«Мого сина приворожили». Історія хмельничанки та пояснення психолога

«Мого сина приворожили». Історія хмельничанки та пояснення психолога
Ілюстративне фото
  • Мешканка Хмельниччини звернулася до журналістів vsim.ua та розповіла, що її сина «приворожили».

  • Він кинув наречену, поїхав жити до іншої жінки та не спілкується з рідними.

  • Що про це каже психолог?

До редакції vsim.ua звернулася мешканка Хмельниччини. Вона розповіла про те, що її сина приворожила інша жінка. Він кинув свою наречену, пішов до неї та змінився у поведінці. Розповідаємо вам деталі цієї історії та пояснення психолога.

Що розповіла хмельничанка про свого сина

Загалом можна сказати, що історії про «приворот» є досить схожими. Розповідають, що це роблять то ворожки, то звичайні жінки. Після цього чоловіки кидають своїх дівчат або дружин, йдуть до іншої жінки, змінюються в поведінці в гіршу сторону. Таких історій можна знайти в Інтернеті чимало, як і способів зняти «приворот». Є й «професійні» ворожки, які займаються зняттям «приворотів», звісно ж, не безкоштовно. Історії про таких є й на нашому сайті.

Повернемося до історії з мешканкою Хмельниччини, яка звернулася до редакції. З етичних міркувань всі імена персонажів змінені. Отож, жінка, назвемо її Оксаною, розповіла про історію зі своїм 27-річним сином, якого ми називатимемо Михайлом. За її словами, життя у нього складалося добре. Кілька років тому, коли це почалося, він вже був заручений, справа йшла до весілля.

Аж раптом, їдучи в автобусі у своїх справах, він познайомився з іншою жінкою, яку ми називатимемо Марією. Вона саме їхала кудись зі своїм сином:

— Щось вона його запитала, як він мені розказував, «та посидьте з сином, я в магазин піду на зупинці» і так далі. Тоді взяла його номер телефону, та ще й сфотографувала його. І тоді почала дзвонити до нього і заманила його до себе, він поїхав до неї, — розповіла Оксана.

Так Михайло покинув свою наречену та став жити з Марією та її сином у Києві. Та, до слова, на вісім років старша. При цьому, розповідає Оксана, її син різко змінився. Він став агресивним, не хоче спілкуватися ні з нею, ні з іншими родичами:

— Почав і красу втрачати, і чахнути, і нервовість стала, і що вона йому скаже, він то робить, і кредитів понабирав, бо вона вже почала керувати ним, — розповідає жінка.

Раніше, розповідає Оксана, її син був гарним, слухняним, розумним, добре вчився. Від знайомих та з Інтернету Оксана дізналася, що її сина «приворожили». За її словами, він навіть намагався скоїти самогубство та дзвонив їй перед цим попрощатися. Однак Марія знайшла його та відвернула це. Свого сина Оксана не бачила вже два роки. Коли це було востаннє, він, за її словами, дуже схуд.

Оксана зверталася до різних ворожок та екстрасенсів, але це не допомогло, і вона продовжує шукати людину, яка їй допоможе:

— В Інтернеті я зверталася, але що ж, там багато тих шарлатанів, скільки вже мене обманули, гроші посилала, — розповіла жінка.

Часом, каже Оксана, «приворот» минається. На початку року, саме перед російським вторгненням, Михайло посварився з Марією та вирішив їхати до мами. Він дещо затримався, доїхав до Старокостянтинова, і саме почалися обстріли міста. Після цього Михайло сказав мамі, що пішов на війну. Втім, Оксана у цьому не впевнена. Каже — можливо, Марія хоче вдавати, нібито він не з нею.

— А я цю дитину ростила сама, як з чоловіком розійшлися, йому два рочки ще не було, як мені було важко, як я цю дитину тягнула, вчила. А на сьогодні якась ворожка-аферистка от так зробила дитині, і я не можу свою дитину, свого синочка витягнути. Я ж йому теж хочу, щоб його доля була така, як йому Бог назначив, щоб у нього було, як то кажуть, по любові, а не так, щоб приворожити і користуватися ним, і дитина чахне, — розповідає Оксана.

Що каже психолог

За коментарем з приводу цієї ситуації журналіст vsim.ua звернувся до психолога Руслана Юшкевича. У розмові фахівець пояснив, чому стосунки Михайла з оточенням могли розвинутися саме так.

За словами Руслана Юшкевича, на людину дійсно можна впливати різними техніками навіювання. Але такий вплив ніколи не буває тривалим, багаторічним, як в історії з Оксаною та її сином. Як приклад психолог навів рекламу, коли людині повідомляють про певний товар, і вона потім купує його в магазині. Ще приклад — політика. Політтехнологи намагаються різними способами впливати на громадян, намагаючись здобути їхню підтримку. Або навчання у школі, коли вчителі намагаються зацікавити дітей своїм предметом.

Багато залежить від готовності людини сприймати навіювання. Наприклад, серед українців поширене уявлення про те, що цигани застосовують гіпноз, намагаючись змусити людину віддати гроші чи інші цінності. Руслан Юшкевич говорить — люди піддаються на «гіпноз», оскільки очікують, що їх будуть «гіпнотизувати».

— Наша людина, коли бачить циганку, яка підходить і пробує наврочити, несвідомо вже готова до того, що їй наврочать. І вона загіпнотизується і віддасть гроші. Люди, які не знайомі з цією історією як міфом, цьому впливу не піддаються, — розповів психолог.

Тепер повернемося безпосередньо до історії з Оксаною та її сином. Найімовірніше, припускає Руслан Юшкевич, тут ідеться про те, що мама не може прийняти вибір своєї вже дорослої дитини, який надав перевагу не тій жінці, яка сподобалася мамі.

— Ми можемо абсолютно чесно припустити, що можна вже йти до шлюбу, а потім змінити свою думку. Цих історій безліч, коли людина раптом усвідомлює, що той партнер, якого вона обирає для шлюбу, насправді не зовсім такий, якого вона хоче обрати. А ось інша людина, яка їй трапилася, насправді набагато краща, — розповів психолог.

Питання також у тому, якими насправді були стосунки у Михайла з тією жінкою, з якою він був заручений:

— Ми не знаємо нічого про самого хлопця, які стосунки були у нього з нареченою, чи дійсно це був шлюб, до якого йшла пара, яка кохає один одного, яка мріє про те, щоб бути разом. Чи просто так треба, бо ви зустрічаєтеся, чи так треба, бо вам батьки вас підібрали, так треба, бо ви дуже гарна пара, так треба, бо всі одружилися, а ви ще ні, так треба, бо це людина хороша.

Таким чином Михайло міг надати перевагу жінці, яка сподобалася йому більше:

— Ми не знаємо, які стосунки були в тій парі, наскільки вони були комфортні. Можливо, хлопець взагалі по бажанню мами обрав партнерку, а та партнерка холодна, не відповідаюча, байдужа, але підходить всім, крім самого хлопця. І тут він раптом зустрічає людину, яка прекрасна, хороша, і як партнер більше йому підходить, — припускає Руслан Юшкевич.

При цьому мама не сприймає Михайла як дорослого чоловіка, який може і повинен самостійно робити вибір:

— За описом мені більше фантазується, що тут є дуже серйозна глибока ревність мами до того, що з’явилася якась інша жінка. Знайшлася жінка, яка відібрала у мами дитину. Тобто ми не говоримо навіть про дорослого хлопця. От вона наврочила, зробила приворот і він закохався. В самій історії не йдеться про хлопця, в самій історії є інша жінка, яка щось зробила таке, що змінило думку хлопця. Хоча ми говоримо не про маленького хлопчика, якого тьотя взяла за ручку і забрала з дитячого садочка, а про дорослого хлопця, який мав одружуватися.

Руслан Юшкевич каже — ця історія дуже нагадує симбіотичні стосунки, коли дві особистості, в цьому випадку мати й дитина, не почуваються самостійними особистостями окремо один від одного.

— Йдеться не стільки про молоду дорослу людину, молодого дорослого хлопця, чоловіка, скільки йдеться про зручну дитину. Він слухняний, він хороший, він правильний… Тут дуже відчувається історія, коли дитина зручна, не дитина, яка хоче чогось, а дитина, яка зручна. «Я хочу, щоб дитина була мені комфортна, я хочу, щоб дитина мене слухалась, я не хочу, щоб дитина мені чинила супротив, я хочу, щоб дитина завжди робила так, як я хочу». Тобто ми не говоримо взагалі про бажання людини, про бачення людини, про якийсь вибір, — каже психолог.

Коли «зручна дитина» раптом починає відстоювати себе, родина намагається повернути все так, як було:

— І тоді сімейна система буде пробувати таку «білу ворону» вернути назад до зручності і до правильності, як їм вважається. І на цьому можуть виникати серйозні конфлікти, тому що молода людина, самостійна людина хоче самостійності, незалежності, відстоювання свого права робити так, як вона хоче, в тому числі робити помилки і нести за них відповідальність. А система буде намагатися повернути не людину, а той комфорт, який був. Адже класно, коли хтось не чинить супротив, класно, коли хтось не огризається.

За словами Руслана Юшкевича, у таких випадках і буває, що у проблемах звинувачують сторонню людину:

— Визнати право за дорослим молодим чоловіком вирішувати, що йому робити з власним життям, будь-яким, сексуальним, життєвим, подружнім, важче, аніж призначити демона. Це простіше — знайти когось, хто винен. Це може бути ворожка, це може бути погана жінка, яка наврочила. Це може бути, й часто так трапляється, психолог-психотерапевт, коли людина починає відчувати свої межі й свою самостійність, своє здорове право на життя й існування. Тоді стає поганий психолог.

Як приклад Руслан Юшкевич навів сім’ї, де один із членів зловживає алкоголем. Буває, що в них поганою стає людина, яка чинить супротив цьому, або навпаки — сприяє цьому. І аж ніяк не людина, яка п’є.

Психолог каже — розв'язання проблем є справою самої людини. І часом хтось шукає легших шляхів і звертається до ворожок, екстрасенсів чи відьом:

— Людина має сама усвідомлено вирішити звернутися за підтримкою. Якщо говорити про звернення, практично завжди так відбувається — люди шукають простих рішень у непростих ситуаціях. І тому шукають тих, хто такі прості рішення дає. Бо якщо ми говоримо про психологію, про психотерапію, це все ж таки шлях, де потрібно над собою працювати. Тобто визнавати свої негаразди, зустрічатися з негативними емоціями, проходити через достатньо складні емоції. До цього потрібно дозріти.

Читайте також:

Коментарі (23)
  • Наталя Глов'юк

    Оце то новини!
  • Ліля Соловей

    Скажуть мамі,що нічого страшного не сталось,її син виріс і має право на своє щасливе життя хоч з першою ,хоч з десятою,щоб усі були живі і здорові,а мара нехай радіє кожному його вибору і буде мати сина
  • Тетяна Бабій

    Так приворожила, що ніхто відворожити не може))) Добрий, слухняний взяв і виріс, захотів жити власним життям. Не так, як мама сказала))) І два роки до мами доїхати не може. Може проблема не в тій жінці, а в мамі. Ну старша є дитина, і що, будуть ще спільні, може й вже є, лише мама не знає)))) А буде бігати по гадалках, то й внуків ніколи не побачить.
  • Лариса Федичева

    А в мами з розумом все добре?

keyboard_arrow_up