«Щось не так»
Тут щось не так, і ми у цьому винні,
Бо не змогли пробачити дрібниць.
Любов, можливо, ще жива і нині,
Але вона втекла з наших скарбниць.
Тут щось не так, і вірші не веселі,
Мабуть, їх автор щось переживав.
Без тебе вже пуста його оселя,
І світ ніби думки пережував.
Тут щось не так, і ми це допустили,
Коли звучало рокове: прощай.
Я від очей твоїх тікав щосили,
А подумки заварював нам чай.
Ми знову стоїмо на перехресті:
Наліво, чи направо – хто куди.
Не здатись зараз – більш, ніж справа честі,
Тож вибирай нам шлях, і ним веди.
