Нехай

«Нехай»

Нехай вірші – це все, що в мене є,

Нехай я буду з-поміж вас біднішим.

Та щастя починається моє

Лиш до блокнота олівця піднісши.

Нехай мене забудуть читачі,

Хоча, вони не знають мене й досі.

Я знов і знов писатиму вночі

Про літо, зиму, весну й навіть осінь.

Нехай у будь-яку пору доби

Мене тривожать докори сумління.

Я вже багато не того зробив,

Але, з такого я вже покоління.

Нехай життя далеко заведе,

Та пам’ять обновлятиме всі файли.

І я колись помічу де-не-де

Такий знайомий аж до болю смайлик.