Ресторан із “Діамантової руки” - так про хмельницький “Турист” каже краєзнавець Ігор Байдак. Згадує, що той знаходився серед дерев і зовні нагадував заклад “Плакуча верба” з відомого фільму.
Сьогодні на місці раніше популярного “Туриста” будують новий торговий центр. Проте місцеві мешканці й досі пам’ятають атмосферу в стінах ресторану. Деякі пригадують, як святкували там весілля, відпочивали з друзями чи просто перекидали чарку. Про все це пишуть в коментарях під ретро-світлиною закладу в спільноті Історія Проскурова.
Аби подарувати містянам порцію ностальгії, ми дізналися про ресторан “Турист” більше. Що про нього відомо й чому він завоював серця багатьох місцевих?
Популярний ресторан “Турист” знаходився на перехресті Старокостянтинівського шосе та Зарічанської. Свою роботу він розпочав у 1963 році. Дозволити собі піти в той заклад могли не всі. У той час це було не лише досить затратно, а й навіть соромно. Про це розповідає тодішній начальник одного з відділів обласного управління громадського харчування Людмила Бойчук. За словами жінки, ресторан “Турист” складав конкуренцію іншим закладам у місті. Адже відрізнявся не лише інтер’єром і кухнею, а й обслуговуванням.
Тоді, щоб відвідувати ресторан, треба було мати немалі кошти. До того всього, була така мораль: в ресторан заходити зась. Такі заклади вважалися буржуазним пережитком. Наприклад, якби мій батько дізнався, що я в ресторані працювала - він би з розуму зійшов. Загалом “Турист” був популярним і конкурентоспроможним закладом. Спершу він входив до системи закладів, що належали залізничній дорозі. Серед них був ресторан на залізничному вокзалі й кафе на станції Гречани. Потім ресторан приєднали до тресту їдалень, - розповідає Людмила. - Тоді був інший підхід до системи громадського харчування, ніж зараз. Керівництву постійно ставили план і щороку його збільшували на певний відсоток. Чи збитково, чи прибутково заклад працює - це нікого не цікавило.
Також жінка пам’ятає директорку “Туриста”, яка працювала тривалий час на своїй посаді, допоки її не “вижили” зі свого місця. Жінка розповідає: на тодішню керівницю Надію Іванівну написали скаргу й звільнили.
Пані Людмила згадує, що директорка популярного ресторану сама зустрічала відвідувачів при вході. А також завжди дбала про чистоту й порядок. До слова, помітити ту саму Надію Іванівну можна на старій світлині, що “розлетілася” теренами Facebook. На ній директорка стоїть біля входу в “Турист” й розмовляє з людьми.
Надії Іванівни вже немає серед живих. Вона була дуже гарною жінкою з цікавою зовнішністю. Працювала директором “Туриста” довго. На той час їй вже було близько 70 років. Вона дбала про те, щоб в ресторані завжди було все на найвищому рівні. Тому деякі хмельничани й вважали його європейським зразком, - каже пані Людмила.
Надія Іванівна була директором “Туриста” майже 30 років. Про це журналістам vsim.ua розповіла її донька, Тетяна. Вона й сама добре пам’ятає заклад, оскільки там працювала. За її словами, спершу ресторан мав вигляд скляної будівлі. Щось на зразок літнього кафе. Пізніше з ініціативи директора, він змінився зовні. Його обклали каменем, при вході зробили невелику башту й поставили круглі вікна.
“Restaurant”, - цей іноземний напис привертав увагу багатьох. Як пишуть в соцмережах хмельничани: це був один із перших закладів, де було щось написано англійськими літерами. Також “Турист” приваблював гостей інтер’єром. Пані Тетяна розповідає, що всередині був фонтан з карасями, буфет, невелика бенкетна зала й окремі кабінки зі столиками.
На той час місце, де був ресторан, вважалося окраїною міста. Там була автозаправна станція. Тож водії любили залишати там автівки й заходити “на вогник”. Саме тому відпочивати в “Туристі” найбільше полюбляли таксисти чи далекобійники. Місцеві ж користувалися атмосферою закладу та смачним меню й святкували там весілля.
“Турист” був дійсно дуже популярним закладом у Хмельницькому. Мама дбала, аби там працювали професійні кухарі. Бо від них залежала якість приготовлених страв. Пам’ятаю, що саме з маминої ініціативи екстер’єр ресторану переробили саме на той, що зафіксували на старому фото. На жаль, світлин інтер’єру в мене не збереглося. Але там було по-домашньому затишно, - розповідає донька директорки “Туриста” Тетяна.
До кінця 90-х років “Турист” тримався на плаву й продовжував приймати гостей. Втім згодом заклад переформатували. Там відкрили казино, що працювало вночі. Тетяна пригадує: тоді всередині ще функціонував буфет. З часом і це втратило свою популярність. Колишня будівля ресторану змінила власника й там відкрили салон краси.
Тож пригадати, яким саме був ресторан “Турист” можна хіба за старими фотографіями й розповідями корінних хмельничан. Бо тепер на перехресті Старокостянтинівського шосе і Зарічанської триває будівництво нового торгового центру, що стане початком нової історії того місця.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.