Вчителька історії Лариса Кульбаба: Робота – це моє життя
Я хотіла бути юристом. Батько наполіг на тому, щоб я стала вчителем. Вийшла заміж за військового і працювала у сільській школі, у яку щодня доводилося ходити вісім кілометрів.
Щодня викладаю історію у близько трьох сотень дітей. Активно підтримую обдарованих учнів.
З ночі думаю про роботу. Навіть коли готую борщ, думаю про те, як я завтра піду на уроки.
Мені небайдуже, якщо дитина не виконала домашнього завдання. Від 5-го до 11-го класу перевіряю, чи учні записали його у щоденник, не даю списувати.
Вдячна мобільному зв’язку. Я у будь-який час можу зателефонувати батькам або відправити sms. Троє з п’яти батьків проконтролюють після цього дитину.
Користуюся соцмережами. Більшість батьків там зареєстровані, але зв’язку з ними немає. А повинен бути.
Найбільша проблема вчителів – вони не вміють користуватися програмним забезпеченням.
Поганий настрій піднімаю примусово і роблю відповідним до моменту.
Єдине моє прізвисько – це моє прізвище. Кажуть тільки: «Шухер, Кульбаба йде!»
Один з рецептів мого успіху – спокій та підтримка вдома.
Мої сини не пішли моїми стопами. Старший працює у банку, а молодший вчиться на юрфаці.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Сьогодні у Хмельницькому
-
Трембовецький максимЯк учень Лариса Миколаївни, підписуюсь під кожним словом у статті. Дуже гарний педагог та людина!
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому
