Проблеми з киснем та дефіцит фінансування: ситуація в Хмельницькій інфекційній лікарні

Хмельницька інфекційна лікарня. Фото з архіву редакції

Ситуація з COVID-19 в Україні стає все складнішою. Мова не тільки й не стільки про зростання кількості нових випадків. Останніми тижнями проявилася ще одна специфічна проблема — дефіцит медичного кисню. Раніше ми вже розповідали вам про те, що перебіг хвороби змінився. І один із проявів — зростання кількості кисневозалежних пацієнтів.

Вчора, 13 квітня, на сторінці Хмельницької інфекційної лікарні у Facebook з’явилася публікація з проханням про допомогу. Медики закликали поділитися контактами, з допомогою яких можна б було придбати медичний кисень. Пост з’явився о 16:26, а вже о 16:38 його оновили, зазначивши, що «на поточний момент кисень знайшли». Разом з тим знову закликали поділитися контактами людей, які пов’язані з виробництвом кисню або мають його запаси.

І хоч одну конкретну потребу задовольнили, та в цілому проблема медичного кисню нікуди не зникла. Це стосується не тільки Хмельницької інфекційної лікарні, а й всієї України. Минулого тижня уряд дозволив використовувати в медзакладах технічний кисень, якщо його якість відповідає медичному, і це підтверджено лабораторно.

Про особливості постачання кисню для пацієнтів розповімо на прикладі Хмельницької інфекційної лікарні. Ми проаналізували останні закупівлі цього товару. Як з’ясувалося, постачальників кисню є кілька, один з яких є основним, судячи з суми укладеного договору:

• ТОВ «Фірма „Львівкисень“» — 2 000 000 гривень (договір від 23 березня)

• ТОВ «Проскурівтехгаз ЛХЗ» — 59 254 гривні (договір від 10 березня)

• ДП «Мессер Україна» — 25 500 гривень (договір від 7 квітня)

• ТОВ «Фірма „Кріогенсервіс“» — 16 500 гривень (договір від 7 квітня)

Також ми поспілкувалися з директором медзакладу Оксаною Піддубною. Вона розповіла, чому медзакладу довелося публічно просити про допомогу. Причиною стала затримка постачання «Львівкиснем». Цистерна мала виїхати зі Львова зранку, однак цього не сталося. На той час запасу кисню в лікарні було приблизно до 17:00. Зазвичай у таких ситуаціях беруть балони в іншого постачальника, «Проскурівтехгазу», або в інших медзакладах. Однак цього разу кисень не могли дати ні там, ні там. Вийти з ситуації допомогли благодійники, а цистерна «Львівкисню» зрештою прибула близько 23:00.

За словами Оксани Піддубної, перебої з постачанням кисню від львівської фірми почалися близько двох тижнів тому через технічні проблеми та пов’язані з цим ремонти. Втім, наразі лікарня киснем забезпечена.

Основним методом забезпечення пацієнтів киснем є кріоциліндр — цистерна, як заповнюють рідким киснем за низької температури. В кріоциліндр можна помістити кисень вагою три тони, яких вистачає на дві доби. Аби створити більший запас, потрібно встановлювати додаткові цистерни.

Крім того, потреби пацієнтів забезпечують киснем у балонах. Він незручний у використанні, тому що балонів потрібно багато. Місткості перевантажують вручну, і це мають робити виключно фахівці.

— Складна ситуація, на одних балонах ми не можемо працювати, нам важливий саме рідкий кисень, тому що балонів треба велику кількість, щоб витримати добу. Я вже не говорю, що це фізично складно, людина одна всю ніч переставляє. По-перше, спеціалістів мало, по-друге, їм важко переставляти весь час ці балони, — розповіла Оксана Піддубна.

Також в лікарні є кисневі концентратори, які використовують кисень безпосередньо з атмосфери. До приладів можна підключити 20-25 пацієнтів у стані середньої тяжкості.

Ще в інфекційній лікарні є киснева станція, яка також використовує кисень з атмосфери. Цього достатньо для 18 пацієнтів. Наразі лікарня придбала ще одну станцію для 43 пацієнтів, але її потрібно встановити. Зробити цього не можуть, оскільки працівники фірми-підрядника, які мали це зробити, захворіли на COVID-19. Загалом кисню потребують майже всі пацієнти інфекційної лікарні, а це близько 200 людей.

Ситуація в медзакладі ускладнюється скороченням фінансування. Як розповіла Оксана Піддубна, Національна служба здоров’я України забрала в інфекційної лікарні пакет перехідного фінансування. Він припинив діяти від 1 квітня. Таким чином зараз заклад фінансується трьома пакетами — стаціонарна допомога, амбулаторна допомога та лікування COVID-19.

— Загалом важко зараз буде, у нас по тому фінансуванню, яке ми отримуємо з НСЗУ, не вийде нічого, крім того, щоб людям виплатити зарплату й придбати медикаменти. Тобто ніякої апаратури, нічого. Це ми вже будемо просити в області, в міста, просити ці кошти в них. НСЗУ дає на «ковідний» пакет 5-6 мільйонів на місяць. Нам не вистачає цих коштів. Зараз нам буде вистачати тільки на медикаменти й на зарплати нашим працівникам, — розповіла Оксана Піддубна.

Наразі лікарня «тримається» на двох пакетах — стаціонарна допомога та лікування COVID-19. За пакетом амбулаторної допомоги грошей виділяють мало, оскільки кількість амбулаторних пацієнтів знизилася через пандемію. Планується впровадження окремого пакету, яким фінансуватиметься готовність медзакладів до подібних викликів, але він буде запущений лише після закінчення пандемії.

Читайте також:

• COVID-19 змінився: що це означає та яка причина

• «Брудні» зони й «важкі» пацієнти. Ексклюзивний репортаж з Хмельницької інфекційної лікарні

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.