У Зеленського просять дати звання Героя загиблому Тарасу Садовніку з Хмельницького

Олена Кошарська

Тарас з 18 років став на захист України.
Він боровся з окупантами на Київщині, Миколаївщині та Харківщині.
Під час останнього бою його група потрапила в засідку.
Усі розвідники загинули, але їхній вчинок дозволив “нашим” пробитися на Куп’янськ.

Ще зі школи хотів захищати Україну

Тарас Садовнік навчався в Хмельницькому НВК №4. Полюбляв подорожувати та мріяв побувати в різних куточках України, що неодноразово робив із товаришами та учителями школи.

Згодом вирішив присвятити своє життя військовій справі та продовжив навчання в академії прикордонних військ України. Та спроба була невдалою, тому Тарас одразу подав документи до міського військового комісаріату для проходження військової служби за контрактом. Починаючи з жовтня 2016, став військовослужбовцем ЗСУ за контрактом у військовій частині А3215.

Зі слів сестри Дарини, Тарас Садовнік вперше вирушив у зону АТО ще в 18-річному віці. Це підтверджує допис його батька — Ігоря Садовніка — офіцера десантно-штурмової бригади.

У грудні 2016 року виїхав для виконання бойових завдань у зону проведення антитерористичної операції. Свій перший бойовий досвід отримав вже у лютому 2017-го. Потім вступив до академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. А далі Тарас Садовнік здійснив чимало хоробрих бойових вчинків. Про це розповідає сестра в тексті петиції, яку створила на сайті звернень до Президента.

Захист Київщини та порятунок побратимів

— Перше бойове зіткнення Тараса з окупантами було зранку 24 лютого на теренах Київської області. Підрозділ Тараса з маршу, вступивши в бій, зупинив просування броньованої колони противника, а згодом і зовсім розгромив її. Під час цього бою лейтенант Садовнік, командуючи механізованим взводом свого батальйону, особисто знищив танк та два БТР росіян, — йдеться у тексті петиції.

Після того підрозділ Тараса стримував просування броньованих колон росіян, які заходили з території Білорусі. Він брав активну участь у звільненні Бородянки та Макарова. Сестра зазначає, що тоді лейтенант Садовнік неодноразово рятував поранених побратимів з підбитої та пошкодженої техніки, особисто витягував лейтенанта Віталія Сапила з палаючого від авіаудару танка.

Отримав поранення та повернувся в бій

У середині березня підрозділ Тараса перекинули на Миколаївщину. Там, у бою Тарас отримав поранення середньої тяжкості. Тарас Садовнік пройшов курс лікування та реабілітації і одразу повернувся в підрозділ. В червні йому присвоїли військове звання «старший лейтенант ЗСУ».

— У серпні 2022 року разом зі своїм підрозділом стримував просування російської навали на Бахмутському напрямку, де неодноразово доводив силу і міць Збройних Сил України в протистоянні російській орді. У тяжких боях підрозділ старшого лейтенанта Садовніка Т.І. з честю та гідністю виконав наказ щодо захисту своєї ділянки фронту, — зазначає сестра Дарина.

У кінці серпня підрозділ перекинули на Харківщину. У перший день наступу на Куп’янському напрямку Тарас разом з групою розвідників висунувся до села Залізничне та попав у засідку. Група одразу втратила кількох побратимів, але прийняла бій.

— На жаль, під час запеклого бою вся група загинула, але їхній вчинок дав змогу основним силам бригади продовжити наступ у напрямку міста Куп‘янськ, — повідомляють у петиції.

Удостоїти званням Герой України

Тарас Садовнік загинув 6 вересня. Незадовго до того 24-річний захисник встиг одружитися. Його поховали в Хмельницькому на Алеї Слави.

Батьки загиблого захисника звернулися до президента України Володимира Зеленського. Вони хочуть, аби їхнього сина (посмертно) удостоїли званням Герой України.

— Звертаємося до всіх, хто знав Тараса, до всіх небайдужих до долі України громадян, аби ця інформація не залишилася поза увагою нашої влади. Віримо, що Герої, які поклали заради України найцінніше — життя — назавжди будуть жити у пам’яті людській, — зазначено в проханні.

Станом на 29 вересня петиція набрала 591 голос з 25 тисяч необхідних. До кінця збору підписів залишився 81 день.