У Хмельницькому досліджують історію корінного населення Гречан

«Народний дім» на Вокзальній, 59, у Гречанах. Цю споруду звели гречанські мазурі наприкінці 1920-х років

Документи, фотографії, спогади мешканців колишніх польських поселень — за допомогою цього у Хмельницькому взялися досліджувати історію польської етнічної групи — мазурів. Для збору відомостей планують навіть обходити помешкання мешканців Гречан. Завершити мають до кінця вересня цього року. Про це vsim.ua розповів заступник директора «Плоскирова» Роман Гурницький. Він за сумісництвом є керівником проекту.

Реалізує проект спортивно-культурний центр «Плоскирів». Комунальне підприємство виграло грант на реалізацію проекту в Українського культурного фонду. Останній виділив майже 429 тисяч гривень. Працюють над реалізацією проекту історики та журналісти.

В результаті хмельничанам представлять експозицію з 10 стендів, брошуру та сайт. Однак на цьому проект не завершиться, адже після підсумкової презентації будь-хто зможе допомогти його розвитку. За словами Романа Гурницького, ідея дослідження історії мазурів виникла кілька років тому, але можливість його реалізувати з’явилася лише зараз. 

За словами Роман Гурницького, історія подільських мазурів налічує близько 300 років. Саме на межі 17 та 18 століть поляки з польської Мазовії переселялися на територію сучасної Хмельницької області. Переїжджали переважно дрібна шляхта та селяни, адже тут було достатньо території для розселення. Поселилися поляки, крім інших місць на Хмельниччині, у сучасних мікрорайонах Гречани та Заріччя, а також селах Шаровечка та Мацьківці. 

Протягом тривалого часу поляки мало контактували з місцевим українським населення. Утворився навіть окремий діалект польської мови — мазурська мова. Вона схожа на польську, однак має відчутні впливи української. Навіть Гречани вирізнялися особливою говіркою — ґварою гречанською.

Варто зазначити, що поселення Гречани існувало на Поділлі ще до переселення мазурів. Про це свідчать карти французького картографа Гійома де Боплана, які датуються 1667 роком. Однак сучасна Хмельниччина була спустошена навалою татар. У сусідньому Проскурові після неї залишилося близько восьми дворів. Чи залишалося якесь населення у Гречанах після навали, достеменно невідомо.

Роман Гурницький розповідає, що часи Великого терору 1930-х років не обійшли й подільських мазурів. 1937 року близько 80% чоловіків розстріляли за сфабрикованими справами. Це відбулося тому, що народний комісар внутрішніх справ СРСР Микола Єжов видав наказ про зачистку територій. Адже неподалік, за 60 кілометрів, проходив кордон Радянського Союзу. Поляків звинувачували у приналежності до польської військової організації, яка ніколи не існувала. 

Одразу після арешту поляки заперечували свою причетність до організації, але за кілька місяців ув’язнення та катувань підписували зізнання. Тим часом дружин арештованих та їхніх дітей висилали до Казахстану. Дехто з них згодом повертався. 1946 року Гречани приєднали до тодішнього Проскурова.

До пам’яток історії гречанський мазурів належить історична споруда — «Народний дім». Раніше ми вже розповідали про його історію. З нашого матеріалу можна дізнатися й про окремі сторінки історії польського населення Гречан. Також ви можете дізнатися про перспективи відновлення цієї будівлі.

Якщо ви маєте будь-які історичні відомості щодо історії Гречан або бажаєте допомогти проекту, то можете зв’язатися його організаторами:

• керівник проекту Роман Гурницький — 067 380 4434

• сторінка проекту — https://www.facebook.com/stezhkamy.mazur

• сторінка СКЦ «Плоскирів» — https://www.facebook.com/SKCPloskyriv

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.