«ВСІМ про кохання»: Познайомились на танцях і живуть разом вже 55 років

«ВСІМ про кохання»: Познайомились на танцях і живуть разом вже 55 років
ВСІМ про кохання
Подружжя Ковальових – яскравий приклад того, що разом можна пережити усі проблеми і бути просто щасливими. Людмила Григорівна та Анатолій Васильович прожили у любові та злагоді півстоліття. Нещодавно відсвяткували золоте весілля і уже запрошують на 60-у річницю одруження.

Їй 75 років, йому - 74. Разом Людмила та Анатолій Ковальові багато чого пережили, але ніколи не розходилися, не ревнували один одного та вірили, що зустрінуть старість разом.  

Як би це дивно не звучало, але в обох від кохання горять очі навіть сьогодні, після 55 років спільного життя. Це почуття вони несли крізь роки, хвороби та скруту.

 В рамках проекту «ВСІМ про кохання»  ми розповімо саме про це подружжя. Чому, читайте далі. 

Відео дня

Провів додому… і почалося

Журналіст «ВСІМ» поспішив на розмову із подружжям у другій половині дня. Ковальови з нетерпінням чекали нового гостя. Гарним настроєм зустріли в коридорі.

 Розмістившись у затишній кімнатці, розпочали розмову із історії знайомства. Виявилося, що Анатолій та Людмила познайомилися на танцях в далекому 1961 році. Вони тоді проводилися в парку Шевченка та в парку Франка. Один із танцювальних вечорів для пари запам’ятався назавжди.

- Познайомилися на танцях, провів додому і пішли зустрічі, - пригадує Анатолій Васильович. – Та мені й досі здається, що познайомилися ми ще раніше. Десь у 1957-58 роках я часто прогулювався з друзями по вулиці Щорса, де тоді жила моя майбутня дружина. Досі думаю, що ще тоді міг зустрітися з нею.

І не встиг чоловік договорити, як історію відразу продовжила Людмила Григорівна. Варто відмітити, що протягом усієї розмови вони доповнювали один одного і відтворювали сторінки свого життя, як єдине ціле.

- Толічка був дуже культурний, лагідний зі мною. Нічого зайвого собі не дозволяв. Мені це подобалося. Він вирізнявся з-поміж інших, - говорить Людмила Григорівна.

Теплі і незабутні для них зустрічі продовжувалися до 20 грудня 1964 року. Тоді пара вирішила побратися. Розповідають про той день так, ніби це було вчора. Пам’ятають усе. Розказують в деталях

- Дружина мене тоді затягнула до РАЦСу, – жартома розповідає Анатолій Васильович. – Нас привітала наша велика компанія друзів. Вони стали у живий коридор, коли ми виходили. Пригадати цей день нам допомагають фотографії.

Переглядаючи світлини, закохані посміхаються і якось навіть по-дружньому жартують один над одним.  Згадують посмішки на обличчях, які були зачіски та одяг. Зрозуміло одне – вони цінують той день за те, що він дозволив їм бути разом усе життя і підтримувати кохану людину у будь-яких ситуаціях. 

«Почув запах їжі і заплакав від щастя»

Були, на жаль, не досить приємні спогади. Та й вони, як запевняє Людмила Григорівна, лише зробили їхні стосунки більш міцними.

- Я дуже сильно хворіла. Якби не чоловік, то не знаю, що б зі мною було. Він доглядав за мною весь час і підняв на вуха всю лікарню, коли від нас, можна сказати, відвернулися, - із гордістю пригадує Людмила Григорівна. – Коли я вже почала трішки одужувати, то вирішила хоч якось віддячити йому за турботу. Спекла йому млинці поки він виходив по справам. Він повернувся, почув запах їжі і заплакав від щастя. І не від того, що поїсть. А від того, що я уже самостійно щось могла зробити.

Хвороби жінку не покинули. Та вона була впевнена, що не залишиться сама і чоловік їй завжди допоможе. Та переживали вони разом не лише біди. Переконують, що незважаючи ні на що, приємних спогадів у них більше.

Любили подорожувати

Найбільше пишаються тим, що багато подорожували. Лишень випадала можливість, відразу їхали чи то на Ельбрус, чи в країни Прибалтики. Об’їздили всю Україну. Побували у п’яти країнах. Траплялося, що у відпустку разом поїхати не могли. Та коли приїжджали додому, то сідали, ділилися подарунками та враженнями. Чи не найбільше спогадів залишилося після екскурсії на теплоході «Дон».

- Маршрут нашої подорожі пролягав від Ростову до Москви і назад. Коли їхали в одну сторону, то відвідували частину міст вдень. Так вийшло, що побачили всі міста, що розташовані на березі Волги. Дуже нам сподобалося. Пам’ятаємо все, ніби це було вчора. А пройшло вже 43 роки, - пригадує Анатолій Васильович.

Пані Людмила із певним сумом пригадує два візити на могилу свого батька в Калінінграді. Він пройшов всю Другу світову війну і не дочекався менше місяця до святкування Дня перемоги. 

Робота щастю не заважала

Бог не подарував Ковальовим дітей. Тому увесь час вони приділяли собі та роботі. Анатолій Васильович майже півстоліття пропрацював на тракторно -агрегатному заводі (зараз «АДВІС», - прим.авт.). Коли йому «стукнуло» 68, колеги не хотіли відпускати на заслужений відпочинок. Та через те, що в дружини були проблеми із здоров’ям, він все таки переконав керівництво і пішов на пенсію.

Людмила Григорівна за своє життя змінила декілька місць роботи. Працювала вона переважно в торгівлі. Була і продавцем, і завскладом, і товарознавцем. Та найбільше років віддала службі в юридичному відділі однієї з організацій у сфері торгівлі. Змінила роботу лише через скорочення. Та не дивлячись на те, що багато часу приділяли роботі, на себе завжди була вільна хвилинка.

- В той час ми могли спокійно подорожувати, купувати все, що було потрібно. Закупитися продуктами раніше було набагато простіше, ніж зараз. Але все одно всім чогось не вистачало. Лише поглядаючи на сучасні ціни, ми розуміємо те, як добре було, коли були молодими, - пригадує Анатолій Васильович.

«Ми ніколи не знали, що таке ревнощі»

Про себе та те, як вдалося так довго прожити разом, розповідають, що вони просто кохають та цінують один одного. І без цього сімейного життя не буде.

- Ми ніколи не знали, що таке ревнощі. Та й сваритися ми не вміємо. Якісь конфлікти виникають частенько, як і у всіх. Та довго один на одного не ображаємося, - розповідає Анатолій Васильович. – Посварилися, сіли в різних кімнатах і максимум через годину помирилися.

- Мій чоловік ніколи не сідає їсти без мене. Завжди чекає. Я можу і побуркотіти, коли він довго не йде снідати чи обідати. А він терпляче чекає поки я завершу свої справи. І завжди усім ділиться. Скільки там не залишилося тієї шоколадки чи чогось іншого.

Отакі прості, на перший погляд речі, які під силу кожному, і зберегли кохання між двома людьми на довгі роки. Обоє з приємністю згадують про щасливе минуле і радіють, що пережили всі труднощі. Не зовсім юний вік не заважає бути великими оптимістами та романтиками. Ковальові переконують, що до 60-ї річниці одруження ще матимуть що розповісти. Тому запросили на чергову зустріч. Але вже в 2024 році. Надіємось, що так і станеться.


Нагадаємо, сайт vsim.ua розпочав проект «ВСІМ про кохання». Слідкуйте за оновленнями, щоб бути разом з нами в курсі подій Хмельницького.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (5)
  • Ксенія

    Така  позитивна  історія  про двох  закоханих.Приклад  для наслідування.Єдиний  мінус  -шаленне  кохання  без продовження роду.Але  це  ще один приклад  міцного  справжнього почуття ,вони не покинули один одного.Просто кохайте  ,ьа будьте коханними.......
  • Анонім

    Таких людей потрібно цінуватиі брати приклад. Статистика розлучень все росте а ці двоє й досі живуть щасливо.
  • Анонім

    Молодці.  Щастя і довгих років разом!  Дякую за позитив
  • Анонім

    Дай Бог по больше бы таких семейных пар! и уходить в мир иной не с большой разницей!
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Хмельницького за сьогодні
17:41 Працівниця банку на Хмельниччині привласнювала допомогу родичам загиблих воїнів 17:03 У Хмельницькому пенсіонеру стало погано біля річки: його врятували патрульні 16:29 Погіршення погоди та обстріли: на Хмельниччині прогнозують погодинні відключення світла 16:16 Торгова марка SvitloSteli: Нове слово у світі натяжних стель і освітлення (новини компаній) Від читача 15:03 Хмельницькі кардіологи провели майстер-клас у м.Нетішин 16:01 «Непридатність до військової служби»: скільки беруть за це на Хмельниччині і чим все закінчується 15:23 Житель Хмельниччини з гепатитом С сяде за ґрати за ухилення від мобілізації 14:43 Опублікували список TikTok-каналів, які поширюють ворожу пропаганду 14:06 Платні соціальні послуги в комунальних закладах Хмельниччини: яка вартість 13:43 У Хмельницькій митниці новий керівник. Що про нього відомо 13:02 На Староміській військові силою затримали чоловіка. У ТЦК кажуть, що він ухилянт play_circle_filled 12:40 Загинули двоє військових з Хмельниччини: Олег Улянчук та Микола Кулябін 12:06 Дружина Гереги стала власницею квартири за 38,9 мільйона 11:55 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (Новини компаній) 11:41 Хмельницькі волонтери везуть авто військовим: потрібно пальне 11:01 Погрожував і вимагав пенсію. У Волочиську онук кривдив бабусю 10:15 Куди вступити після 9 та 11 класу: огляд навчальних закладів Хмельницького 10:02 Звільнено працівницю ТЦК, яка зі стоматологом організувала корупційну схему на Хмельниччині 09:02 У Кам’янці-Подільському відкрили меморіальну дошку саперу Івану Остапову photo_camera 21:21 У Хмельницькому призупинять опалювальний сезон
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому
keyboard_arrow_up