Хмельницьких журналістів не пустили до Зеленського: що про це думають експерти

Володимир Зеленський на Хмельниччині. Фото з сайту Офісу Президента

На Хмельниччині триває візит Президента України Володимира Зеленського. За даними його Офісу та прес-служби Хмельницької ОДА, він вже відвідав село Давидківці та бізнес-центр «Парус», що у Хмельницькому. Журналістів vsim.ua не акредитували та не допустили на зустріч із Зеленським. Так само, як і журналістів інших друкованих та онлайн-видань Хмельниччини.

Бути присутніми змогли лише представники місцевих телеканалів. Як пояснили раніше у прес-службі Хмельницької ОДА, так зробили за вказівкою Офісу Президента, аби не створювати скупчення людей та дотримуватися карантину. Ми запитали у кількох українських медіа-експертів про їхню позицію щодо такої ситуації.

«Брутальне порушення принципу рівності»

Відмова в акредитації є неправомірним обмеженням прав журналістів. Про це розповів доцент кафедри політичних технологій Київського національного економічного університету Павло Сацький. За його словами, журналісти мають право безперешкодно відвідувати відкриті заходи суб’єктів владних повноважень, що передбачено законом. Крім того, акредитація передбачена для створення зручних умов роботи журналістів.

— Акредитація не має порушувати принципу рівності у доступі до публічної інформації. Отже, у даному випадку маємо справу із брутальним порушенням принципу рівності, коли журналісти місцевих ЗМІ ставляться у привілейоване становище. Відсутність акредитації не є підставою не допустити журналіста на публічний захід. Відповідно, журналіста зобов’язані допустити, якщо він не акредитований, але пред’явить посвідчення ЗМІ, документ, який засвідчує, що він отримав завдання від редакції відвідати даний захід, — сказав Павло Сацький.

Як розповів науковець, підставою для допуску на захід може бути також посвідчення члена об’єднання журналістів. За словами експерта, у цій ситуації порушено принцип рівності доступу для всіх журналістів до участі у публічному заході, що ніяк не допускається у тому числі законодавством, на підставі якого вводяться карантинні обмеження.

«Акредитація давно себе віджила»

Будь-яка маніпуляція з акредитацією є порушенням права людини на вільне отримання та поширення інформації. Так вважає аналітик громадської організації «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» Сергій Рачинський. На його думку, акредитація давно себе віджила та має бути скасованою.

— Стара традиція особистого спілкування «начальства з народом» є рудиментом і підтримується системою державної пропаганди, бо дозволяє продемонструвати керівників держави «за роботою». Влада також використовує таку форму спілкування з медіа для демонстрації своєї прихильності окремим з них та ігнорування інших. В Україні, до того ж, відсутня система регулярного спілкування влади з медіа (прес-брифінги), а окремі зустрічі, на кшталт прес-конференції президента, не дозволяють ефективно їх використовувати як інструмент отримання інформації, — сказав Сергій Рачинський.

«Підстав вибірково застосовувати акредитацію не було»

Юрист громадської організації «Інститут масової інформації» Алі Сафаров розповів, що журналістів дійсно могли би не допустити через карантин. Однак більша частина карантинних обмежень не діє від 22 травня. Крім того, обмеження для журналістів мали би бути встановлені виключно певним розпорядчим документом.

— Має бути, наприклад, рішення Хмельницької міської ради про те, що у зв’язку з карантинними заходами є обмеження для журналістів. Якщо такого документу немає, то це означає, що правових підстав вибірково застосовувати акредитацію у посадовців не було, — сказав Алі Сафаров.

Нагадаємо, що за весь час карантину місцева влада Хмельницького та області не приймала будь-яких рішень, що стосуються акредитації журналістів або передбачають вибірковий допуск журналістів на заходи.

Алі Сафаров розповів, що вибіркова акредитація має ознаки щонайменше перешкоджання професійній діяльності журналістів. Це злочин, передбачений статтею 171 Кримінального кодексу. Також у цій ситуації може бути або перевищення службових повноважень, або зловживання службовими становищем. Це також передбачено Кримінальним кодексом.

«Порушення прав не тільки журналістів, а й аудиторії»

Юрист громадської організації «Інститут розвитку регіональної преси» Людмила Панкратова зазначила, що раніше вже були випадки відмови журналістам в акредитації з посилання на «карантинні заходи». На думку юриста, відмови Офісу Президента не ґрунтуються на чинному законодавстві України. Це може становити порушення прав журналістів видань, які не були акредитовані, так само як і порушення прав аудиторії цих видань. З посиланням на законодавство Людмила Панкратова наголосила на кількох моментах, зокрема:

• акредитація повинна ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації

• відсутність акредитації не може бути підставою для відмови у допуску журналіста на відкриті заходи

• порядок акредитації підлягає оприлюдненню

• можуть встановлюватися особливі умови допуску журналістів, які оприлюднюються на веб-сайті до проведення заходу

Зазначимо, що на сайті Хмельницької ОДА та сайті Офісу Президента взагалі не було повідомлень про проведення акредитації на візит Володимира Зеленського.

За словами Людмили Панкратової, відмова в акредитації не може бути виправдана «карантинними заходами», а також обіцянками надати відеоматеріали. Останнє спростовується тим, що журналіст не може поставити питання, не може реагувати на відповіді та ставити уточнюючі запитання. Крім того, журналіст не може створювати власний оригінальний контент, а може лише розраховувати на той контент, який йому нададуть.

«Шостий президент боїться спілкуватись із журналістами»

Ситуацію з вибірковою акредитацією варто сприймати як продовження політики подвійних стандартів та закритості команди президента від ЗМІ. Так вважає голова громадської організації «Асоціація політичних наук» Дмитро Сінченко. Він розповів, що така поведінка прослідковувалася ще під час передвиборчої кампанії Зеленського, коли його ховали від незалежних ЗМІ. Така ж поведінка продовжилася й після інавгурації.

— Чим далі, тим більше Офіс Президента демонструє свою вибірковість у спілкуванні з медіа. Нещодавно з ОП навіть пролунала заява, що акредитацію ЗМІ на прес-заходах президента треба обмежити двадцятьма п'ятьма медіа. Тому прояви такої ж політики на регіональному рівні зовсім не викликає подиву — шостий президент боїться спілкуватись із журналістами, які можуть задати незручне питання, — сказав Дмитро Сінченко.

20 травня прес-конференція Володимира Зеленського відбулася у Києві. На неї не акредитували представників двох телеканалів та п’яти видань. «Інститут масової інформації» направив до Офісу Президента запит щодо умов акредитації. У відповідь з Офісу повідомили, що перелік акредитованих ЗМІ формувався разово та з урахуванням присутності найрейтинговіших ЗМІ. При цьому в Офісі не уточнили, як саме визначався рейтинг ЗМІ.

Читайте також:

• Зеленський перевірив хід «великого будівництва» у Давидківцях (ФОТО)

• Зеленський прибув на Хмельниччину

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.