Військові, які стоять під Донецьком: половина з нас не каже рідним, що ми тут (ЕКСКЛЮЗИВ)

Якою зброєю доводиться воювати нашим військовим на Сході, чому вони вважають, що влада їх кинула, і як ставляться до перемир’я – у ексклюзивному інтерв’ю «ВСІМ».

23-річний службовець Володимир і 32-річний підприємець Юрій (прізвища не вказуємо з міркувань безпеки – прим.авт.) мобілізовані з Волині. Перший неодружений, у другого двоє дітей. У 26-річного підприємця Уберта з Хмельниччини росте син. Разом чоловіки несуть службу на блокпості під Донецьком у механізованій бригаді. 

Уберт: Ми тримаємо оборону, не даємо сепаратистам вирватися з кільця. Чому хочемо, щоб про нас написали – бо нам надоїло, що влада на нас, можна сказати, забила.

Юрій: Екіпіровки ноль взагалі. Бронежилетів нам влада купила пару штук, все інше куплене за свої гроші, за гроші спонсорів. Хто як може, так собі і дістає. Все у нас є, але просто обідно, що ми стоїмо за нашу українську владу, відстоюємо право України на суверенітет, а вона нас так жорстоко кинула.

Відео дня

«Те, чим ми воюємо – це маячня»

А у чому кинула?

Юрій: Ну, дивіться. Спочатку нас обманули, сказали, що ми маємо 45 днів. Ми всі тут мобілізовані.

Уберт: Ми всі відслужили строкову службу, і нас призвали ще раз, сказали, що ми поїдемо на 45 днів, нас підівчать і вернуть додому. Ми приїхали в частину, побули там трошки, нас відправили на полігон, побули там ще місяць… І нас відправили сюди, хоча по документам ми взагалі мали б бути під білоруською границею.

Що тепер говорять вам командири?

Юрій: Вони такі самі як ми. Що від них вимагати?

Уберт: Можливо, нехай влада прийме рішення – або ми йдемо вперед, або нас відпускають додому. У нас і жінки вдома, і сім’ї… Сидіти тут без діла? Зрозумійте, ми не проти нести службу, ми всі тут добровольці. Половина нашої бригади поїхала звідси, коли обстріляли блокпост, а ми лишилися.

Тобто, поїхали?

Уберт: Самовільно. Після того їх відправили на Миколаїв, потім на рівненський полігон, а потім ще кудись, ми не знаємо. Було таке, що з 60 людей на пості лишилося 20.

Юрій: Поїхали тому, що тоді бронежилетів не було ні в кого.

Уберт: Ми лишилися, ми до кінця готові стояти, але нехай щось вирішують, тому що за це перемир’я розстріляли дуже багато наших друзів. А ми стоїмо як ідіоти тут.

Але перемир’я завершене. Чи отримали ви наказ?

Уберт: Так. Стоїмо і чекаємо.

Як щодо озброєння. Чи ви забезпечені?

Уберт: Ну як, забезпечені… Українська форма – два рази в ній проповз, і все, вона зносилася. Купляють форму всі за свої гроші. Зброї вистачає, набоїв вистачає, але ви зрозумійте, що вона застаріла до такого ступеню… Подивитися на озброєння держави, з якою ми воюємо – ми розуміємо, що воюємо не з сепаратистами, а з Росією – в них набагато краща і новіша техніка. Те, чим ми воюємо – це маячня.

Володимир: Але, допомога є, звичайно, від «спонсорів». Якби не допомога, нам би тут давно «гітлер капут» був.

Юрій: В нас озброєння радянське, воно нове, але радянське. Нове старе барахло. Треба радіостанції сучасні, біноклі, прилади нічного бачення. А нам закинули якісь, що тільки на 20 метрів ловить. А що це є для ночі? За 20 метрів я його і без нічника побачу. Я, як мужчина середньої статури, гранату кидаю на 50 метрів. То навіщо мені прилад, за яким видно лише на 20?

Сучаснішого обладнання у вас немає?

Юрій: А ви як думаєте? Коли люди назбирали 130 мільйонів на армію, то треба ж чимось генералам премії видати. А солдатам навіщо дорогі тепловізори?

«Ми самі не розуміємо, чи ми в АТО, чи не в АТО»

Яка зараз обстановка там, де ви знаходитеся?

Уберт: Зараз провокацій немає. А раніше нас лякали постійно, що під’їдуть і розстріляють… Але зараз стягується кільце біля Донецьку, тож не знаємо, чого чекати. Буває, що чуємо бої вдалині. Під Слов’янськом стоять наші друзі, їм чути. В нас тут поки тихо.

Ви спілкуєтеся з місцевими? Як вони ставляться до українських військових?

Юрій: Настрої у людей неоднозначні, більшість людей проти нас. Але, якщо чесно, сепаратистських закликів є багато і на Заході – "нафіг нам той Донбас, той Крим". Та ні, так не можна. Україна є Україна. АТО – це трохи зайве, краще було б ввести військовий стан, щоб мирні люди могли заховатися у своїх домівках, а ми знищувати терористів.

Нашу розмову переривають звуки, схожі на постріли. «Спостерігають з «зельонки» за нами, фонарики мигають, - спокійно коментує Юрій. – Ми не бачимо, хто – чи сепаратисти, чи терористи, чи бойовики чеченські. Ну хоч дозволили вже по них стріляти.»

Перепитую, що таке «зельонка» - пояснюють, що лісосмуга.

Наївне, мабуть питання, але чи страшно вам? Як ви з цим боретеся?

Володимир: Страшно. А кому тут не страшно? Але коли ти розумієш, що за тобою є підтримка твоїх бойових друзів, то не так і страшно.

Юрій: До страху звикаєш. З цим можна жити. Пройшла ніч тихо – значить добре. Чесно кажучи, якщо є якась стрілянина, ми вже називаємо її «концерт по ваших заявках». Можливо, то дивно, але якщо тут втратити почуття гумору, то можна просто відразу збиратися і їхати додому.

Чи знають ваші рідні про те, де ви знаходитеся?

Уберт: Половина з наших взагалі не каже рідним. Як зараз подзвонити мамі і сказати – я під Донецьком? Хай краще думають, що все добре, що ми десь знаходимося не там. На мобілізації ми вже два з половиною місяці. Нас кілька разів обманювали, то казали нам, що ми з 15 числа в зоні АТО, то з 30… Так і ми самі не розуміємо, чи ми в АТО, чи не в АТО. Ми не за те, щоб бути у АТО, чи там за статуси учасників бойових дій – ми за те, щоб помогти українському народу, ми давали присягу українському народу. Не в АТО справа, а просто вистачить нас обманювати. Скажіть правду. Пам'ятаєте, під Волновахою розстріляли блокпост? Там були хлопці з мого підрозділу. А потім до них приїздили старші в госпіталь і наказували, щоб вони підписали документи, що отримали поранення не на блокпосту, а так десь… Це підло зі сторони вищого командування. Навіщо так робити? Дайте цим хлопцям хоч якісь пільги. А так, хто загинув, хто поранений – і за це нічого?!

Юрій: Дуже хотілося б, щоб Ви написали – дякуючи нашому улюбленому пану Президенту… Хай чекає на нас в гості. Ми йому його шоколадочки будемо запихати в його дуже солодке місце. Ми його реально приб’ємо за це перемир’я. Загинула куча наших людей, у нас стріляють, а ми, щоб могли вистрілити, повинні були бачити людину зі зброєю. Тобто, якщо темна ніч, то нам потрібно було його підпустити на відстань, з якої нас можна було закидати гранатами. Хай чекає на всі наші Збройні сили, на Національну гвардію у себе під Адміністрацією. Майдан Януковичу здався би раєм після того, що побачить наш новообраний президент.

Що зараз є найбільшою проблемою?

Юрій: Саме головне – вижити, а далі ми розберемося. Ми все зробимо, щоб повернутися живими.

Чи готові ви і надалі виконувати бойові завдання?

Володимир: Так, морально і фізично ми готові. Ми ж тут не скаржимося… Налаштовані добре, просто набридло те, що держава нас обманює. Годі знущатися над мобілізованим. Хай піднімуть армію. А ми готові, ми будемо захищатися до останнього набою. Якщо ми звідси поїдемо, то через місяць терористи до нас у двері можуть постукати. А ми цього не хочемо.

Чого вам найбільше хочеться?

Володимир: Миру.

Юрій: І поїхати нарешті додому.

Оксана ІСАЄНКО

Цей вірш військовим передали донеччани. Публікуємо на прохання:

"Моя родная Украина!!!
Моя любимая страна,
Моя родная Украина!
Ты кровью истекаешь ныне
Виной-гибридная война...
**********
Россия,как же ты могла?
Сестрой нашей называясь,
Как "вор" напасть из-за угла,
При этом подло улыбалась.
**********
Чеченцы,осетины,россияне
Кого ещё пришлёт к нам 
"братская страна"?
Не помогать,не защищать,а ранить,
убить,добить желает нас она.
***********
Мы разошлись во мнениях и взглядах,
Хотим в Европе жить и процветать!
"Савок"-спасибо,больше нам не надо!
Жить нужно,а не выживать!
*********
Ни танками и не системой"град"
Не может запугать Россия
Простых украинских солдат
Патриотизм-вот наша сила!
Любовью к родине багаты их сердца!
Любить-так вечно!!!
Драться-до конца!!!
*********
Земной поклон,молитва к небесам,
За тех,кто жив и кто погиб в бою!
Земной поклон отцам и матерям,
За то,что дети их сейчас в строю.

Донецк июнь 2014 г."

Коментарі (8)
  • Anonymous

    Простите нас, родные россияне… Пока ещё вращается земля - Мы братьями вам быть не перестанем… Нас предала не Родина моя, Не люди, что на площадь выходили, пытаясь наболевшее сказать. А те, кто нашу Родину купили… Купили, чтобы.. выгодно продать!… Правители приходят и уходят… Кого-то помнят долго и с добром… Но комом каждый президент выходит, как первый блин, в моём краю родном… Нас ссорили с экранов и смеялись, Что разругались братья в пух и прах… Но верю, мы в душе людьми остались… И понесём друг друга на руках, когда из нас кого-то ранят в спину, Не будем о гражданстве вспоминать… Я верю, что не может Украина На братские народы наплевать… Простите нас, что вас не пропускаем На собственных границах, как врагов… Простите, что каналам доверяем, Где нас считают всех за дураков, Показывают войны, истерию И получают в долларах паёк… Но нету Украины без России, Как без ключа не нужен и замок… Мы все – одна семья… Пусть разругались, Но ссоры ведь случаются в семье… И главное, чтоб мы людьми остались а не зверьми, готовыми к войне За земли, за туманные идеи Забыв о том, что детям нужен мир… Я думать по-другому не умею… А мы для власти нашей – просто тир… Хотят, на нас же армию направят… Хотят, на воздух нам введут налог… Но разлюбить Россию не заставят… Пока мы вместе, с нами вместе Бог! Ирина Самарина, Украина
  • Anonymous

    Вот дом сгорел, вот артобстрел Армия может выстрелить в свой народ лишь один раз, Второй раз она уже стреляет в чужой народ… Народная мудрость Вот – дом сгорел, Вот – артобстрел, Вот – снайпер метит в спину, Вот – толстый олигарх поел На шампурах скотину, Вот – зарядил сбивая счёт Систему «Град» Ефрейтор, Вот – армия идёт в поход На свой народ, Не чей-то… А вот – письмо, Вернее лист, Он чист – ни слов, ни стона, Вот – плачет бедный Коммунист, Теперь он вне закона… Ты думаешь, что время – Вспять? И нечего бояться? Но повторяется опять – Июнь, 4.20… Но враг далёк, И друг далёк, Кому тогда не спится? – Солдат своей страны залёг Стрелять в родные лица… Вот – взвёл он чёрный Пистолет, Сказав: «Страна Єдина!» Но видит он в прицел ответ – «Єдина»? Нет – «Иди на…» Асриян Арсен
  • Anonymous

    Сам ти даун пля. З-за таки дегенератів скакунів і маємо таку жопу. Дотепно, для твого свідомозку я написав?
  • Anonymous

    Я вже неодноразово писав - я добровільно, в березні, приходив відмітитись в військоматі. Мені було сказано - чекай. Чекаю і досі. Не ухиляюсь. А добровільно йти воювати за цих даунбаських даунів я не буду
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Хмельницького за сьогодні

19:35 У Хмельницькому на Миру побили військового: що відомо 18:02 У центрі Хмельницького відбувся пікет: що просять люди 17:02 Температура впаде на 10 градусів: прогноз погоди на тиждень в Хмельницькому. 16:05 Номери «Київстар» починатимуться з нового коду 077 Від читача 17:31 15 935 ультразвукових досліджень проведено у 2023 році у КНП "ХОССЦ" 15:10 Фотографія та опис кожного дерева: у Хмельницькому створять мапу насаджень 14:18 Півсотні вулиць без світла буде у Хмельницькому наступного тижня: графік 13:26 У березні переводять годинники на літній час: в який бік крутити стрілки 12:31 У Хмельницькому загорівся автомобіль BMW в гаражі (ВІДЕО) 11:49 Хмельницькі нейрохірурги провели надскладну операцію 10:52 На Хмельниччині дівчина, поранена через російську атаку, два місяці перебуває на реабілітації 10:40 Хмельницький в Instagram: підбірка фото за тиждень photo_camera 09:16 У Хмельницькому чоловік відсудив у росії 200 тисяч гривень через війну
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up