Пройшов крізь допити та катування росіян: на Кам’янеччині живе 14-річний хлопець, який пережив окупацію (ВІДЕО)

• Іван з Чорнобаївки прожив у російській окупації 9 місяців. 

• Він побував у катівні, ховався у підвалі, пережив допити, був поранений і ледь не загинув.

• Нині він проходить психологічну реабілітацію в Кам’янці. 

• Що розповідає про війну Іван та чому досі не може повернутися додому дізнавайтесь далі.

Івану Федині лише 14 років. Він мешканець невеличкого селища Чорнобаївка, що на Херсонщині, яке стало відоме під час повномасштабної війни. Воно було 9 місяців окуповане росіянами. 

Солдати армії рф влаштували в селищі катівні, де робили свої допити та знущались з місцевого населення. Одним з тих, хто потрапив до російської катівні став Іван. Його історію розповіли польські журналісти, які приїхали на Хмельниччину робити сюжет про війну для свого телебачення. 

Спали в трьох кофтах та чотирьох штанах

Іван Федина згадує, що коли почалась війна та російські солдати зайшли на Херсонщину, не вщухали обстріли. Тож спершу хлопець переховувався у підвалах. 

— Там було страшно, усі боялися, ніхто не виходив надвір. Усі просто ховалися у підвалі, — розповів Іван. 

Дітям доводилося спати в підвалах в трьох парах штанів, трьох кофтах, чотирьох парах шкарпеток. Їм було страшно та холодно. Тоді всі перехворіли. А в селищі через кожні два-три метри були зруйновані будинки. Обстріли не вщухали. 

— Ідеш — чуєш ракетні обстріли. Поряд зі мною влучило у хлопця. Я побіг назад — і тут зліва вибух, я праворуч — знову щось вибухнуло. Три рази пробували ми переночувати у будинку. Двічі не вдалося, але одного разу ніч поспали. За першим разом телефонували, що буде сильний обстріл. За другим — стріляли без попередження. Тому вдома ми більше не спали, — згадують Іван з товаришем Богданом. 

Діти просиділи по підвалах усі 9 місяців окупації. Іван бачив на власні очі, як люди перед ним гинули на місці від ракетних ударів та отримували поранення. 

Спалювання трупів та поранення

— Приїхали росіяни і кажуть “Українці, не бійтеся, ми вас захищатимемо”. Вони завжди так говорили, — розказує Іван. 

Натомість, каже, збирали трупи своїх солдат, вивозили на околицю села, поливали бензином та палили. 

— Ми завжди чули той сморід. Жахливо смерділо, ми були шоковані, — додає херсонець. 

Одного разу коли Іван йшов вулицею, у нього влучив уламок снаряду. Зачепив праве плече. Так хлопець на місяць потрапив до лікарні. На відео він демонструє польським телевізійникам своє поранення. 

Били, катували та звинувачували в шпигунстві

Але те, від чого найбільше страждали батьки та діти в Чорнобаївці — то не ракетні обстріли, а викрадення, мордування та катування російськими військовими. Хтось доніс на Івана окупаційній владі в Чорнобаївці. 

— Прийшли росіяни, відкрили хвіртку і кричать: “Іване! Ходімо”. Мама та батько вибігли, просили мене не чіпати, кричали. Я теж кричав, пробував вирватися, але не міг, було багато солдатів. Надягли мені мішок на голову і все. Було “стрьомно”, — згадує хлопчина. 

Вперше його вдарили з маху, далі били в голову, по спині, по ногах. Він вже й сам не пам’ятає кількості ударів. Окупанти звинувачували Івана в тому, що він зняв російський триколор, що його брат в ЗСУ, а сам хлопець проти росії. 

А ще обвинувачували в шпигунстві, мовляв Іван передавав брату в телефонному режимі позиції для обстрілу. 

— Завели нас до підвалу і сказали стати на коліна, руки за голову і ціляться з автомата. І той солдат до мене: “А ти чого? Чи ти, дебіле, здурів?” І почав верещати. Вдарив мене в ногу. Я зробив крок на колінах — він вдарив знову. Мене ніби зламало навпіл, — розказує Іван. 

Його товариша били прикладом по голові. Той аж знепритомнів. То окупанти обливали його водою, аби прийшов до тями. Дітей закривали в підвалі, погрожували. Та вдруге допитати Івана не змогли. Тоді підлітку дивом вдалося вижити. 

Хочу, щоб тато побачив, що я став дорослим чоловіком

11 листопада 2022 року Збройні Сили України звільнили Чорнобаївку. Після визволення, дітей з селища, які постраждали від російських рук, як Іван, відправили до Кам’янця. Нині він разом зі ще 80 дітьми з прифронтових територій проходить у Кам'янці-Подільському психологічну реабілітацію за програмою «Дітям війни». Ними опікуються волонтери та психологи Червоного Хреста. 

Попри все, Іван тримає себе в руках, займається спортом. У майбутньому хоче стати будівельником та побудувати собі будинок. Хлопець мріє, що батько буде допомагати йому, поважати та побачить, що син вже став дорослим чоловіком. Однак, поки невідомо коли Іван та інші діти зможуть повернутися додому, до батьків. 

Повний сюжет про Івана Федину польського каналу «TVP VOD» дивіться на відео:

— Команда польського телеканалу «TVP VOD» (журналісти Natalia Sowwa, Władysław Rybiński) поспілкувалася з Іваном під час відрядження до Кам'янця місяць тому. Поляки шоковані історією хлопчика. Впродовж 9 місяців він переховувався у підвалі, побував у катівні росіян, пережив допити, був поранений і ледь не загинув. На жаль, таких історій — сотні. Світ повинен про це знати і чути…— додають у мерії Кам’янця-Подільського. 

Нагадаємо, за повідомленням Генштабу, Збройні Сили 26 разів розбивали російських солдат та знищували їхню техніку у Чорнобаївці. 

Читайте також:

• Переселенцям в Хмельницькому видаватимуть безкоштовні гарячі обіди: як зареєструватися

• У Центрі видачі гумдопомоги на Соборній змінили графік роботи

• «Людей хоронять біля будинків» - жінка із Соледару, котра переїхала на Хмельниччину

• «На городі стояли «Гради». Історія багатодітної сім’ї, яка втекла від війни

• “Один бажає щасливої дороги, а інший націлив на нас автомат”: історія родини з Маріуполя, яка вирвалась з міста

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.