 
- Я служу з 93 року. Працював раніше в управлінні Державної пенітенціарної служби до вересня 2015 року. Потім перейшов до лав Національної гвардії. Вже тривалий час служу, тому можу з впевненістю сказати, що ця робота мені до душі.

Це надзвичайно загартовує і вчить дисципліни. Чи були якісь труднощі? Напевно, не було. Я ж уже стільки років служу. Мені легко працюється, а робота приносить задоволення. Його напарником у цій зміні є Ігор Желізко. Йому 24 роки.

- У мене батько раніше служив в армії. Зараз в родині я єдиний військовослужбовець  Прийшла повістка в армію.  Зараз на строковій службі. Труднощів у роботі немає ніяких. Це спочатку було важко, особливо запам’ятати людей. Все ж таки нова сфера діяльності для нас. Але з кожним днем стає все легше – помаленьку звикаємо, - каже Ігор.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.