ТОП-10 найстаріших сіл на Хмельниччині, які варто відвідати

• На Хмельниччині налічується понад 1400 сіл і 30 селищ.
• Кожне з них має свою історію, якою “дихають” пам’ятки архітектури. 
• Зібрали підбірку найстаріших сіл Хмельницької області та їх цікавинки.

Фотосесія біля садиби у Самчиках чи відпочинок на казковій Бакоті. Не лише досвідчені мандрівники знають, що Хмельниччина має що показати. Казкові палаци, шедеври архітектури і замки. Більшість таких цікавинок варто шукати у невеликих селищах і містечках області. 

Про найстаріші міста Хмельниччини ми вже розповідали раніше. Матеріал ви можете прочитати за посиланням: Наша історія: які міста Хмельниччини найстаріші. Тепер розповімо трішки детальніше про села. 

Наша область складається з 1452 населених пунктів, в тому числі з 24 селищ міського типу, 5 селищ і 1410 сіл. До слова, дату заснування багатьох сіл наразі важко встановити, проте часто відомості з найдавніших часів про село відтворюють зі спогадів старожилів. Також беруть до уваги те, коли вперше фіксуються письмові згадки про те чи інше село. 

Нижче підготували підбірку сіл з багатою історією. Що відомо про ці населені пункти і чим цікаві?

Старий Кривин

Старовинне село, яке знаходиться у  Шепетівському районі. В  XVI столітті було власністю князів Острозьких, потім перейшло до магнатів Яблоновських. Воно лежить посередині шляху між Славутою та Острогом. Колись Старий Кривин мало всі шанси стати найгарнішим, наймальовничішим селом України. Навіть перемогло у голосуванні. Проте не склалось. 
Окрасою села є яскрава старовинна церква, яка височіє майже в центрі села. За формою вона нагадує корабель. 

Також село славиться прекрасним ландшафтним парком, який було створено архітектором-пейзажистом Діонісієм Міклером два століття тому. Далеко за межами Кривина відомий як “Парк Германа”.  Ще одна родзинка села - найстаріше дерево в області. Ольжиному дубу вже понад 600 років. Його висота сягає 30 метрів, а обхват - близько 6 метрів.

Антоніни

Селище знаходиться у колишньому Красилівському районі на річці Ікопоть. Його радять відвідати тим, хто цікавиться і полюбляє споглядати архітектуру. Відстань від Хмельницького - трохи більше ніж 60 кілометрів. Мандрівники кажуть, в Антонінах збереглось багато вишуканих будівель, зокрема - західні та східні ворота, возівня, будинок служб, вілли, збудовані на межі ХІХ-ХХ ст.  Місцеві також радять прогулятись Антонінським парком, що є пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Самчики

Самчики можна сміливо віднести до найбільш відвідуваних місцин на Хмельниччині. Більшість їдуть туди, аби побачити музей-садибу. Та про все по порядку. 

Село знаходиться на схід від Старокостянтинова. Поселення відоме ще з середини XVI століття і називалося Замчики. Як зазначають історики, землі навколо Старокостянтинова, в тому числі й Самчики, належали князю Костянтину Острозькому. Януш Хоєцький у XVIII створив собі резиденцію на березі річки Случ. В добу господарювання родини Хоєцьких побудовано церкву Параскеви П’ятниці, що збереглася донині.

Також можемо зараз спостерігати і Старий палац. Це унікальна пам’ятка історико-культурної спадщини України, один із найблискучіших творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму. Тут влаштовують фотосесії, знімають фільми. Заповідник навіть став номінантом Всеукраїнського конкурсу “Сім чудес України” від Хмельницької області. Кажуть, що палац є зараз одним з найкраще збережених в Україні. Також Самчики славляться мальовничим розписом. Тут виникла ідеї розписувати хати яскравими візерунками, що вважаються своєрідними оберегами. Кожен малюнок на стіні як окремий витвір мистецтва і фотолокація. 

Фельштин

Раніше село мало назву Гвардійське. Розташоване воно неподалік Хмельницького. Було засноване Миколаєм Гербуртом як містечко Фельштин (Фельдштин) у 1584 році. Кажуть, що Гербурт прибув з Сілезії і саме ностальгія за рідними землями надихнула його для нової назви містечка. 

Окрасою села є костел святого Войцеха. Кам’яний костел розпочала будувати у 1753 році Маріанна Граб’янчина із роду Калиновських (дружини Юзефа Каєтана). Храму було надано титул Божого Провидіння. Пишуть, що в селі також збереглося декілька єврейських будинків і руїни синагоги. 

Маліївці

Це село неможливо оминути увагою, адже тут справді є що подивитись. У вихідні сюди з’їжджаються сотні людей з різних куточків області або ж сусідніх регіонів. Найперше, що милує око - це штучний водоспад, який має висоту 18 метрів. Відомо, що вода до вершини скелі подавалася старим дерев'яним водогоном. У радянські часи водогін прогнив. Щоб врятувати його, лікар Малієвецького дитячого санаторію, який розташований у палаці, Олександра Соколова на отриману премію 400 рублів купила металеві труби, замінила водогін і водоспад почав знову функціонувати.

У скелі є двоповерхова печера. За даними з Вікіпедії, її заведено пов'язувати із давнім монастирем та ім'ям народного героя Устима Кармалюка. 

Окрасою села також є палац графа Орловського та парку зі ставками, фонтанами, у якому росте понад 80 видів дерев. Збереглась і водонапірна вежа.

Зіньків

Хтось знає Зіньків лише як родину гастрономічної спадщини України - копченої зіньківської ковбаски. Та розповімо трішки про історію села, яке колись було містечком. Зіньків розташований на крутих мальовничих схилах річки Ушиця у колишньому Віньковецькому районі.

Історики вказують, що перші згадки про поселення були датовані 1404 роком. Через століття після цього Зіньків був головним містом округи, що тяглася до Дністра на південному сході. Місцеві займалась різноманітними ремеслами - кушнірством, гончарством, а також обробляли шкіру і шили. У Зінькові теж залишились архітектурні пам’ятки. Це руїни Зінківського замку, адже сама пам’ятка була знищена російською владою. 

Можна відвідати Костел Святої Трійці, який на сьогодні є осередком католицтва на Хмельниччині. 
Також Свято-Михайлівську церква як зразок дерев'яної архітектури Поділля і одноповерхову Троїцьку церкву. 

Сутківці

Село знаходиться на Ярмолинеччині.  Мандрівники кажуть, знайти село та його визначні пам’ятки просто: на трасі Хмельницький – Кам’янець є дороговказ «Церква-замок».
Найперше, радять поглянути на оборонну церкву Покрови Богородиці, яка не має аналогів в Україні. 

Підлісний Мукарів

Окрасою села є костел святого Юзефа Обручника. Молодята часто приїжджають сюди, аби зробити фотосесію на фоні пам’ятки архітектури в стилі неоготики. 

І трішки історії: Підлісний Мукарів зустрічається в історичних джерелах на початку XV століття. Це були королівські землі, які входили до Барського князівства. В середині XVII століття він вже був центром староства, до якого входило 7 сіл. Після дружини французького принца Підлісний Мукарів орендував секретар російського посольства у Франції Павло Бутягін. 

Костел, який сміливо називають “шедевром Поділля” будувався протягом 1859-1872 років. Ініціатором будівництва був священник Базилій Шах, зводили храм на кошти парафіян. У радянські часи окупанти двічі закривали храм. А у 1989 році костел повернули римо-католицькій громаді, після чого провели його реставрацію. Храм поштукатурили, розписали інтер’єр, реконструювали вівтар і орган та повторно освятили у 1992 році. Сьогодні храмом користується невелика кількість римо-католиків з Підлісного Мукарова і навколишніх сіл. 

Бакота

“Місце, якого немає”...Мальовничі краєвиди поруч із затопленим селом зачаровують. Бакота - одне з найпопулярніших місць на Дністрі. Мало хто знає, та перша літописна згадка про Бакоту зафіксована у 1240 році. Село затопили на початку 1980-х років, коли будували Дністровську ГЕС. На сьогодні це одна з напопулярніших туристичних локацій, яку називають «українською Атлантидою», а саму затоку – «Бакотським морем».  

Тут відкриваються чарівні краєвиди, є цілющі джерела, а також можна відвідати Бакотський скельний монастир. 

Субіч

Маленьке село Субіч лежить у казковому місці над Дністром. Тут одні із найбільш мальовничих краєвидів, які можна побачити в Україні. Село входить у Наддністрянський заказник Національного природного парку “Подільські Товтри”. Субіч відомий передусім своїм скельним монастирем XVIII століття, що розташований на висоті 40 метрів над Дністром. Тут є збережені три невеликі печери-келії із заглибленнями, де тепер розмістили ікони. 

Дорогою до скельного монстиря також можна знайти джерела, з яких б'є чиста прохолодна вода.
Субіч вважають трохи меншим аналогом Бакотського печерного монастиря.

Читайте також:

• Дністер у 80-х: як виглядали села на Хмельниччині до затоплення (ФОТО)
• Тест на хмельничанина: що ви знаєте про рідне місто
• Рекет, наркоманія та «несуни». Якою була злочинність на Хмельниччині у 1990 році
• Від Криму до знайомств з іноземцями: що пропонували в Хмельницькому в кінці 90-х

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.