Найшвидше у життя обіцяють втілити проект розбудови Чернелівки і будівництво лінії з сортування сміття. Про те, коли це все окупиться, не йдеться у жодному з шести запропонованих проектів.
Вкласти гроші у воду
У Хмельницькому, згідно з даними офіційного сайту облдержадміністрації, на інвестиції очікують шість проектів. Їх загальну вартість визначити неможливо, оскільки три з них пропонують оцінити самим інвесторам.
Одне з нагальних питань розвитку міста – продовження будівництва Чернелівського водогону, а саме будівництво другої нитки водогону від села Чернелівки до Хмельницького. На гроші чекає найдовше – вже четвертий рік.
- В цьому році відповідно до постанови Кабміну з держбюджету виділили 30 мільйонів гривень на продовження цього будівництва. Умовою виділення коштів було співфінансування з міського бюджету в обсязі дев'яти мільйонів гривень, - каже перший заступник міського голови Олександр Вінніков.
За словами чиновника, загальна вартість завершення будівництва майже 180 мільйонів гривень. Тендер вже провели, переможця визначили.
Орієнтовно будівництво планують розпочати вже в цьому році, якщо не буде судових процедур по оскарженню результатів тендеру.
- Я сподіваюсь на те, що через два-три тижні ми будемо приступати до виконання робіт по продовженню другої нитки Чернелівського водогону, - каже Олександр Вінніков.
Чекаємо людей з грошима
Будівництво сміттєпереробного заводу очікує на хмельничан вже у наступному році, якщо у інвесторів знайдуться гроші. Скільки саме – поки невідомо. Вартість будівництва, впровадження системи роздільного збору сміття, рекультивації діючого полігону твердих побутових відходів пропонують визначити інвестору.
- Найпростіше — це сортувальна лінія. Можна поставити її і за сто тисяч, але вона буде лише 10% відбирати. А нам потрібно відбирати не менше 50%, - каже заступник міського голови Анатолій Лаврентій.
Найоптимальнішим варіантом посадовець називає впровадження новітніх технологій, завдяки яким обсяг шкідливих речовин, які неможливо утилізувати, сягатиме не більше п'яти відсотків. Усе інше можна буде переробити, використати як добрива чи вторинну сировину.
- Звісно, цей проект буде коштувати більш як мільйон. Але все залежить від бажання інвестора — наскільки він буде готовий вкласти кошти, - каже Анатолій Лаврентій.
Співробітництво вбачають в оренді чи створенні спільного підприємства. Дата подання проекту – березень 2010 року.
Ще одна потенційно приваблива для інвесторів пропозиція – будівництво Палацу спорту по вулиці Прибузькій, 5/1. На зведення спортивно-рекреаційного комплексу орієнтовно потрібно понад 1,2 мільйона гривень. Втім, поки що проект уваги інвесторів не привернув.
- Вони цікавляться, але до договірних відносин ми ще не перейшли. Чекаємо, коли дійсно прийдуть люди з грошима, які будуть готові інвестувати в інфраструктуру нашого міста, - каже Анатолій Лаврентій.
Прибутки з-під землі
Гроші інвесторів потрібні також на реконструкцію привокзальної площі. Там планують побудувати підземний паркінг та торгові об’єкти. Вартість проекту за інвестором – вочевидь, наскільки грошей вистачить. Побудоване обіцяють передати у власність, проте бажаючих немає.
- Це пов'язано, скоріш за все, з тим, що в інвесторів немає потрібних коштів, - каже директор департаменту містобудування Володимир Швець. - Там об'єми робіт — навіть не на десять мільйонів, а більші суми. Думаю, вільних таких коштів ніхто не має. А кредити брати під такі відсотки, які банки надають, навряд чи хтось захоче.
Якщо будуть гроші, під проспектом Миру побудують підземний перехід. Це, по-перше, має убезпечити пішоходів, а по-друге, буде вигідним капіталовкладенням для інвесторів.
- Підземні переходи — також масштабний проект. Вони мають з'єднати проспект Миру, вулиці Свободи і Панаса Мирного. Площа дуже велика, інвестори просто не готові підняти такий об'ємний проект, - каже Володимир Швець.
Очікується, що під землею організують об’єкти торгівлі, створять заклади громадського харчування. Вартість проекту визначається інвестором.
Обидва проекти, подані міськрадою, чекають на інвестиції з березня 2010 року. Про реконструкцію привокзальної площі мова йшла ще три роки тому.