Лазня у Проскурові почала функціонувати ще у XIX столітті. Саме сюди, в одноповерховий будиночок приходили проскурівчани, аби помитись. Все відбувалось доволі просто: у лазні працював банщик, який на підводі привозив з річки воду, а згодом грів її у металевому котлі.
Двері лазні були відчинені лише у холодну пору року. Влітку ж городяни милися у річці.
Вже на початку 1920-х років у місті вже діяло кілька приватних лазень. Однак всі працювали з перебоями, адже у Проскурові ще тоді не було водогону. Відродження лазні розпочалось з ініціативи та гострої потреби військових. Саме командування гарнізону підняло питання про те, аби в місті негайно збудували лазню. Справу варто було почати з перебудови комунального господарства Проскурова, що відбулося у 1928 році. Тоді й спорудили у місті водогін, згодом електростанцію і власне лазню. Комплекс складався з лазні, до якого увійшли котельня і механічна пральня. Все це запустили у 1932 році. А комунальне підприємство назвали «Гарнізонна та цивільна комунальна лазня імені 12-річчя Жовтня».
Комунальна лазня 12-річчя Жовтня (1930-ті роки) Лазня тепер
Проскурівська лазня стала найбільшою в області, а механічна пральня єдиною на весь регіон. За день тут могли попаритись більше двох тисяч мешканців. Були окремі «ванні номери», місця громадянського відвідування та для військових.