Найкоротшу вулицю Хмельницького хочуть перейменувати

Вулиця Герцена. Автор — Bogdan csgo

Одна з вулиць у центрі Хмельницького невдовзі може змінити назву. Йдеться про вулицю Герцена, яка сполучає Кам’янецьку та провулок Військоматський. Вона є найкоротшою в місті. Її довжина становить всього 180 метрів. Нове найменування, яке пропонують, — вулиця Гната Чекірди. Про це сказано в проєкті рішення, що оприлюднене на сайті міської ради.

Поточна назва вулиця походить від імені російського письменника Олександра Герцена. Таке найменування встановили 1946 року. Раніше вулиця Герцена називалася провулком Фєлєнка. Про це йдеться у реєстрі вулиць Хмельницького.

Що відомо про Олександра Герцена

Олександр Герцен — це російський письменник, філософ, публіцист, літературний критик, громадський та політичний діяч. Народився 6 квітня 1812 року в Москві. Початкову освіту здобув вдома. 1812 року вступив на фізико-математичний факультет Московського університету. Закінчив навчальний заклад 1833 року. Про це йдеться на сайті Інституту історії України.

Рік потому його заарештували за «вільнодумство» разом із групою колишніх гуртківців. 1835 його відправили в заслання — спочатку в Перм, потім у В’ятку, пізніше у Владимир, і зрештою — в Новгород. В останньому з цих міст Герцен працював радником губернського правління. 1842 року подав у відставку за станом здоров’я. Після цього переїхав до Москви та очолив ліве крило руху «західників», які були прихильниками європейського розвитку Росії.

Герцен був позбавлений можливості вести активну громадянську діяльність, тому 1847 року назавжди виїхав з Росії. Жив у Франції, Італії та Швейцарії. З перших двох країн його вислали через зв’язки з революційними колами. 1852 року Герцен оселився у Лондоні, де того ж року заснував «Вільну російську друкарню». Там виходили друком видання політичного спрямування. У Росії їх заборонили поширювати, проте вони все ж потрапляли туди нелегально, зокрема й в українські міста. Герцен вів боротьбу проти царського самодержавства, публікуючи власні твори та ті, які надсилали йому з Російської імперії, зокрема й з України.

1865 року «Вільна російська друкарня» переїхала до Женеви. В останні роки життя Герцен зацікавився робітничим рухом, проте не сприйняв ідей класової боротьби та диктатури пролетаріату Карла Маркса. Помер Олександр Герцен 21 січня 1870 року в Парижі. Спершу його поховали там же, згодом перепоховали у Ніцці.

Олександр Герцен визнавав право України на самостійну державність. Вимагав впровадження української мови на території українських губерній. У своїх публікаціях Герцен відображав суспільно-політичні події в України, підтримував тісні зв’язки з українськими діячами.

Що відомо про Гната Чекірду

Гнат Чекірда — український архітектор. Народився 27 січня 1920 року в селі Грузевиця. Навчався у Грузевицькій початковій та Чорноострівській середній школах. Останню закінчив 1936 року. Після цьому переїхав до міста Боково-Антрацит Ворошиловградської області (зараз — Антрацит Луганської області). Там працював креслярем в будівельній організації. Того ж року вступив до архітектурного факультету Харківського інженерно-будівельного інституту. Під час навчання працював техніком-архітектором в Харківському проєктному інституті «Містопроєкт», а пізніше виконуючим обов’язки інженера-архітектора в Харківському інституті «Дніпросталь».

Відразу після завершення навчання в 1941 році Гната Чекірду мобілізували до штабу військово-повітряних військ Київського особливого військового округу. 23 червня 1941 року перебував на завданні в Луцьку. Там отримав важку контузію та був взятий у полон німецькими військами. Перебував у концентраційних таборах Маутхаузен, Дахау, Бухенвальд, таборі №21 в Браушвейге, Равенсбрюк. Неодноразово тікав та отримував покарання від Гестапо. 1 травня 1945 року його звільнили з полону радянські війська.

Після лікування повернувся в Україну та оселився в Проскурові. У період від 1945 до 1981 року працював архітектором в органах влади та проєктних інститутах. Після 1981 року перебував на пенсії. Помер 29 квітня 1990 року. 25 вересня 2020 року отримав звання Почесного громадянина Хмельницького.

Гнат Чекірда спроєктував ряд знакових для Хмельницького будівель, зокрема сучасну будівлю кінотеатру «Планета», обласну філармонію, обласний театр ляльок, перші три- та чотириповерхові будинки у центрі Хмельницького, а також парк Чекмана. Брав участь у будівництві та оформленні інтер’єру Будинку Рад.

Читайте також:

• Від помешкання козаків до відділу РАЦСу: історія будівлі на Гагаріна

• Мандрівка Олександрівською: якою стометрівка була сотню років тому

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.