Родом із Зінькова Віньковецького району, з родини педагогів.
1973 року закінчила із золотою медаллю Зіньківську середню школу, 1978-го - з відзнакою факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Шевченка.
Професійну біографію розпочала у Хмельницькій обласній газеті «Радянське Поділля». 1992 року обрана редактором Хмельницької міської газети «Проскурів». Та категорично інше, ніж у міського керівництва, розуміння ролі преси змусило пані Світлану 1998 року покинути редакторське крісло – щоб і далі відстоювати власні переконання й утверджувати свободу слова.
З 1998 року і досі працює власним кореспондентом у Хмельницькій області міжнародного інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня» (м. Київ). Друкується і в хмельницьких газетах. Одночасно викладає в Хмельницькому національному університеті курси «Основи журналістики», «Міжнародна журналістика», «Зв’язки з громадськістю».
Член Національної Спілки журналістів України. Делегат усіх журналістських з’їздів у незалежній Україні. Обиралася членом правління і ревізкомісії НСЖУ. У 1994-1998 роках була депутатом Хмельницької обласної ради. З 2002 року – член Всеукраїнської комісії журналістської етики. Член правління обласної організації НСЖУ. Голова Хмельницької міської журналістської організації.
Удостоєна багатьох професійних відзнак і державних нагород. Лауреат премій Національної Спілки журналістів України «Золоте перо» (1996), «Журналіст року» (1998). Нагороджена знаком «Почесний член НСЖУ» (2004), Золотою медаллю української журналістики (2009). 2009 року отримала найвище професійне визнання - звання «Зірка української журналістики».
Заслужений журналіст України (1997). Кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня (2006).
Автор книг публіцистики і прози: «Хмельницькому – 500» (1993), «Щоденник революції» (2005), «Символ епохи» (2006), «Все починається з любові» (2006), «Крізь учорашній дощ» (2007), «Хмельниччина справжня» (2008).
Одружена. Мама трьох дітей. Вже підростає онук.
«Протягом усього життя, - каже Світлана Кабачинська, - роблю все, що можу, аби Україна була українською, а люди в ній мали гідність».
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.