«Церковні» сесії міської та обласної рад. Що означають їхні рішення?

• Історія з побиттям військового у храмі стала відомою по всій Україні.

• Після неї за діяльність УПЦ (МП) взялася місцева влада.

• Що можуть змінити рішення місцевих рад

Події останньої неділі у соборі на Володимирській у Хмельницькому вже призвели до офіційних рішень влади. Нагадаємо, там священнослужителі побили військового. Це сталося вранці 2 квітня. Того ж дня ввечері зібрали підписи за перехід храму до Православної церкви України.

У Хмельницькій міськраді сьогодні, 4 квітня, взялися за землю релігійних громад, які пов’язують з УПЦ (МП). Депутати проголосували за припинення права постійного користування ділянками комунальної власності для ряду юридичних осіб. Йдеться про храми УПЦ (МП) за такими адресами:

• Свободи, 7-Б

  Відео дня
  /li>

• Вайсера, 15

• Шухевича, 11/2

• Зеньковського, 29

• Молодіжна, 2/3

• Профспілкова, 41

• Свободи, 2Б

• Тиха, 29/4

• Івана Франка, 1/15 (дві ділянки)

• село Велика Калинівка, вул. Шевченка, 5

• село Черепова, вул. Центральна, 38

Судячи з пояснень міського голови Хмельницького Олександра Симчишина, фактично йдеться про виселення УПЦ (МП) зі згаданих храмів. Згодом після сесії депутат міської ради Віталій Підгайчук повідомив, що з храму на Шухевича, 11/2, церковники вивозять майно.

Тим часом рішення Хмельницької обласної ради були фактично символічним. Переважно вони стосувалися звернень до різних органів щодо припинення діяльності організацій, пов’язаних з УПЦ (МП).

Втім, серед пунктів одного з прийнятих рішень був і такий:

— Заборонити діяльність Української Православної Церкви Московського патріархату (офіційно зареєстрована є Київська митрополія Української православної церкви) на території Хмельницької області.

Цей пункт у рішенні облради не має жодної юридичної сили на території Хмельниччини з двох причин:

• перша — кожен храм УПЦ (МП) має власну юридичну особу, яка не має формального зв’язку з УПЦ (МП), яка зареєстрована у Києві

• друга — Хмельницька обласна рада не має права забороняти діяльність юридичних осіб, які їй не підпорядковані

Згідно із законом, припинити діяльність і УПЦ (МП), і кожної пов’язаної з неї релігійної організації можна тільки за рішенням суду. Загалом, як зазначає релігієзнавець Дмитро Горєвой у блозі на «Радіо Свобода», це юридично складний процес.

Втім, у влади, як місцевої, так і центральної, все ж є можливість впливу на фактично російські релігійні громади. Законодавство вимагає, щоб усі вони вказували на свої зв’язки з державою-агресором у своїй назві. Як зазначає Дмитро Горєвой, місцева влада могла б розривати договори про надання комунальних послуг, якщо релігійні громади не виконували б вимог закону.

На думку митрополита Православної церкви України Епіфанія, саме вимога вказування у назві держави-агресора могла б прискорити перехід релігійних громад від УПЦ (МП) до ПЦУ.

Читайте також:

• Піп, який побив військового в соборі, втік з країни, — депутат міськради Василишин

• Дві громади на Кам’янеччині перейшли з моспатріархату до ПЦУ

• «Релігійна» сесія облради. Які рішення приймали

• «Ні — ворожій церкві»: у Кам’янці депутати також провели «релігійну» сесію

• Помічнику священика, який побив колишнього військового в соборі, оголосили підозру

• Моспатріархату в Хмельницькому належало 20 земельних ділянок. Яка доля решти земель?

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.